53.Поняття життєвого стилю в психології. Концепція а.Адлера.

Характеристики всіх рівнів індивідуальності виявляються в тому способі взаємодії зі світом, який виробляється у людини в процесі її становлення як соціальної особистості. Для позначення цього способу в диференціальній психології використовують поняття «стиль» Стиль, подібно до інших психічних проявів людини, також відрізняється варіативністю.

Одну з перших вказівок на важливість стилю людської поведінки приписують І.В. Гете, який вважав його проявом вищих властивостей індивідуальності. А в психології поняття життєвого стилю стало використовуватися вперше Альфредом Адлером, який під цим мав на увазі унікальне поєднання рис, способів поведінки і звичок, що визначають неповторну картину існування людини.

Стиль життя, на думку Адлера, присутній завжди, але проявляється лише при зіткненні людини з життєвими проблемами. Це, вважав Адлер, обумовлено тим, що стиль життя формується в дитинстві під впливом труднощів, що переживаються, і ґрунтується на прагненні до мети. Стиль життя остаточно закріплюючись до 4-5 років, а доросле життя людини лише фіксує і зберігає його. Знання про стиль життя людини, на думку Адлера, дає можливість передбачати людську поведінку.

Адлер вважав, що для визначення стилю життя дуже важливим є порядок народження дітей в сім'ї: наприклад, з погляду Адлера, було очевидним, що старші діти завжди переживають ревнощі по відношенню до молодших і тому вимушені самостверджуватися спочатку в сім'ї, а потім і у великому соціумі (у сучасній психології, втім, вирішальне значення порядку народження представляється спірним).

Як же складається життєвий стиль? Розвиваючи свою ідею про початкове переживання людиною своєї неповноцінності, Адлер міркував, що це переживання стає нестерпним і спонукає людину до дій, що виправляють ситуацію. В результаті у людини з'являється мета, яку вона і досягає доступними їй способами, компенсуючи початковий дефект, недолік або просто низький рівень здібностей. Отже, поняття стилю відповідає системному принципу еквіфінальності, згідно якому в складних системах існують різні шляхи, що приводять до одного і того ж результату (фіналу). Таким чином, стиль життя включає психологічні якості, розташовані на трьох рівнях індивідуальності:

• індивідна характеристика (дефект);

• духовно-світоглядна (мета);

• засіб, завдяки якому ця мета досягається (наочно-змістовна характеристика).

Стиль є стійким і виявляється в рішенні людиною основних життєвих завдань, серед яких Адлер виділяв роботу, дружбу і любов, що здійснюються, взаємно впливаючи один на одного. Саме постійність стилю, на думку Адлера, і визначає постійність особи. І, хоча стиль кожної людини є неповторним, Адлер все ж запропонував класифікацію установок, що лежать в основі найбільш поширених стилів і характеризуються двома якостями – соціальним інтересом і ступенем активності.

Н ормальним Адлер вважав такий спосіб життя, при якому людина настільки добре адаптована, що, «хоче вона того чи ні, суспільство отримує певну вигоду з її діяльності. Крім того, з психологічної точки зору, у неї достатньо енергії і сміливості, щоб відкрито зустрічати проблеми і труднощі, які трапляються в житті». Відзначимо, що цей психологічний портрет дуже близький до особи, що за своїм змістом самоактуалізується, хоч і даний в рамках психоаналітичного підходу.

Для формування життєвого стилю важливі такі якості, як: здатність встановлювати правильну дистанцію по відношенню до людей; спосіб підтримки, який властивий людині; сміливість і боязкість; віра у передвизначення, яка, на думку Адлера, часто заважає людині приймати свої життєві завдання і тому некорисна. Стиль життя піддається корегуванню, яке, в основному, полягає в пробудженні відчуття спільності з іншими і, одночасно, особистій незалежності.