50.Соціально-класові відмінності в психологічному розвитку.

Незважаючи на поширену соціальну мобільність і нечіткі відмінності між соціальними класами в нашому суспільстві, дослідження показують, що класи являють собою різні субкультури, між членами яких соціальна взаємодія обмежена. Тим часом, класова стратифікація, критерієм якої перш за все є якість соціально-економічного середовища, знаходить відображення в помітних відмінностях в сімейному житті, освіті, дозвіллі та громадській діяльності, а також в фізичному, емоційному та інтелектуальному розвитку індивіда.

Неблагополучні райони проживання є серйозною перешкодою для психологічного розвитку дітей. Так, спостереження за немовлятами підтвердили гіпотезу про значущість ранньої життєвої стимуляції, у тому числі багатого на вітаміни харчування. Ранній коригувальний вплив у перші місяці життя дитини сприяє поліпшенню показників інтелектуальних тестів на 15-30% порівняно з контрольною групою.

Вплив компонентів середовища на інтелект було також виявлено у дослідженнях прийомних дітей. Діти, яких виховували у високостатусних прийомних сім'ях, незалежно від статусу їх біологічних батьків продемонстрували на 11-12 пунктів вищий рівень IQ ніж у решті групи. Спадковий ефект виявився в тому, що діти, народжені у високостатусних сім'ях, мали вищі показники інтелекту незалежно від соціального рівня прийомної сім'ї.

При цьому, рівень освіти батьків, як свідчать результати досліджень, більше впливає на рівень дитячого ІQ, ніж дохід сім'ї.

Лонгітюдні дослідження дітей у низькостатусних сім'ях стали основою припущень, що на інтелект дитини впливає набір батьківських установок і цінностей. Батьки з низьким соціально-економічним статусом виробляють менш вдалі стратегії подолання проблем для своїх дітей, ніж батьки, що належать до середнього та вищого класів. До того ж, у низькостатусних сім'ях батьки схильні розв'язувати дитячі проблеми самі, а не допомагати дітям у цьому. Заохочування батьками незалежності дітей у подоланні проблем сприяє вищим показниками ІQ у дітей.

Одним з основних джерел стресу в родинах з низьким соціально-економічним статусом є відсутність роботи. Незайняті чоловіки схильні до тривожності, депресії, занепокоєння станом здоров'я. Це негативно позначається в тому числі на емоційному розвитку дитини.

При цьому глобальні соціально-класові відмінності менше позначаються на розвитку когнітивних (пізнавальних) навичок дітей у перші три роки життя порівняно зі специфічними аспектами домашньої обстановки (можливість користуватися іграшками, чуйність батьків тощо).

Вивчаючи питання емоційної адаптації, дослідники виявили, що у школярів нижчого соціального статусу значно частіше проявляються невротичні стани, емоційна неврівноваженість і збудливість; вони частіше розповідають про тривоги, і у них більш низький рівень соціальної зрілості.

Аналогічні дослідження серед студентів та учнів коледжу виявили позитивну кореляцію показника соціальної класової ідентифікації із соціальною адаптацією. Студенти високого соціального статусу виявилися значно менш невротичними, більш незалежними і домінуючими, ніж чоловіки низького соціального статусу.

Що стосується психологічних відмінностей дорослих, що належать до різних соціальних класів, можна відзначити, що освічені дорослі не тільки мають вищий рівень ІQ, а й виявляють розвиненіші інтелектуальні і виконавські навички в зрілому та літньому віці. Освічені люди і представники середнього та вищого класу загалом більше задоволені життям, щасливіші, демонструють особистісне зростання.

Соціально-класові відмінності проявляються й в інтерпретація параметрів якості життя. Наприклад, ступінь задоволеності добре освіченого працівника пов'язана з тим, що його робота не тільки джерело доходів, а й можливість виявити свої здібності. А людина з низьким рівнем освіти цінність роботи визначає можливістю заробітку.

Також залишається фактом, що психічні порушення в цілому значно превалюють в нижчих, а не у вищих соціально-економічних шарах.