52.Варіації моральної свідомості: вікові, статеві, соціокультурні особливості.

Моральна свідомість - специфічна форма суспільної свідомості, що проявляється у вигляді системи поглядів, ідей, уявлень про належну поведінку, яка відповідає соціальним інтересам.

Вперше проблему моральної свідомості докладно вивчив американський психолог Лоуренс Кольберг, який проводив свої дослідження в чоловічих коледжах протягом 40 років. Кольберг вважав, що головне в моральних відносинах людей це «справедливість» (justice), заснована на особистій чесності та правах інших. Однак інші дослідники пізніше показали, що таке ставлення характерно виключно для чоловіків, а жінкам більш властиво пояснювати добрі вчинки цінністю «турботи» (care), що орієнтована на потреби інших і вимагає відмови від власних домагань, жертовності.

Таким чином, жінки орієнтуються у своїй моральній поведінці не на об'єктивні права, а на суб'єктивну вираженість потреби іншої людини, яку сприймають емоційно (допомагають не тому, хто заслужив, а тому, хто демонструє своє тяжке становище і викликає більше співчуття).

Прояви «чоловічої» і «жіночої» моралі відзначалися багатьма дослідниками. Так, ранжуючи за значимістю 15 термінальних цінностей Рокича, російські жінки відвели «чесності» 7-е місце, а «правдивості» 11-е. Чоловіки «чесність» поставили на 6-е місце, а «правдивість» на 9-е (примітно, що в США і чоловіки, і жінки відводять зазначеним цінностям 1-е або 2-е місця).

Російський дослідник Знаків, вивчаючи прояви брехливості у чоловіків і жінок, також відзначив кілька виразних особливостей. Так, наприклад, вже у визначеннях брехні жінки продемонстрували більш високу рефлексію (пояснення моральних категорій даються їм легше). Далі можна виділити, принаймні, два типи брехні егоцентричну (коли про тих, кому говорять неправду, не думають, а переслідують тільки свої власні цілі) і альтруїстичну (випадки «брехні заради спасіння», доброчесної брехні, при якій людина намагається звести до мінімуму наслідки викриття певної значущої інформації). Альтруїстична брехня більш притаманна жінкам і фемінінним чоловікам, егоцентрична – чоловікам і маскулінних жінкам.

Вивчаючи вплив соціально-класового чинника на моральну свідомість, західні дослідники виявили позитивний зв'язок між автономністю суджень дитини і свободою, якою володіє на роботі її батько. Більш автономними виявляються судження дітей з вищих верств суспільства (в порівнянні з дітьми із середніх шарів). А підлітки з неповних сімей, які росли в умовах жорсткого контролю, частіше виявляються «ненадійними» (міняють підстави аргументів) у своїх міркуваннях, на відміну від «надійних», в сім'ях яких панував позитивний емоційний клімат і було прийнято відкрито вирішувати конфлікти.

На моральні міркування істотно впливають професія і загальна спрямованість особистості. Так, було виявлено, що в групі вчених, що займаються природничими науками, а також інженерів моральні правила розуміються як обов'язкові, незмінні і протиставлені повсякденній дійсності. У групі гуманітаріїв, на противагу цьому, норми рефлексуются, моральна законотворчість і реальне життя не мають чітких меж.

Існують і дані крос-культурних досліджень у сфері вивчення моральної свідомості. Так, російсько-американський дослідник Лефевр виявив, що нормативні та ідеальні уявлення про моральне дуже сильно різняться в Росії та США. Якщо для росіянина типовим є легке використання поганого засобу для досягнення високої мети, то для американського громадянина це виключено, і, якщо засіб не може бути чесним, значить, недобра і сама мета. Це характеризує нормативну (загальнопоширену) свідомість. Інші вимоги, однак, пред'являються до героя (тобто формують уявлення про ідеальне). У Росії це людина безкомпромісна («Краще померти стоячи, ніж жити на колінах», «Ні кроку назад ...»), а в США навпаки, така, що володіє високою гнучкістю і здатністю приходити до угоди. За оцінками і прогнозами Лефевра, західна етична система більш життєздатна, бо безкомпромісність призводить до знищення всіх незгодних (що й було неодноразово продемонстровано в історії Росії) і в кінцевому рахунку до саморуйнування.