- •Хрестоматія з історії української культури: збірник матеріалів
- •Передмова
- •Розділ і. Перший період розвитку української культури: від її витоків до прийняття християнства Населення України у передскіфські часи. Кіммерійці та їхні сусіди
- •Геродот із Галікарнасу Скіфія. Найдавніший опис України з V століття перед Христом
- •Неоліт (5.000-1.000 літ до Хр.) (Трипільська культура − упорядн.)
- •Скотарські племена
- •«Велика Скуф» − велика Сколотія
- •Побут сколотів
- •Трипільці ідуть до Дніпра
- •Слава та велич Трипільської землі
- •Трипільське житло четвертого тисячоліття
- •Трипільські протоміста
- •Особливості забудови протоміст
- •Значення Трипільської культури
- •Скіфи і сармати
- •Сармати: життя, побут, релігія, мистецтво Житло, їжа, хатнє начиння
- •Одяг та прикраси
- •Військова справа
- •Духовна культура та мистецтво
- •Поховання царя в порогах
- •Мистецтво
- •«Бірюзово-золотий» стиль
- •Релігійні уявлення
- •Походження слов’ян
- •Етнокультурні особливості давніх слов'ян
- •Звичаї та вірування давніх слов’ян
- •Витоки українського народу та походження назви «Україна»
- •Розділ іі. Другий період розвитку української культури: княжа доба (епоха Київської Русі та Галицько-Волинського князівства) Християнська церква в Київській Русі
- •Золотий гомін давнини (Павло Загребельний про літопис «Повість минулих літ»)
- •Про Анну Ярославну
- •Анна Ярославна − королева Франції
- •Культура Русі
- •Витоки слов’яно-руської культури
- •Писемність і освіта
- •Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу
- •Святий Серапіон Печерський − маловідомий український письменник XIII ст.
- •Освіта від 988 р. До упадку Києва
- •Джерела та історія тексту Печерського патерика
- •Києво-Печерський патерик
- •2. Про дитячий подвиг святого Теодосія
- •3. Про втечу Святого з паломниками
- •16. Про призначення святого Теодосія ігуменом
- •17. Про спорудження Печерського монастиря
- •Внесок Данила Галицького в розвиток української культури (Літопис Руський)
- •Зодчество Давньої Русі від Десятинної церкви до монгольської навали (традиції, зв'язки, розвиток)
- •Розділ ііі. Третій період розвитку української культури: литовсько-польська доба Галицько-Волинська Русь. Культурні явища й процеси
- •Містобудування. Архітектура
- •Прикладне і образотворче мистецтво
- •Писемність. Освіта
- •Література. Історіографія
- •Галицько-Волинський літопис
- •Україна під татарами і Литвою. Духовна культура
- •Занепад українського життя у XV−XVI ст.
- •Упадок церковного життя
- •Боплан Гійом. Як дівчата залицяються до парубків
- •Боплан Гійом. Як відбуваються весілля
- •Таємничий дивосвіт українського еросу
- •Про Великодні обряди
- •Про два ментальні стереотипи української шляхти
- •Освіта від упадку Києва до половини XVI ст.
- •Свято української культури. Нарис з історії початків українського друкарства
- •З післяслова до Львівського видання «Апостола» (про друкування книг у Львові (1574 р.))
- •Розділ IV. Четвертий період розвитку української культури: козацько-гетьманська доба Традиції та побут Норми поведінки
- •Звичаї та побут
- •Зовнішній вигляд і їжа
- •Своєрідність культурного розвитку Мовні особливості и нові явища в літературі
- •«Брама мудрості й ученості»
- •Київ середини XVII ст.
- •Перенесення культурної роботи до Києва
- •Доба бароко
- •Український живопис доби середньовіччя. До питання про так зване «українське бароко»
- •Пам’ятки братських шкіл на Україні к. Сакович «Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини» коментар
- •Про голову
- •Про легені
- •Про народження в батька чи в когось іншого
- •Промови при одруженні
- •З листа братчиків міста Вільно Львівському братству про культурні зв'язки між ними (1588 р.)
- •Зі статті і. Нечуя-Левицького «Унія. Петро Могила, київський митрополит» (1596 р.)
- •Іван Мазепа − будівничий і церковний меценат
- •Початки української преси
- •Освітній рух від половини XVI до половини XVII ст.
- •§22. Якщо хтось з братів, що не має достатків, дістане яке нещастя або хоробу, то брати допомагають йому братськими грошима та доглядають за ним під час хороби». [...]
- •Про шкільні звичаї (хvі − хvіі ст.)
- •Із записок Павла Алеппського про освіту в Україні у XVII ст. (1654 р.)
- •Внесок випускників Києво-Могилянської академії в розвиток шкільної освіти поза межами України (XVIII ст.)
- •Розділ V. П'ятий період розвитку української культури: від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття Українська культура першої половини хіх ст. Гоніння на українську культуру
- •Наука та освіта
- •Традиційно-побутова культура
- •З обвинувального вироку у справах т.Г. Шевченка (26 травня 1847 р.)
- •Українська культура другої половини хіх ст.
- •Література
- •Театральне, музичне, образотворче мистецтво
- •Фольклор, побут та декоративно-ужиткове мистецтво
- •Із царського указу про заборону друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 р.)
- •З роздумів м. Драгоманова про українську літературу другої половини XIX ст.
- •Зі спогадів м. Старицького про розвиток українського театру та перешкоди, які чинив цьому царизм
- •Розвиток культури в Україні на початку хх ст. Стан освіти і громадська думка навколо неї
- •Література
- •Мистецтво: театральне, музичне, образотворче
- •Наука і техніка
- •Нові риси у побуті та народній творчості
- •Початки української преси Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східноукраїнських землях. Піонери української журналістики. «Украинский вестник»
- •Суспільство і «Украинский Вестник». Передплата. Припинення
- •Нова спроба. «Украинский журнал». Акція, її наслідки
- •«Харьковский Демокрит»
- •Заступники часописів − альманахи
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби
- •«Руська трійця». Спроба видання часописів. Альманах «Зоря»
- •«Русалка Дністровая» та нові спроби видання періодичного органу
- •Українська літературна мова. Історія становлення й розвитку
- •З листа к. Станіславського до а. Кримського про український народ і кращих представників української культури (1911 р.)
- •Розділ vі. Шостий період розвитку української культури: міжвоєнне та повоєнне поневолення України (до кінця 80-х роківXx століття) Духовне життя суспільства Гасло «культурної революції»
- •Українізація: форма та зміст
- •Здобутки и проблеми культурного життя
- •Релігійне життя
- •Духовне життя Успіхи в ліквідації неписьменності
- •Стан шкільної освіти
- •Розвиток вищої школи
- •Розвиток науки
- •Література та мистецтво
- •Підсумки «культурної революції»
- •Культурний стан західноукраїнських земель
- •Постанова цк кп(б)у про використання цінностей колишньої Києво-Печерської Лаври (21 грудня 1933 р.)
- •Із листа в. Затонського до я. Письменного з приводу Михайлівського собору
- •Лист в. Затонського до і. Бродського щодо Михайлівського собору (1934 р.)
- •Обґрунтування зміни національної політики в умовах утвердження тоталітарного режиму
- •Для чого треба українізуватися
- •Доба українізації 20-х років. Концепція мовно-культурної політики Миколи Скрипника
- •З резолюції Пленуму цк кп(б)у про підсумки українізації
- •1930-Ті роки: українська мова в добу Великого терору
- •З Постанови цк кп(б)у «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури»
- •З Постанови цк кп(б)у «Про журнал «Вітчизна»»
- •1950-1960-Ті роки: альтернативне мовознавство шістдесятників
- •Зі статті і. Багряного «Українська література й мистецтво під комуністичним московським терором»
- •Із книги і. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
- •Із книги є. Сверстюка «Блудні сини України» (про «шістдесятників»)
- •Постанова пленуму цк компартії України «Завдання Комуністичної партії України по виконанню рішень червневого пленуму цк кпрс про дальше піднесення ідеологічної роботи» (1 − 2 липня 1963р.)
- •1970-Ті − початок 1980-х років: посилення русифікації
- •Початки комуністичної та офіційної советської преси на вкраїнських земляк. Три доби розвитку
- •Радянська модель кохання-любові
- •Розділ vіі. Сьомий період розвитку української культури: доба розбудови державної незалежності Олесь Гончар. Не будемо рабами! (Слово напередодні референдуму 1991 р.)
- •Зміни у сфері культури Курс на провінціалізацію української культури
- •Освіта і наука
- •Система цензури
- •Практика «ждановщини»
- •Нова хвиля «чисток»
- •«Відлига» в культурному житті Нова хвиля українізації
- •Шістдесятники
- •За фасадом лібералізації
- •Особливості культурного життя Стан освіти і науки
- •Літературно-художня творчість
- •Політика русифікації сфери культури
- •Репресії проти інтелігенції
- •Дисидентський рух Зміни в русі опору
- •Утвердження дисидентства
- •На новому етапі
- •Ліна Костенко «Гуманітарна аура нації або дефект Головного дзеркала»
- •Усні форми побутування мови. Явище вульгаризації мовлення
- •Суржик як соціолінгвістичний феномен
- •Мовна ситуація України
- •Соціальна стратифікація української мови. Мовне середовище
- •Вступ до теорії українського кохання
- •Люмпенізація
- •Вульгаризація
- •Використана література
Про легені
Питання: Що таке легені?
Відповідь: Легені розміщені в середині людини; подібні до ковальських міхів, які, розширяючись і надуваючись, втягують повітря і випускають на серце? щоб його охолодити. Але потім це повітря, зігріте серцем, стискається і викидається геть. Входить же воно до серця або через рот або більше й частіше через ніздрі. Ми вдихаємо його через ніздрі не тільки коли не спимо, а й під час сну, коли губи стиснуті. Тут і можемо бачити, що в людському тілі є троякий дух: один є дух життя, який дає поживу для тіла, його початок у печінці. Другий − дух розумності, місце якого − в мозку. Третій дух − дух чуйності − його початок і місце в серці. Відповідно до цього діють і керують два інші, тобто potentia et impotentia − сила і неміч.
Питання: Чому легені подібно до губки пухкі, м'які, пористі?
Відповідь: Як говорилось раніше, легені дані для охолоджування серця, розміщеного посередині між ними. Серце, як джерело й криниця природного тепла, є дуже гарячим. Воно заглушувалось би своїм теплом, якби постійно не провітрювалось свіжим повітрям. Для цього природа й дала йому легені як ковальські міхи для його охолодження, і тому вони повинні бути пухкими, м'якими, пористими, щоб, розтягуючись, їм було зручніше вбирати в себе повітря.
Питання: Для чого ще корисні легені?
Відповідь: Крім всього іншого, потрібні для формування голосу, це доводиться тим, що у риб немає голосу, бо немає й легенів. А голос формується в горловій жилі від вже нагрітого повітря, яке йде від серця. В той час як ми вдихаємо повітря, говорити не можемо, і тільки видихнувши, видаємо звук. Легені мають конфігурацію, подібну до роздвоєного копита у вола. [...]
Про народження в батька чи в когось іншого
Питання: Чому діти народжуються іноді схожими на батька, іноді на матір, а іноді й на когось іншого, більш далекого?
Відповідь: Це відбувається з різних причин, іноді черезпереважання батьківського чиматеринського сімені, а іноді через сильне залюбування жінки чоловіком під час поєднання з ним або ж внаслідок пригадування якоїсь іншої особи. Часом це відбувається відповідно до руху і обертання небес. Так коли людина народжується в час, придатний для народження бессловесних тварин, то іноді буває на них схожою. Про це згадує Войцех Великий. Був, каже, час добрий і сприятливий для народження свині, і коли в той час народжувалась людина, то мала обличчя довгасте, на кшталт свинячого. Але найбільшою причиною того, що плід народжується схожим на того чи іншого, є fortis imaginatio mulieris tempore coitus cum mare (сильне уявлення жінки під час поєднання з чоловіком), як трапилося з однією королевою, про що пише Альберт Магнус (Великий), // яка habens re cum mare (маючи зносини з чоловіком), дуже сильно задивилась на зображення негра, намальованого на картині, що висіла неподалік від ложа і була добре видною, бо forte hoc inter diu fuit (сталось це якось вдень). Внаслідок вона народила дуже чорного сина. Подібне трапилось і з іншою королевою − негритянкою, яка в час такої ж справи залюбовалась зображенням білого і народила занадто білого сина. Внаслідок цього обидві королеви були запідозрені своїми чоловіками − королями, і, коли б цим королям не було б сказано й доведено, що це трапилося через сильне задивляння під час зачаття, а не з якої іншої причини, то королеви могли б бути покарані. Що уява звикла робити такі речі, можна пояснити й прикладом із св. письма. Так, патріарх Яків після тривалого перебування у свого тестя Лабана й не одержавши від нього у винагороду достатньої кількості овець, хотів відійти геть, але Лабан, прагнучи його затримати в себе, запропонував таке рішення, що з ягнят, які народяться, рябі будуть віддані Якову, а білі − Лабану. Тоді Яків для того, щоб народжувались рябі вівці, став впливати на їх уяву. Він облупив патики і різки, і коли напував овець, клав їх у воду. Вівці, що пили, пильно придивлялись до води і бачили їх там, наче намальованих, й потім народжували рябих ягнят. З усього цього випливає, що жінкам під час зачаття і вагітності треба і тепер дивитися на речі гарні, наполегливо про них думати, вимовляти добрі слова, просячи Господа Бога, щоб зачатий плід доносити, а доносивши, благополучно родити, потім і виховати на хвалу Господу Богу і собі на втіху. Коли ж будуть про злі речі думати, непристойні слова говорити, розкидатись здоров'ям, такі, певно, виродків і потвор народять, бо від поганого дерева і плід, звичайно, поганий буває.
Питання: Чому дитина плаче, народжуючись на світ?
Відповідь: Це відбувається внаслідок швидкого виходу з тепла на холод, який шкодить молодим членам. Але можна назвати й іншу причину: молоді й м’які члени, виходячи через тісне материнське лоно, стискаються. Особливо це стосується вологого за своєю природою мозку, який, будучи стиснутим, виділяє з себе певну рідину, яка, прагнучи вийти через очі, викликає сльози і плач. Але теологи наводять іншу: цей плач відбувається через злочин наших предків. [...]
