Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
HKryshtal_skrypt_2009_vypr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин

Персоналістична інтерпретація природного закону спирається на виняткову позицію людини у світі. Стверджує насамперед онтичну велич людини, яка незрівнянна з іншими створіннями й обдарована високою гідністю. Ця велич і гідність визначає фундамент цілої персоналістичної аксіології, об’єктивної єрархії цінностей. Згідно з головним принципом персоналістичної етики в міжособистісних стосунках слід шанувати людську особу, яка здатна сама вирішувати і володіти собою. Обдарована розумом і можливістю приймати рішення, вона має моральне право визначати для себе – у свободі і з почуттям відповідальности – мету дії. Інші ж мають це право шанувати, не можуть примушувати її реалізувати чужі для неї цілі і використовувати її тільки як засіб чи знаряддя для їх осягнення.

Імплікації цього принципу дуже широкі, він має своє застосування в різних ділянках міжлюдських стосунків. Саме він визначає цілу теорію прав людини і єрархію обов’язків, визначених заповідями Декалогу.

Принцип цінности особи має бути основним у взаєминах чоловіка і жінки. Цінність особи пов’язана з цілим буттям особи, а не зі статтю – стать є лише особливістю її буття. У статевих стосунках особливо дуже легко поставити сексуальні цінності, пов’язані з особою протилежної статі, понад цінністю самої особи, а це означає, що інша особа стає засобом для досягнення мети46. Зведення особи до рівня об’єкта, який задовільняє потреби іншої людини, це заперечення людської гідности. Тому персоналістичний принцип чітко протиставляється гедоністичному утилітаризмові47. Він говорить про гуманний характер християнської статевої етики, оскільки захищає те, що найповніше і найглибше виражає humanum, – те, що людське. Захищаючи гідність людини, тим самим захищає основу об’єктивної єрархії цінностей.

3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс

Історія статевої етики складна й різноманітна. На поведінку людини у цій сфері мали вплив міти, вірування, різні ідеї, рівень знань. Обмежимося тут лише оглядом найважливіших її штрихів у позахристиянських культурах і цивілізаціях, у єврейській культурі, а пізніше в християнській епосі.

3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях

3.1.1. Релігія і стать

Різні відкриття впродовж історії модифікували людське уявлення про надприродні сили, які людина відчувала і яких боялася. Інтелектуальними зусиллями людина пробувала пояснити загадку життя і смерти. У всі епохи людину цікавила таємниця виникнення життя, народження і смерть. Людина намагалася пізнати власне єство, його суть.

В епоху полювання первинним елементом вважали кров і кості живих істот. Вони гарантували життя. Якщо людина стікала кров’ю так, як і тварина, просто вмирала. Коли були поламані кості, це також спричинювало смерть. Тому божественний елемент пов’язували з кров’ю і кістьми.

У період, коли починає розвиватися землеробство, уявлення про життя трохи змінюється. Клопоти людини, пов’язані з циклічністю урожаю, змінили погляд на світ. Суть життя вбачали в насінні і крові. Це гарантувало народження нового життя: рослин, тварин і людей. Такий досвід змінив погляд на жінку та її роль. Здатність землі до родючости почали поєднувати зі здатністю жінки народжувати дітей. Землю вважали матір’ю, з якої людина народжується і після смерти до неї повертається. Обробіток землі почали асоціювати із сексуальним актом, з моментом засівання зерна.

Такі міркування привели до сакралізації жінки й самого сексуального акту. Всесвіт і землю вважали за організм, а дію природи ототожнювали з плідністю. Цей праісторичний досвід послужив за основу безлічі мітів і різних релігійних систем античного світу. У всіх них маємо возвеличення плідности.

У людей формувалося уявлення про божества через призму сексуального досвіду. Культ плідности знаходимо на теренах, де ширилися вавилонська, ассирійська чи єгипетська цивілізації, а також на теренах Центральної та Північної Європи (археологи знаходили статуетки жінок (часто вагітних), які засвідчують культ плідности). Захоплення силою народження йшло в парі з культом померлих, бо вірили, що померлі є як насіння для нових життів. Символом чоловічої плідности був бик (пов’язано із землеробством).

Досить поширеним було явище сакральної ритуальної проституції та сексуальних оргій. Божество розуміли як сексуальну особу (особи), які провадять подібний до людей спосіб життя, мають статеві контакти між собою і з людьми. На такій основі зародилося велике зацікавлення статевими органами. Неодноразово вважали майже сакральною частиною тіла. Були відомі також різні ритуальні дії (наприклад обрізання, кастрація), аби таким чином увійти в особливий зв’язок із божеством.

На природні, людські пошуки власної ідентичности накладається Боже Об’явлення. Прадавні релігійні концепції знаходять своє відображення в біблійних текстах. Кров є першоелементом у людині (Бут. 9, 4; Левіт 17, 10-14, Втор. 12-28). Багато фрагментів Святого Письма говорять про прояви людської сексуальности, завжди в контексті зачаття і народження нового життя. У такому значенні Біблія є своєрідним історичним записом формування повного, оригінального щодо перших натуральних уявлень розуміння людської сексуальности.

Ізраїль як народ дозрівав у конкретних умовах, історичних і географічних. Різні племена мали на нього свій вплив. У біблійному переданні можна віднайти багато текстів, які говорять про поганські сексуальні звичаї і їхній вплив на членів вибраного народу, а також про боротьбу з ними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]