7.1.5. Моніторинг процесу державної політики національної безпеки: модель факторного аналізу

Нині є вкрай актуальним створення ефективної системи моніторингу загроз і захисту власних національних інтересів, розробка науково обґрунтованої методології та методики визначення національних інтересів, моніторингу кризових ситуацій і загрозливих процесів, зокрема усталеної шкали індикаторів, які свідчили б про негативний розвиток подій у суспільстві загалом й у конкретних сферах життєдіяльності. Актуальним також є питання про створення моніторингу зовнішньої інформації, оскільки прискорення глобалізаційних процесів вимагає постійного моніторингу та аналізу змісту всього спектра геополітичних факторів впливу на міжнародну та національну безпеку кожної держави.

Передумовою повнозначного оцінювання та суттєвим елементом успішного впровадження є специфікація діяльності, пов’язаної з реалізацією державної політики національної безпеки, та виявлення її наслідків. Як вважає один із авторів [9], це не просто справа попередньої специфікації, а об’єкт безперервного моніторингу. Оцінювання програми з позицій її початкових цілей може призвести до висновку про її неспроможність, але цей висновок видається хибним, оскільки початковий задум політики може бути не реалізованим.

Очевидно, що розрізнені дослідження загроз й оцінки стану безпеки окремо за показниками й індикаторами недостатні, оскільки вони не забезпечують комплексної оцінки реалізації тієї чи іншої загрози. З метою усунення цього недоліку відповідно до вимог системного підходу виникає необхідність комплексного відображення ознак, індикаторів, вимірів стосовно кожної окремої небезпеки чи загрози. А. Возженніков [8] пропонує використовувати можливості методу факторного аналізу при побудові моделей моніторингу безпеки особи, суспільства і держави по сферах безпеки, а також в цілому – національної безпеки.

Факторний аналіз – це розділ багатовимірного статистичного аналізу, який об’єднує методи оцінки розмірності множини досліджуваних змінних за допомогою вивчення структури коваріаційних або кореляційних матриць. Основне призначення методу полягає в тому, що кореляційні зв’язки між значним числом досліджуваних змінних визначаються існуванням меншого числа змінних або факторів.

У даній моделі моніторингу національної безпеки під фактором розуміють узагальнюючий термін, котрий визначає основні причини змін у тій чи іншій сфері суспільного життя. Фактори не мають внутрішньої ієрархії, їх значимість залежить від конкретної ситуації. Під індикатором розуміють основний показник імовірної причини послаблення чи посилення національної безпеки. Їх послідовність при розкритті фактора також умовна. Абсолютні значення індикаторів в моделі можуть бути не відображені (вони важливі під час аналізу й оцінки загроз національним інтересам у будь-якій сфері життєдіяльності), але сам індикатор заміряє зміни будь-яких сторін фактора по числовій шкалі від + 2 до – 2. Знаки “+”, “ – “ використовуються для відображення направленості як самого індикатора, так і в цілому національної безпеки (+ 2, + 1 – покращання ситуації; 0 – збереження статус-кво; - 1, - 2 – погіршення ситуації). Не всі індикатори є обов’язковими для оцінки експертами. Можна оцінити в цілому фактор за більшістю індикаторів з цілком визначеною похибкою. Оцінкам + 2, + 1, 0, - 1, - 2 притаманний експертний характер (хоча можуть ґрунтуватися на точній емпіричній інформації).

Основою моделі є інтерактивна матриця.

Таблиця 7.6

Інтерактивна матриця моделі моніторингу національної безпеки [8]

№пп.	Фактори національної безпеки		№пп.	Ідикатори			Оцінка
1	Середовище, Природно кліматичні умови		1 2 3 4 5 6 7 8 9	Стан питної води Небезпечне виробництво Шкідливі викиди Відходи небезпечних виробництв Вилучення ґрунтів Клімат Біди та катастрофи (стихійні, промислові, провокаційні) Підтоплення, обвали, зсуви Землетруси, вулканічна активність, урагани, смерчі
Сума оцінок за фактором
Ресурси		11 12 13 14 15 16		Земельні ресурси (якість та ціна, частка людського фактора, доступ) Лісові пасовища Надра (використання, доступ, користувач, дивіденди) Забезпечення та темпи розроблення природних багатств Водні ресурси Рівень самозабезпеченості основними споживчими ресурсами
Сума оцінок за фактором
3	Демографія		17 18 19 20 21 22 23 24	Розселення по території, ступінь і динаміка урбанізації Динаміка чисельності (народжуваність, смертність) Етнічні пропорції Розлучення Змішаність шлюбів Тривалість життя, захворюваність Рівень і якість життя, динаміка зайнятості Освіта
Сума оцінок за фактором
4	Міграція		25 26 27 28	Біженці Переселенці Тимчасові жителі Концентрація вихідців із сусідніх держав у прикордонних районах
Сума оцінок за фактором
5	Держава		29 30 31 32 33 34 35 36 37	Сила і спроможність в управлінні країною Взаємовідносини із суспільством Верховенство законів Турбота про інтереси особи Розвиненість силових інститутів Принципи забезпечення національної безпеки Авторитет у світі Дотримання прав людини Правова база
Сума оцінок за фактором
6	Політика		38 39 40 41 42 43	Етно-політичні процеси Багатопартійність Різноманітність форм власності Відносини по лінії “держава – суспільство,” “держава – особи” Демократія Компетентність політичних лідерів
Сума оцінок за фактором
7	Економіка		44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56	Споживання важливих видів продукції Забезпечення товарами тривалого використання Динаміка виробництва Стан фінансово-бюджетної та кредитної системи Дефіцит бюджету Забезпечення фінансовими ресурсами важливих державних потреб, розрахункова дисципліна Державний внутрішній і зовнішній борг Убудованість у світову економіку Частка іноземної власності в національному багатстві Розвиненість ринкових структур Структура власності, ступінь завершеності процесу перерозподілу національного майна, частка власників в загальній чисельності населення Активність населення Криміногенна ситуація
Сума оцінок за фактором
8	Соціальна сфера		57 58 59 60 61 62	Соціальна активність населення Динаміка цін Рівень і використання податків Зайнятість і безробіття Престижність праці Соціально-професійна мобільність (просування етнічних груп, зміна статусу, етносів у трудовій діяльності, наявність маргіналів та їх склад)
Сума оцінок за фактором
9	Культура		63 64 65 66 67	Загальна культура (традиційні свята і обряди, історичний екскурс) Політична культура Професійна культура Релігійне життя (конфесійний склад, наявність і доступність храмів, можливість здійснення духовних потреб, наявність і стан святинь та їх роль у державі) Мовна культура
Сума оцінок за фактором
10	Освіта		68 69 70 71 72	Шкільна освіта Дошкільна освіта Вища освіта Доступність освіти Забезпеченість кадрами
Сума оцінок за фактором
11	Інформація		73 74 75 76 77 78	Направленість інформаційних потоків і їх інтенсивність Структура інформації Склад ЗМІ Характер програм Етнічний склад журналістів і телеведучих Інформаційно-психологічний вплив
Сума оцінок за фактором
12	Соціальна сфера		79 80 81 82 83 84 85	Групові вимоги і скарги Колишні конфлікти і колективні травми Етнічні стереотипи (позитивні, негативні, поширення і використання, образливі прізвиська, офіційна протидія) Зміни в самосвідомості (співвідношення етнічного і цивільного, місцевого і регіонального, відродження старих ідентичностей і нових) Міфи, жахи та чутки Наявність групової ідеї та ідеології Рівень толерантності (міжгрупова ворожнеча, сутички та насильство)
Сума оцінок за фактором
13	Зовнішні умови		86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97	Наявність і вплив діаспори Стабільність у сусідніх державах Вплив на державу глобального суперництва Розвиток зовнішніх зв’язків Співробітництво з регіональними і глобальними системами безпеки Зовнішньоекономічні зв’язки Зовнішні воєнно-політичні зв’язки Розвиток міжнародного права Зв’язки та співробітництво з державами СНД Зовнішній імідж України Накопичення озброєння Спрямованість воєнно-політичних блоків
Сума оцінок за фактором
14	Наука і техніка		98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109			Стан фундаментальних і правових досліджень Стан НДКР в інтересах безпеки Відплив наукового потенціалу за кордон Доступ до технологій Кадрова база науки Науково-технічний потенціал Виробничий потенціал Технологічна самостійність Направленість науково-технічного потенціалу Використання досягнень науково-технічного прогресу Розробка і використання критеріїв щодо підвищення конкурентоспроможності українського науково-технічного потенціалу Протидія науково-технічній розвідці і промисловому шпигунству
Сума оцінок за фактором
15	Воєнно-політичні фактори		110 111 112 113 114		Боєготовність ЗС Забезпечення озброєнням і технікою Морально-психологічний стан особового складу Кадровий потенціал Поширення ЗМУ
Сума оцінок за фактором
16	Фактори, які синтезують вплив людини на навколишнє середовище		115 116 117 118		Система забезпечення безпеки в природній і технологічній сферах Нові технології Затрати держави Шкідливі виробництва
Сума оцінок за фактором
Сума оцінок за моделлю

Щодо аналізу державної політики національної безпеки, то моніторинг може виконувати чотири основні функції [10]:

1. Узгодженість. Моніторинг допомагає визначити, чи узгоджуються дії адміністраторів і персоналу програм, а також інших стейкхолдерів зі стандартами й процедурами, встановленими законодавчими органами, органами державного регулювання й професійними організаціями.

2. Аудит. Моніторинг допомагає визначити, чи дійсно ресурси й послуги, орієнтовані на певні цільові групи й певних бенефіціаріїв (індивідів, сімей, міста, штати, регіони), доходять до них.

3. Звітування. Моніторинг надає інформацію, що допомагає складати звіт щодо соціальних та економічних змін, які настають після практичної реалізації широкого комплексу альтернатив політики й державних програм після певного часу.

4. Пояснення. Моніторинг також надає інформацію, що допомагає пояснити, чому наслідки альтернатив політики й державних програм відрізняються.

Оцінка стану захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави та моделювання загроз сприятиме забезпеченню більш точної діагностики процесів, що розвиваються у суспільстві і природі, а також підвищенню ефективності застосування превентивних заходів щодо забезпечення комплексної безпеки, суттєвому зниженню фінансових витрат на запобігання катастроф, стихійних лих, соціальних вибухів та зумовлених ними людських жертв і матеріальних збитків.