- •Затверджено Міністерством освіти і науки України (протокол засідання науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України
- •Розділ I методологічні засади теорії національної безпеки
- •1.1. Безпека – запорука розвитку особи, суспільства та держави
- •1.2. Загроза – родова ознака безпеки
- •Ризик - кількісна міра безпеки
- •Компоненти “оцінки ризику”
- •Компоненти “управління ризиком”
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ II оцінка рівня національної безпеки: система критеріїв і показників
- •2.1. Система показників безпеки
- •Розділ II оцінка рівня національної безпеки: система критеріїв і показників
- •2.1. Система показників безпеки
- •2.2. Критерії безпеки людини
- •2.3. Критерії безпеки суспільства
- •2.4. Критерії безпеки держави
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ III характер впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на стан національної безпеки україни
- •3.1. Сучасні аспекти міжнародної безпеки
- •3.2. Сучасні аспекти внутрішньої безпеки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ IV система національної безпеки україни
- •4.1. Аксіологічні залежності у сфері національної безпеки України
- •Цінності держави
- •Цінності держави
- •4.2. Пріоритетність національних інтересів України
- •Задоволена потреба не мотивує та коли певна потреба задоволена, поступово з’являється інша. Отже, люди завжди змушені задовольняти якусь потребу.
- •Мережа потреб багатьох людей дуже складна, з декількома потребами, що водночас впливають на поведінку;
- •Способів задоволення потреб вищого рівня існує більше, ніж нижчого.
- •4.3. Визначальна роль цілей у творенні державної політики національної безпеки
- •4.4. Загрози національній безпеці України
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ V система забезпечення національної безпеки україни
- •Державна політика забезпечення національної безпеки
- •5.2. Методи забезпечення національної безпеки
- •5.3. Cуб’єкти забезпечення національної безпеки України
- •5.4. Недержавна система забезпечення національної безпеки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ VI закони та концепції реалізації державної політики національної безпеки
- •6.1. Закони безпечного розвитку довкілля, суспільства, держави та міжнародних систем
- •6.1.1. Закони розвитку екологічних систем
- •6.1.2. Закони розвитку соціальних систем
- •Закон вільних дій людей
- •Закон соціальних змін
- •Закони соціальної динаміки
- •Закони розташування та взаємодії соціальних систем у географічному просторі
- •Закон частоти міжнаціональних шлюбів
- •Закон соціальної дисгармонії
- •6.1.3. Закони розвитку держави
- •6.1.4. Закони функціонування і трансформації міжнародних систем
- •6.2. Сучасні концепції реалізації державної політики національної безпеки
- •6.2.1. Безпека людини: концепція “прийнятного ризику”
- •6.2.2. Безпека суспільства: концепція “суспільства ризику”
- •6.2.3. Безпека держави: концепція “сталого розвитку”
- •6.2.4. Безпека довкілля: концепція “біосфери-ноосфери”
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ VII cистемні методи дослідження стану національної безпеки
- •7.1. Аналіз державної політики національної безпеки
- •7.1.1. Структурування проблеми державної політики національної безпеки: методи оцінки загальної потуги держави
- •8.1.2. Прогнозування державної політики національної безпеки: методи аналізу майбутностей
- •Прогноз Тофлера [27]
- •Прогнози Національної Ради з розвідки сша [31] (Контури глобального майбутнього) Нові глобальні гравці
- •Вплив глобалізації
- •Нові виклики у сфері управління
- •Поширення небезпеки
- •Мутація міжнародного тероризму
- •Можливі варіанти майбутнього
- •Висновки для політики
- •Мінливий характер міжнародного тероризму [32] (Національна Рада з розвідки сша)
- •Зброя, тактика, цілі
- •Загострення внутрішніх конфліктів
- •Забезпечення розвитку африканських держав
- •Фактор зму
- •Криза системи міжнародних відносин
- •Постконфліктні ситуації як серйозний виклик
- •7.1.3. Рекомендації щодо державної політики національної безпеки: оцінки інтегрального показника надійності та ризику держави
- •7.1.4. Оцінювання процесу державної політики національної безпеки: метод двомірного діахронного аналізу
- •7.1.5. Моніторинг процесу державної політики національної безпеки: модель факторного аналізу
- •7.2. Прийняття рішень у сфері національної безпеки
- •Шкала відносної важливості [24].
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Рекомендована література
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
2.4. Критерії безпеки держави
Останніми роками фахівцями багатьох країн світу приділяється значна увага розробці нових концептуальних основ державної політики, спрямованої на забезпечення сталого розвитку й національної безпеки. Її наріжним каменем є оцінка розвитку держави, що базується на граничних значеннях.
Таблиця 2.1
Граничні значення розвитку суспільства, що вважаються катастрофічними у світовій практиці [17].
№ п/п |
Назва показника |
Гранично-критичне значення |
Ймовірнісні соціально-політичні наслідки |
1 |
Рівень промислового виробництва |
30-40% |
Деіндустріалізація країни |
2 |
Частка імпортних продуктів харчування |
30% |
Стратегічна залежність країни від імпорту |
3 |
Частка в експорті продукції обробної промисловості |
45% |
Колоніально-сировинна структура економіки |
4 |
Частка в експорті високотехнологічної продукції |
10-15% |
Технологічне відставання економіки |
5 |
Частка у ВВП державних асигнувань на науку |
2% |
Руйнування науково-технічного потенціалу |
6 |
Співвідношення доходів 20% найбагатших і найбідніших громадян |
10:1 |
Антагонізація соціальної структури |
7 |
Частка населення, яка живе за межею бідності |
10% |
Люмпенізація населення |
8 |
Співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати |
1:3 |
Декваліфікація і пауперизація робочої сили |
9 |
Рівень безробіття |
8-10% |
Зростання соціально-знедоленого населення |
10 |
Умовний коефіцієнт депопуляції |
1 |
Перевищення смертністю народжуваності |
11 |
Сумарний коефіцієнт народжуваності |
2,14-2,15 |
Відсутність простої відтворюваності населення |
12 |
Середня тривалість життя населення |
75-79 |
Зниження життєздатності країни |
13 |
Частка осіб старших 65 років до загальної чисельності населення |
7% |
Старіння населення |
14 |
Надходження для екологічної безпеки, % від ВНП |
5% (Німеччина) |
Загроза екологічної катастрофи |
15 |
Екологічні втрати, % до ВНП |
5% |
Безпека довкілля |
16 |
Природоохоронні витрати |
5% |
Деградація екології |
17 |
Кількість злочинів на 100 осіб |
5-6 |
Криміналізація суспільних відносин |
18 |
Рівень споживання алкоголю, л. абс. на людину в рік |
8 |
Фізична деградація населення |
19 |
Число суїцидів на 100 тис. осіб |
3 (в Росії до 1917 р.) |
Фрустрація масової свідомості |
20 |
Рівень розповсюдженості психічної патології на 1000 осіб |
284 (1992 р.) 360 (2010 р.) |
Руйнування особистості |
21 |
Частка громадян, які виступають за кардинальну зміну політичної системи |
40% |
Делегітимізація влади |
22 |
Рівень довіри населення до центральних органів влади |
25% |
Відторгнення влади народом |
Заслуговують на увагу наукові результати, отримані російськими вченими за допомогою такого підходу. Вони вважають, що ситуація в Росії – унікальна, якої ще не знала історія. Так, багато параметрів розвитку держави знаходяться в закритичній області. Вони пояснюють це так: з теоретичної точки зору це означає, що низка ключових параметрів, котрі характеризують безпеку людини, суспільства, держави та довкілля, швидко змінюється з часом. Тоді як природні й техногенні катастрофи в сучасному кризовому стані виявилися значно тісніше пов’язаними із соціогенними лихами, ніж у випадку сталого, нормального розвитку. Як наслідок – неефективність багатьох традиційних методів ухвалення рішень і керування ризиком, захистом населення [6].
Зрештою можна дійти висновку, що оптимальна стратегія забезпечення безпеки життєдіяльності людини, суспільства та сталого розвитку держави має враховувати передусім ті граничні значення, що характеризують процеси перебудови системи, зміну структурних зв’язків між її елементами залежно від впливу зовнішніх і внутрішніх загроз.
