7.1.3. Рекомендації щодо державної політики національної безпеки: оцінки інтегрального показника надійності та ризику держави
Прогнозування, як ми бачили, є процедурою продукування фактографічної інформації стосовно майбутніх станів суспільства на основі інформації про характер проблем державної політики національної безпеки. Крім того, прогнозування продукує фактографічні твердження щодо її майбутностей. Прогнозування не пропонує докладних пояснень, чому ми маємо цінувати один майбутній стан, а не інший; не дозволяє воно й висувати твердження, що відповідали б на запитання: що слід зробити?
Мета даного етапу аналізу політики національної безпеки полягає в тому, щоб звернутися до цього важливого питання через розгляд політико-аналітичної процедури рекомендування. Політико-аналітична процедура рекомендації надає аналітикам можливість продукування інформації про вірогідність того, що майбутні способи дії матимуть результатом наслідки, які представляють цінність для певного індивіда, групи або суспільства й держави в цілому. Процедура рекомендації передбачає трансформування інформації стосовно майбутностей політики в інформацію про дії щодо політики, яка матиме результатом важливі (цінні) наслідки.
Питання про дію потребують, щоб аналітики робили вибір з-поміж багатьох обстоюваних тверджень про те, що слід робити. Обстоювальні твердження мають декілька відмінних характеристик. Обстоювальні твердження є [10]:
Здійсненними. Обстоювальні твердження фокусуються на діях, які можна виконати для розв’язання проблем політики. Хоча обстоювальні твердження потребують попередньої інформації про те, що може статися й що має цінність, вони виходять за межі питань «факту» й «цінності» і включають аргументи стосовно конкретних дій, що задовольнять потреби, цінності й можливості вдосконалення.
Орієнтованими на майбутнє. Обстоювальні твердження є орієнтованими на майбутнє, оскільки вони передують моменту, коли виконуються дії (за очікуванням). У той час як політико-аналітичні процедури моніторингу й оцінювання є ретроспективними, оскільки вони засновуються після того, як дії виконані (за фактом), прогнозування й рекомендація застосовуються з огляду на майбутнє (за очікуванням).
Обтяженими цінностями. Обстоювальні твердження залежать настільки ж від «фактів», наскільки й від «цінностей». Твердження про те, що слід прийняти конкретну альтернативу політики, потребує не лише того, щоб рекомендована дія мала передбачені наслідки, воно також потребує, щоб передбачені наслідки представляли цінність для індивідів, груп або суспільства в цілому.
Складними в етичному плані. Цінності, що лежать в основі обстоювальних тверджень, є складними в етичному плані. Певна цінність (наприклад здоров’я) може розглядатися і як внутрішня, і як зовнішня. Внутрішні цінності – ті, що цінуються самі по собі; зовнішні цінності – ті, які цінуються тому, що вони продукують якусь іншу цінність. Здоров’я можна розглядати як самоцінність і як умову, необхідну для реалізації інших цінностей, у тому числі безпеки, свободи й самореалізації. Аналогічним чином демократичне партнерство може цінуватися як самостійність (внутрішня цінність) і як засіб забезпечення політичної стабільності (зовнішня цінність).
Очевидно, що рекомендації щодо основних механізмів і завдань реалізації національних стратегічних цілей треба розглядати як такі, що зумовлені розумінням безпеки держави як невід’ємної складової системи міжнародної безпеки, необхідності виконання взятих на себе Україною відповідно до укладених міжнародних договорів зобов’язань, врахування реалій сучасної міжнародної ситуації, сучасного стану і характеру внутрішнього розвитку країни.
Англійський журнал “Euromoney” щопівроку дає оцінку інтегрального показника надійності країни (ІПН). Ці дані друкуються у формі таблиці, що містить впорядкований перелік країн (1-169) у міру спадання величини ІПН. Цей показник є сумою оцінок, що змінюється в проміжку від 0 до 100 і отримується за допомогою експертного або розрахунково-аналітичного методів.
Вони характеризують той або інший аспект політичної або економічної ситуації в кожній з країн світу.
Першим таким показником є ефективність економіки (ЕЕ). Він розраховується залежно від прогнозованого стану господарства кожної з країн. При цьому враховується динаміка валового національного продукту (%). Економічна ефективність оцінюється за допомогою шкали 0-25 балів.
Інші показники, що включають в ІПН, віддзеркалюють рівень політичного ризику, стан боргів, доступність банківського кредитування, короткотермінового фінансування, довгострокових позик, імовірність виникнення форс-мажорних обставин, спроможність надання кредитів, схильність до невиконання зобов’язань щодо виплати боргів або перенесення часу їх сплати.
Для розрахунку значення того або іншого показника в першу чергу вибираються дві країни із найвищим і найнижчим (нульовим) рівнем показника, після чого розраховується його значення для окремих країн, які пропорційно розподіляють у заданому інтервалі. Для цього редакція журналу “Euromoney” запрошує спеціалістів-політологів із відомих науково-консультативних фірм.
Останніми роками багато фахівців з проблем національної безпеки дійшли висновку, що основу методики розробки різних інтегральних показників має становити тісний взаємозв’язок між поняттям безпеки і категорією ризику [16]. На їх думку, використання категорії ризику дозволяє значно покращити ефективність керування безпекою, особливо в умовах заміни адміністративно-командних методів, коли відбувається різка децентралізація керуванням господарством і соціальними процесами в суспільстві.
Оцінка ризику країни (ОРК) тісно пов’язана з глобальним ризиком. Вона також залежить від політичної, економічної, соціально-економічної ситуації в країні. Такі оцінки робляться багатьма фірмами. Найпоширенішою є методика кількісної оцінки ризику країни фірми “BERI”.
Розрахунками оцінки ризику країни (ОРК) займаються близько 100 експертів, які 4 рази на рік за допомогою різних методів експертного оцінювання всебічно аналізують політичну й економічну ситуацію в країні. Анкета, на яку анонімно відповідають спеціалісти різних країн, нараховує 15 критеріїв, що оцінюються. Кожний з них має питому вагу загальною сумою 100. Кожне запитання оцінюється за допомогою бально-відсоткової шкали і має 5 варіантів відповідей: 0-неприйнятно, 1-погано, 2-задовільно, 3-добре, 4-дуже добре. Чим більша кількість набраних балів, тим менший ризик даної країни і тим краща її національна безпека.
Рекомендація конкретної дії щодо політики потребує попередньої інформації про майбутні наслідки діяльності згідно з різними альтернативами. Крім того, розробка рекомендацій щодо політики потребує також, щоб ми визначали, які альтернативи політики є найбільш цінними й чому. Аналіз існуючих і дослідження нових складних систем, у тому числі й систем безпеки, засвідчив, що забезпечення їх системної та структурної стійкості й гармонії досягається за допомогою співвідношення між основними показниками, заснованому на принципі чи правилі «золотої пропорції».
На основі наукових досліджень і практики вчені зробили висновок, що життєвий рівень народу, його добробут і безпека на 60-70% залежать від ефективності управління, а не від наявних у нього природних ресурсів. Причому приблизно 2/3 досягнутих результатів й успіхів залежать від системного підходу до управління, ефективності управління і тільки на 1/3 від інших факторів [23].
Будь-яке суспільство, яке прагне до організації за правилами «золотої пропорції» чи правилами гармонії, удосконалюється і стає більш організованим. Таке суспільство вдосконалюватиметься у разі потреби, навіть під час виникнення загроз його стійкості. А суспільство, яке не прагне до організації за законами гармонії чи «золотої пропорції», деградуватиме і зникатиме. Тому в конкурентній боротьбі держав, народів перемогу отримують ті, які краще за інших застосовують закони гармонії чи «золотої пропорції».
Рис. 7.1. Ієрархічне структурування складної системи безпеки за законом
«золотої пропорції» [23]
Економіка та політика, збалансовані за правилами «золотої пропорції», є найбільш ефективними і стійкими. Вони забезпечують максимальну вигоду і безпеку суспільству. В цьому аспекті сутність феномену числа «золотого перетину» полягає у величині F
Застосування законів гармонії і законів «золотої пропорції» потрійного балансу “безпека – загрози – ризик” має допомогти владі ефективно управляти на державному, регіональному і місцевому рівнях. Тому для опрацювання рекомендацій щодо державної політики національної безпеки необхідно використовувати парадигму триєдності і правила «золотої пропорції», і за їхньою допомогою визначити допустимі значення у розподілі прав, обов’язків і відповідальності між ними.