- •Затверджено Міністерством освіти і науки України (протокол засідання науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України
- •Розділ I методологічні засади теорії національної безпеки
- •1.1. Безпека – запорука розвитку особи, суспільства та держави
- •1.2. Загроза – родова ознака безпеки
- •Ризик - кількісна міра безпеки
- •Компоненти “оцінки ризику”
- •Компоненти “управління ризиком”
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ II оцінка рівня національної безпеки: система критеріїв і показників
- •2.1. Система показників безпеки
- •Розділ II оцінка рівня національної безпеки: система критеріїв і показників
- •2.1. Система показників безпеки
- •2.2. Критерії безпеки людини
- •2.3. Критерії безпеки суспільства
- •2.4. Критерії безпеки держави
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ III характер впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на стан національної безпеки україни
- •3.1. Сучасні аспекти міжнародної безпеки
- •3.2. Сучасні аспекти внутрішньої безпеки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ IV система національної безпеки україни
- •4.1. Аксіологічні залежності у сфері національної безпеки України
- •Цінності держави
- •Цінності держави
- •4.2. Пріоритетність національних інтересів України
- •Задоволена потреба не мотивує та коли певна потреба задоволена, поступово з’являється інша. Отже, люди завжди змушені задовольняти якусь потребу.
- •Мережа потреб багатьох людей дуже складна, з декількома потребами, що водночас впливають на поведінку;
- •Способів задоволення потреб вищого рівня існує більше, ніж нижчого.
- •4.3. Визначальна роль цілей у творенні державної політики національної безпеки
- •4.4. Загрози національній безпеці України
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ V система забезпечення національної безпеки україни
- •Державна політика забезпечення національної безпеки
- •5.2. Методи забезпечення національної безпеки
- •5.3. Cуб’єкти забезпечення національної безпеки України
- •5.4. Недержавна система забезпечення національної безпеки
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ VI закони та концепції реалізації державної політики національної безпеки
- •6.1. Закони безпечного розвитку довкілля, суспільства, держави та міжнародних систем
- •6.1.1. Закони розвитку екологічних систем
- •6.1.2. Закони розвитку соціальних систем
- •Закон вільних дій людей
- •Закон соціальних змін
- •Закони соціальної динаміки
- •Закони розташування та взаємодії соціальних систем у географічному просторі
- •Закон частоти міжнаціональних шлюбів
- •Закон соціальної дисгармонії
- •6.1.3. Закони розвитку держави
- •6.1.4. Закони функціонування і трансформації міжнародних систем
- •6.2. Сучасні концепції реалізації державної політики національної безпеки
- •6.2.1. Безпека людини: концепція “прийнятного ризику”
- •6.2.2. Безпека суспільства: концепція “суспільства ризику”
- •6.2.3. Безпека держави: концепція “сталого розвитку”
- •6.2.4. Безпека довкілля: концепція “біосфери-ноосфери”
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Розділ VII cистемні методи дослідження стану національної безпеки
- •7.1. Аналіз державної політики національної безпеки
- •7.1.1. Структурування проблеми державної політики національної безпеки: методи оцінки загальної потуги держави
- •8.1.2. Прогнозування державної політики національної безпеки: методи аналізу майбутностей
- •Прогноз Тофлера [27]
- •Прогнози Національної Ради з розвідки сша [31] (Контури глобального майбутнього) Нові глобальні гравці
- •Вплив глобалізації
- •Нові виклики у сфері управління
- •Поширення небезпеки
- •Мутація міжнародного тероризму
- •Можливі варіанти майбутнього
- •Висновки для політики
- •Мінливий характер міжнародного тероризму [32] (Національна Рада з розвідки сша)
- •Зброя, тактика, цілі
- •Загострення внутрішніх конфліктів
- •Забезпечення розвитку африканських держав
- •Фактор зму
- •Криза системи міжнародних відносин
- •Постконфліктні ситуації як серйозний виклик
- •7.1.3. Рекомендації щодо державної політики національної безпеки: оцінки інтегрального показника надійності та ризику держави
- •7.1.4. Оцінювання процесу державної політики національної безпеки: метод двомірного діахронного аналізу
- •7.1.5. Моніторинг процесу державної політики національної безпеки: модель факторного аналізу
- •7.2. Прийняття рішень у сфері національної безпеки
- •Шкала відносної важливості [24].
- •Контрольні запитання
- •Список використаних джерел
- •Рекомендована література
- •Іменний покажчик
- •Предметний покажчик
Прогнози Національної Ради з розвідки сша [31] (Контури глобального майбутнього) Нові глобальні гравці
У ХХІ столітті на світову арену в якості глобальних гравців вийдуть Індія та Китай. ВВП цих держав стрімко зростає і вже найближчим часом досягне рівня держав Заходу. Водночас кількість населення у цих державах діє змогу їм претендувати на економічне домінування навіть без досягнення "європейських" стандартів життя.
Серед інших заслуговують на увагу й показники економічного зростання Бразилії та Індонезії.
Натомість, попри впливовість ЄС, старіння населення у цьому регіоні негативно впливає на стан справ на континенті. З подібною проблемою стикатиметься і Японія.
Демографічна криза загрожує і Росії. Про це говорить низький рівень народжуваності, розлад системи охорони здоров’я, поширення СНІДу тощо. Понад те, соціальні та політичні проблеми обмежують можливості РФ як глобального гравця.
Вплив глобалізації
Глобалізаційні процеси й надалі позитивно позначатимуться на зростанні економіки. Дедалі більша кількість компаній зможе перетворитися з регіональних на транснаціональні. Успішність втілення переваг, що їх мають глобалізаційні процеси, залежатиме від уміння застосовувати нові технології, водночас зростання розриву між багатими та бідними державами залишатиметься невідворотною реальністю.
Зростання світової економіки призведе до підвищення попиту на енергоносії. Водночас райони покладів природних джерел енергії залишаються нестабільними, що, може, призводити вестиме до перебоїв з постачанням нафти та газу.
Нові виклики у сфері управління
Глобалізація суттєво вплине на інститут держави. Серед іншого набудуть більшої впливовості релігійні осередки. Політичний іслам дедалі більше об’єднуватиме різні етнічні й національні групи, які, можливо, навіть створять свій транснаціональний орган влади.
Можливі процеси згортання демократизації в колишніх республіках СРСР і навпаки – зростання рівня політичного плюралізму у ключових близькосхідних державах. На цьому тлі ризикують застаріти ООН і міжнародні фінансові організації.
Поширення небезпеки
Удар, який може завдати глобалізація по середньому класу в розвинених державах, може призвести до посилення руху антиглобалістів. Понад те, можливе збереження значної кількості внутрішніх конфліктів в інституційно слабких державах. Деякі такі конфлікти, в яких братимуть участь етнічні угрупування, можуть перерости у регіональні. Хоча загроза конфліктів із залученням супердержав є вкрай низькою, загрозу становитимуть конфлікти навколо Тайваню та Індії з Пакистаном, у яких, серед іншого, залишається високою вірогідність проведення превентивних операцій.
Мутація міжнародного тероризму
Можна очікувати, що до 2020 року місце Аль-Каїди займуть інші екстремістські терористичні угруповання. Терористи проявлять значні успіхи у розробці та втіленні успішних оперативних концепцій. Крім того, з високим рівнем вірогідності терористами буде застосовано ЗМУ й дедалі частіше здійснюватимуться потужні кібератаки.
