2. Цікаво знати!

У розмові двох осіб речення-запитання і речення-відповіді називаються ре­пліками.

3. Робота в групах

Вправа 2 (с. 133-134)

— Прочитайте діалог метелика з хмарками.

Переказ тексту за питаннями вчителя. Учитель ставить питання кожній групі.

• Де жив метелик?

• Кого він зустрів?

• Про що він їх запитав?

• Що відповіли метелику хмаринки?

• На що перетворилися променисті хмаринки?

• Як ви розумієте словосполучення хмаринки-водовози?

Вибіркове списування

• Випишіть з тексту питальні речення.

• Які розділові знаки ставимо в кінці такого речення?

4. Робота в парах

Вправа 3 (с. 134)

• Складіть за схемами питальні речення. (Один учень запитує, інший — відповідає.)

• Де живе метелик? (Метелик живе на озері.)

• До кого звернувся метелик? (Метелик звернувся до хмар.)

• У кого гостював метелик? (Метелик гостював у хмаринок.)

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Інтонування речень

Вправа З (с. 135)

• Прочитайте виразно народну пісню.

• Які розділові знаки ви поставите замість трьох крапок?

• Прочитайте вголос спочатку запитання, а потім — відповідь.

• Вимовляйте з більшою силою голосу виділені слова.

Висновок. У питальних реченнях голос підвищується на тому слові, на яке треба дати відповідь.

— Спишіть перші два запитання і відповіді на них.

2. Робота в групах

Вправа 1 (с. 134-135)

• Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації.

• Перекажіть прочитане.

• Скільки питальних речень у тексті? Скільки розповідних?

• Поясніть, які букви пропущені в першому абзаці.

• Випишіть назви тварин та їхні клички.

• Виконайте звуко-буквений аналіз слова джміль.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

• З якими новими реченнями ви ознайомилися на сьогоднішньому уроці? (Питальними)

• Чому ці речення називаються питальними? (Бо в них про когось чи про щось запитується.)

• Що ставимо в кінці питальних речень? (Знак питання)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Складіть усний діалог ромашки й метелика, які жили в квітковому будинку.

• Поміркуйте, про що могла запитати ромашка? Що їй міг відповісти метелик?

Урок № _____ Дата _____

Тема: Інтонаційне виділення в реченнях слів, найважливіших для висловлення думки

Мета: навчати учнів інтонаційно виділяти в реченнях слова, найважливіші для ви­словлення думки; ознайомити з логічним наголосом (практично); формувати вміння ставити запитання і давати відповіді, користуватися знаком питання в кінці речення; розвивати вміння сприймати на слух незнайомий текст; виховувати бережливе став­лення до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Встали, дітки, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

II. Навчальне аудіювання

Ластівка з перебитим крилом

Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої по­вітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.

Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивалися докупи і чекали маму. Ось уже четверо діток навчилися літати й порозлітались, а одне сидить, не може здійня­тись. У нього перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилося.

До осені жило поранене пташеня під кущем. Його доглядала мати. А коли настав час відлітати в теплий край, ластівки зібра­лися чималим табунцем, сіли на кущ, і довго чулось тривожне по­пискування.

Відлетіли пташки в теплий край. Зосталася молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому. Вона довірливо притулилась до мене. Я посадив її на віконце. Ластівка дивилась у синє небо. Мені здалося, що в неї на очах тремтять сльози.

За В. Сухомлинським

Тестування

1. Що трапилося з ластів’ячим гніздом?

а) Його скинули з дерева діти;

б) воно розвалилося від води.

2. Чому одне ластів’ятко не могло здійнятися?

а) Бо мало перебите крило;

б) бо ще не вміло літати.

3. Чому восени ластівки зібралися табунцем?

а) Настав час відлітати в теплий край;

б) вони летіли шукати поживу.

4. Чому ластівка дивилася в синє небо?

а) Тому, що вона сумувала за іншими ластівками;

б) тому, що їй боліло перебите крило.

III. Актуалізація опорних знань

1 Робота над загадкою

• Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа —

В них таке смачненьке м’ясо…

Вовку-братку я сестриця,

А зовуть мене ... (лисиця).

2 Гра «Знаки загубилися»

— Лисичка бігла, хвостиком махнула — знаки в реченнях за­чепила. Відновіть текст, розставте розділові знаки. Запишіть текст у зошити.

Ми ходили до осіннього лісу… Листя на деревах стало різноко­льорове… Хто ж це його пофарбував… Та це ж чарівниця-осінь…

— Прочитайте розповідні неокличні речення.

— Прочитайте питальні речення.

— Прочитайте розповідне окличне речення.

3 Гра «Мікрофон»

— Що виражає речення?

— Які речення називаються розповідними?

— На які групи за інтонацією розподіляються розповідні ре­чення?

— Які речення називаються питальними?

— Який знак ставиться в кінці питального речення?

IV. Повідомлення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ви ознайомитесь із поняттям «логічний наголос» та продовжите роботу над удосконаленням свого мов­лення.

V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу