- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •7. Приготування до подружжя
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •8. Невпорядкованість і викривлення в сексуальній сфері
- •9.2.1. Позитивний та правдивий погляд на людську статевість
- •9. Статеве виховання
- •1. Статева і подружня етика та „знаки часу”
- •1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному житті
- •1.1.1. Основні поняття
- •1.1.2. Три підходи до людської статевости
- •1.1.2.1. Біологічний редукціонізм
- •1.1.2.2. Суспільний конструктивізм
- •1.1.2.3. Персоналістичний підхід
- •1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики
- •1.2.1. Загальна криза у сфері моралі
- •Моральний пермісивізм
- •1.2.1.2. Розвиток релятивізму
- •1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм
- •1.2.1.4. Подвійні стандарти
- •1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть
- •1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи
- •1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости
- •1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера
- •1.2.2.4. Мітологізація сексу
- •1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
- •1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
- •1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
- •1.3. Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї
- •1.3. 1. Відкрити персоналістичний та етичний виміри статевости
- •1.3.2. Цілісність людської особи
- •2. Джерела християнської статевої і подружньої етики
- •2.1. Боже Об’явлення
- •2.1.1. Біблія – запрошення для людини
- •2.1.2. Віра в Боже Об’явлення та роздуми над вірою
- •2.2. Традиція і вчення Церкви
- •2.2.1. Традиція – живе вчення Церкви
- •2.2.3. Турбота Церкви про людину, подружжя та сім’ю
- •2.3. Природа людської особи (природний моральний закон)
- •2.3.2. Закон, записаний в серце людини
- •2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
- •3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
- •3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
- •3.1.1. Релігія і стать
- •3.1.2. Культи плідности в Єгипті, Вавилоні та Ханаані
- •3.1.2.1. Єгипет
- •3.1.2.2. Вавилон
- •3.1.2.3. Ханаан
- •3.2. Великі нехристиянські релігії
- •3.2.1. Іслам
- •3.2.2. Буддизм
- •3.3. Статева і подружня етика в Старому та Новому Завітах
- •3.3.1. Біблійні свідчення про поганські культи плідности
- •3.3.2. Біблійна концепція сексуальности
- •3.3.3. Основні норми старозавітної статевої та подружньої етики
- •3.3.3.1. Заборона перелюбу
- •3.3.3.2. Заборона розпусти
- •3.3.3.3. Нечистота в Старому Завіті
- •3.3.3.4. Заручини і весілля
- •3.3.4. Новий Завіт та вимоги Христа щодо подружжя
- •3.3.4.2. Блаженні чисті серцем
- •3.3.4.3. Цінність дівицтва і піднесення гідности жінки
- •3.3.4.4. Правила життя в посланнях св. Павла
- •3.4. Статева і подружня етика на початку християнства. Патристична доба
- •3.4.1. Поапостольські Отці та апологети
- •3.4.2. Східні Отці Церкви
- •3.4.4. Етичні вимоги до подружнього життя
- •3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
- •3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
- •3.5.2. Юридично-моральна парадигма (Тридентський Собор)
- •3.5.4. Вчення Церкви про подружжя та сім’ю у хх сторіччі
- •4. Богословсько-антропологічні основи християнської статевої та подружньої етики
- •4.1. Богословський погляд на людину
- •4.1.1. Людина – духовно-тілесна єдність
- •4.1.3. Покликання до життя у спільноті
- •4.1.4. Дар свободи для того, щоб любити
- •4.1.5. Покликання до любови
- •4.1.6. Людина та її досвід гріха
- •4.1.7. Людська особа та її гідність у перспективі спасіння через Христа
- •4.2.1. Єдність двох перспектив у погляді на тілесність (творча і спасенна)
- •4.2.1.1. Тіло – первинне таїнство створення
- •4.2.1.2. Тіло для святости
- •4.2.1.3. Тіло Христа – джерело зцілення
- •4.2.1.4. Тіло не для розпусти, а для Господа
- •4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло
- •4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла
- •4.2.2.2. Статевість: чотири аспекти людської тілесности
- •4.2.2.2.1. Антропологічне значення тіла
- •4.2.2.2.2. Богословське значення тіла
- •4.2.2.2.3. Тіло – знак любови
- •4.2.2.2.4. Тіло – знак плідности
- •4.2.3. Хибні погляди на тілесність
- •4.2.3.1. Дуалізм
- •4.2.3.2.Матеріялізм
- •4.2.3.3. Наслідки дуалізму та матеріялізму
- •4.3. Передумови статевої та подружньої етики
- •4.3.1. Позитивний підхід до статевости
- •4.2.3.4. Сучасні вияви маніхейства
- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.1. Структура статевости
- •5.1.1. Біологічна основа статевої відмінности
- •5.1.1.1. Генетична стать
- •5.1.1.2. Гонадальна стать
- •5.1.1.3. Формування статевих шляхів та органів
- •5.1.1.4. Пубертатний період
- •5.1.2. Психологічний вимір статевости
- •5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
- •5.1.2.2. Психологічні прояви статевої відмінности
- •5.1.3. Духовний вимір статевости
- •5.1.4. Динамізм людської статевости
- •5.2. Статевість і любов
- •5.2.1. Різні види любови
- •5.2.2. Статевість – мова любови в подружжі
- •5.2.3. Хибні уявлення про любов
- •5.2.4. Етичний вимір любови
- •5.2.5. Виховання для любови
- •5.3.2. Інтимний характер стосунків чоловіка та жінки. Єдність і винятковість
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.1.1. Реалізація покликання до любови в подружжі
- •6.1.2. Особливості подружньої любови
- •6.1.3. Подвійна мета шлюбу: благо подругів і дітородження
- •6.2. Подружжя як таїнство
- •6.2.1. Християнське подружжя – образ стосунків між Христом і Церквою
- •6.2.2. Дійсний знак діла спасіння
- •6.2.3. Розвиток богослов’я таїнства подружжя
- •6.2.4. Екзистенційний вимір таїнства подружжя
- •6.3. Єдність і нерозривність подружжя – основні риси подружнього союзу
- •6.3.1. Подружня любов – джерело єдности і нерозривности
- •6.3.2. Єдність подружжя
- •6.3.3. Нерозривність подружжя
- •6.3.4. Основні обов’язки подругів: любов, вірність і подружня чесність
- •6.3.4.1. Відповідальність за розвиток любови в подружжі
- •6.3.4.2. Вірність у подружжі
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •6.4. Моральні аспекти подружнього єднання
- •6.4.1. Обов’язок статевих актів у подружжі
- •6.4.2. Суть і обставини подружного акту
- •6.4.3. Подружня чистота
- •6.4.4. Значення і місце сексуальної насолоди в подружньому житті
- •6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)
- •6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство
- •6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства
- •6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство
- •6.5.1.3. Виховання дітей
- •6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
- •6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
- •6.5.2.1.1. Види контрацепції
- •6.5.2.1.2. Моральна оцінка контрацепції
- •6.5.2.1.3. Різниця між контрацепцією та мрп
- •6.5.2.2. Стерилізація
- •6.5.2.3. Аборт
- •6.5.2.4. Штучне запліднення
- •6.6. Проблема розлучень. Сепарація
- •6.6.1. Причини розлучень
- •6.6.2. Сепарація
- •7. Приготування до подружжя
- •7.1. Три етапи підготовки до подружнього життя
- •7.2. Покликання до чистоти
- •7.2.1. Біблійне розуміння чистоти
- •7.2.2. Чеснота чистоти (цнотливости)
- •7.3. Дошлюбна чистота
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •7.3.3. Моральна оцінка дошлюбних статевих стосунків
- •7.3.4. Як зберегти дошлюбну чистоту?
- •8. Невпорядкованість і відхилення в сексуальній сфері
- •8.1. Критерії оцінок у сексуальній сфері
- •8.1.1. Психологічно-медичні критерії
- •8.1.2. Соціяльно-юридичні критерії
- •8.1.3. Моральні критерії
- •8.2.2. Класифікація 2 (і. Розен).
- •8.2.4. Класифікація 4 (відповідно до суттєвих аспектів людської статевости).
- •8.3. Сексуальні відхилення та їхні причини
- •8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
- •8.4.1. Мастурбація
- •8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
- •8.4.1.2. Наслідки мастурбації
- •8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
- •8.4.2. Петинг
- •8.4.2.2. Етична оцінка петингу
- •8.4.3. Гомосексуалізм
- •8.4.3.2. Причини гомосексуалізму
- •8.4.3.2.1. Біологічні передумови
- •8.4.3.2.2. Вплив середовища
- •8.4.3.2.3. Психодинамічні й особисті передумови
- •8.4.3.3. Моральна оцінка гомосексуалізму
- •8.4.3.4. Терапія гомосексуалізму
- •8.4.4. Транссексуалізм353
- •8.4.4.1. Проблема транссексуалізму та її ознаки
- •8.4.4.2. Етичний вимір хірургічної зміни статі
- •8.4.5. Порнографія
- •8.4.5.1. Наслідки порнографії
- •8.4.5.2. Моральна оцінка порнографії
- •9. Статеве виховання
- •9.1. Мета статевого виховання
- •9.2. Статеве виховання в сім’ї
- •9.2.1. Позитивний і правдивий погляд на людську статевість
- •9.2.2. Відколи починати статеве виховання і як його здійснювати?
- •9.2.3. Цілеспрямованість сексуальних зацікавлень
- •9.2.4. Виховання для любови
- •Бібліографія
- •Евдокимов п. Женщина и спасение мира. Минск 1999.
2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
Персоналістична інтерпретація природного закону спирається на виняткову позицію людини у світі. Стверджує насамперед онтичну велич людини, яка незрівнянна з іншими створіннями й обдарована високою гідністю. Ця велич і гідність визначає фундамент цілої персоналістичної аксіології, об’єктивної єрархії цінностей. Згідно з головним принципом персоналістичної етики в міжособистісних стосунках слід шанувати людську особу, яка здатна сама вирішувати і володіти собою. Обдарована розумом і можливістю приймати рішення, вона має моральне право визначати для себе – у свободі і з почуттям відповідальности – мету дії. Інші ж мають це право шанувати, не можуть примушувати її реалізувати чужі для неї цілі і використовувати її тільки як засіб чи знаряддя для їх осягнення.
Імплікації цього принципу дуже широкі, він має своє застосування в різних ділянках міжлюдських стосунків. Саме він визначає цілу теорію прав людини і єрархію обов’язків, визначених заповідями Декалогу.
Принцип цінности особи має бути основним у взаєминах чоловіка і жінки. Цінність особи пов’язана з цілим буттям особи, а не зі статтю – стать є лише особливістю її буття. У статевих стосунках особливо дуже легко поставити сексуальні цінності, пов’язані з особою протилежної статі, понад цінністю самої особи, а це означає, що інша особа стає засобом для досягнення мети46. Зведення особи до рівня об’єкта, який задовільняє потреби іншої людини, це заперечення людської гідности. Тому персоналістичний принцип чітко протиставляється гедоністичному утилітаризмові47. Він говорить про гуманний характер християнської статевої етики, оскільки захищає те, що найповніше і найглибше виражає humanum, – те, що людське. Захищаючи гідність людини, тим самим захищає основу об’єктивної єрархії цінностей.
3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
Історія статевої етики складна й різноманітна. На поведінку людини у цій сфері мали вплив міти, вірування, різні ідеї, рівень знань. Обмежимося тут лише оглядом найважливіших її штрихів у позахристиянських культурах і цивілізаціях, у єврейській культурі, а пізніше в християнській епосі.
3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
3.1.1. Релігія і стать
Різні відкриття впродовж історії модифікували людське уявлення про надприродні сили, які людина відчувала і яких боялася. Інтелектуальними зусиллями людина пробувала пояснити загадку життя і смерти. У всі епохи людину цікавила таємниця виникнення життя, народження і смерть. Людина намагалася пізнати власне єство, його суть.
В епоху полювання первинним елементом вважали кров і кості живих істот. Вони гарантували життя. Якщо людина стікала кров’ю так, як і тварина, просто вмирала. Коли були поламані кості, це також спричинювало смерть. Тому божественний елемент пов’язували з кров’ю і кістьми.
У період, коли починає розвиватися землеробство, уявлення про життя трохи змінюється. Клопоти людини, пов’язані з циклічністю урожаю, змінили погляд на світ. Суть життя вбачали в насінні і крові. Це гарантувало народження нового життя: рослин, тварин і людей. Такий досвід змінив погляд на жінку та її роль. Здатність землі до родючости почали поєднувати зі здатністю жінки народжувати дітей. Землю вважали матір’ю, з якої людина народжується і після смерти до неї повертається. Обробіток землі почали асоціювати із сексуальним актом, з моментом засівання зерна.
Такі міркування привели до сакралізації жінки й самого сексуального акту. Всесвіт і землю вважали за організм, а дію природи ототожнювали з плідністю. Цей праісторичний досвід послужив за основу безлічі мітів і різних релігійних систем античного світу. У всіх них маємо возвеличення плідности.
У людей формувалося уявлення про божества через призму сексуального досвіду. Культ плідности знаходимо на теренах, де ширилися вавилонська, ассирійська чи єгипетська цивілізації, а також на теренах Центральної та Північної Європи (археологи знаходили статуетки жінок (часто вагітних), які засвідчують культ плідности). Захоплення силою народження йшло в парі з культом померлих, бо вірили, що померлі є як насіння для нових життів. Символом чоловічої плідности був бик (пов’язано із землеробством).
Досить поширеним було явище сакральної ритуальної проституції та сексуальних оргій. Божество розуміли як сексуальну особу (особи), які провадять подібний до людей спосіб життя, мають статеві контакти між собою і з людьми. На такій основі зародилося велике зацікавлення статевими органами. Неодноразово вважали майже сакральною частиною тіла. Були відомі також різні ритуальні дії (наприклад обрізання, кастрація), аби таким чином увійти в особливий зв’язок із божеством.
На природні, людські пошуки власної ідентичности накладається Боже Об’явлення. Прадавні релігійні концепції знаходять своє відображення в біблійних текстах. Кров є першоелементом у людині (Бут. 9, 4; Левіт 17, 10-14, Втор. 12-28). Багато фрагментів Святого Письма говорять про прояви людської сексуальности, завжди в контексті зачаття і народження нового життя. У такому значенні Біблія є своєрідним історичним записом формування повного, оригінального щодо перших натуральних уявлень розуміння людської сексуальности.
Ізраїль як народ дозрівав у конкретних умовах, історичних і географічних. Різні племена мали на нього свій вплив. У біблійному переданні можна віднайти багато текстів, які говорять про поганські сексуальні звичаї і їхній вплив на членів вибраного народу, а також про боротьбу з ними.