- •Затверджено Міністерством освіти і науки України (протокол засідання науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України
- •Розділ I методологічні засади теорії національної безпеки
- •1.1. Безпека – запорука розвитку особи, суспільства та держави
- •1.2. Загроза – родова ознака безпеки
- •Ризик - кількісна міра безпеки
- •Компоненти “оцінки ризику”
- •Компоненти “управління ризиком”
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ II оцінка рівня національної безпеки: система критеріїв і показників
- •2.1. Система показників безпеки
- •Розділ II оцінка рівня національної безпеки: система критеріїв і показників
- •2.1. Система показників безпеки
- •2.2. Критерії безпеки людини
- •2.3. Критерії безпеки суспільства
- •2.4. Критерії безпеки держави
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ III характер впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на стан національної безпеки україни
- •3.1. Сучасні аспекти міжнародної безпеки
- •3.2. Сучасні аспекти внутрішньої безпеки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ IV система національної безпеки україни
- •4.1. Аксіологічні залежності у сфері національної безпеки України
- •Цінності держави
- •Цінності держави
- •4.2. Пріоритетність національних інтересів України
- •Задоволена потреба не мотивує та коли певна потреба задоволена, поступово з’являється інша. Отже, люди завжди змушені задовольняти якусь потребу.
- •Мережа потреб багатьох людей дуже складна, з декількома потребами, що водночас впливають на поведінку;
- •Способів задоволення потреб вищого рівня існує більше, ніж нижчого.
- •4.3. Визначальна роль цілей у творенні державної політики національної безпеки
- •4.4. Загрози національній безпеці України
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ V система забезпечення національної безпеки україни
- •Державна політика забезпечення національної безпеки
- •5.2. Методи забезпечення національної безпеки
- •5.3. Cуб’єкти забезпечення національної безпеки України
- •5.4. Недержавна система забезпечення національної безпеки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ VI закони та концепції реалізації державної політики національної безпеки
- •6.1. Закони безпечного розвитку довкілля, суспільства, держави та міжнародних систем
- •6.1.1. Закони розвитку екологічних систем
- •6.1.2. Закони розвитку соціальних систем
- •Закон вільних дій людей
- •Закон соціальних змін
- •Закони соціальної динаміки
- •Закони розташування та взаємодії соціальних систем у географічному просторі
- •Закон частоти міжнаціональних шлюбів
- •Закон соціальної дисгармонії
- •6.1.3. Закони розвитку держави
- •6.1.4. Закони функціонування і трансформації міжнародних систем
- •6.2. Сучасні концепції реалізації державної політики національної безпеки
- •6.2.1. Безпека людини: концепція “прийнятного ризику”
- •6.2.2. Безпека суспільства: концепція “суспільства ризику”
- •6.2.3. Безпека держави: концепція “сталого розвитку”
- •6.2.4. Безпека довкілля: концепція “біосфери-ноосфери”
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ VII cистемні методи дослідження стану національної безпеки
- •7.1. Аналіз державної політики національної безпеки
- •7.1.1. Структурування проблеми державної політики національної безпеки: методи оцінки загальної потуги держави
- •8.1.2. Прогнозування державної політики національної безпеки: методи аналізу майбутностей
- •Прогноз Тофлера [27]
- •Прогнози Національної Ради з розвідки сша [31] (Контури глобального майбутнього) Нові глобальні гравці
- •Вплив глобалізації
- •Нові виклики у сфері управління
- •Поширення небезпеки
- •Мутація міжнародного тероризму
- •Можливі варіанти майбутнього
- •Висновки для політики
- •Мінливий характер міжнародного тероризму [32] (Національна Рада з розвідки сша)
- •Зброя, тактика, цілі
- •Загострення внутрішніх конфліктів
- •Забезпечення розвитку африканських держав
- •Фактор зму
- •Криза системи міжнародних відносин
- •Постконфліктні ситуації як серйозний виклик
- •7.1.3. Рекомендації щодо державної політики національної безпеки: оцінки інтегрального показника надійності та ризику держави
- •7.1.4. Оцінювання процесу державної політики національної безпеки: метод двомірного діахронного аналізу
- •7.1.5. Моніторинг процесу державної політики національної безпеки: модель факторного аналізу
- •7.2. Прийняття рішень у сфері національної безпеки
- •Шкала відносної важливості [24].
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Рекомендована література
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
Можливі варіанти майбутнього
Економічні процеси в Індії та Китаї можуть змінити характер глобалізації, позбавивши її низки глобальних рис. Рухи, засновані на релігійному радикалізмі, становитимуть загрозу західним цінностям, а з метою запобігання нищівним атакам застосовуватимуться потужні механізми запобігання й попередження.
Усі ці сценарії можуть бути взаємодоповнюючими у різних комбінаціях.
Висновки для політики
Попри все це, Сполучені Штати до 2020 року залишатимуться світовим лідером. При цьому їм дедалі більше доведеться стикатися з посиленням ролі ЄС та нових глобальних гравців. Важливу роль у процесі становлення таких відносин відіграватимуть домовленості між азійськими гігантами.
Дедалі більше зростатиме залежність США від постачань нафти. Зростатимуть витрати на озброєння та боротьбу з тероризмом, який ставатиме менш централізованим.
Мінливий характер міжнародного тероризму [32] (Національна Рада з розвідки сша)
Тероризм залишається значною загрозою світовій спільноті. Дедалі більше поширюватиметься, за всіма ознаками, міжнародний тероризм. На нього впливатиме, з одного боку, поширення ідеології радикального ісламізму, а з іншого – некомпетентність і корумпованість низки нинішніх урядів, що сприятиме становленню солідарності ісламістів. Водночас зауважимо, що найуразливішим з цієї точки зору буде Близький Схід, оскільки там ідеї ісламізму й тероризму підживлюватимуться мрією про відтворення у регіоні “нового Халіфату”. Значною мірою сприятиме такому розвитку ситуації і розширення мережі благодійних фондів, які є джерелами фінансування для терористичних угруповань, і дедалі більше посилення ролі молоді у таких угрупованнях.
Представники міжнародних терористичних груп не відмовлятимуться від надії роздобути зброю масового ураження (ЗМУ). Понад те, кампанія, спрямована на боротьбу з міжнародним тероризмом, спонукатиме існуючі організації до децентралізації, що робитиме їх менш уразливими та більш небезпечними.
Зброя, тактика, цілі
У своїй діяльності існуючі терористичні групи дедалі менше потребуватимуть державної протекції та державних спонсорів і дедалі більше зможуть виходити на новий рівень репрезентації на міжнародній арені. Водночас загроза, яку вони становлять, посилиться, оскільки цілком реальною є загроза набуття ними ядерної зброї, а також, навіть більш вірогідно, біологічної ЗМУ. Така загроза посилюється недостатнім рівнем захисту ядерних матеріалів, зокрема в Росії та Пакистані. Окремо слід звернути увагу на новий вид терористичної діяльності – кібератаки, спрямовані на фізичне та програмне руйнування існуючої інформаційної інфраструктури, а також на здобуття закритої інформації.
Загострення внутрішніх конфліктів
Невдоволеність молоді політикою уряду в окремих слабких державах, недолуга економічна та інвестиційна політика таких урядів можуть призвести до ескалації низки окремих внутрішньодержавних конфліктів. Такі конфлікти, зазвичай, призводять до гуманітарних катастроф, а також, за умови виникнення конфліктів на прикордонних територіях, зокрема у місцях компактного проживання національних меншин, можуть перерости у регіональні конфлікти.
Такий розвиток ситуації матиме негативні наслідки ще й через те, що призведе до концентрації в таких нестабільних регіонах терористичних осередків. У цьому контексті серед інших на увагу заслуговують потенційні конфлікти між Китаєм і Тайванем, а також між Індією та Пакистаном.
