Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
HKryshtal_skrypt_2009_vypr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)

Одруження породжує особливу відповідальність чоловіка і жінки: відповідальність за спільне благо спочатку подругів, а відтак – сім’ї. Це спільне благо створює людина, цінність особи і все, що визначає міру її гідности. Батьківство і материнство має бути відповідальним. Подружня любов вимагає від чоловіка і жінки правильного розуміння їхнього обов’язку відповідального батьківства.

6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство

6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства

Енцикліка “Humanae vitae” подає низку важливих вказівок стосовно правильного розуміння відповідального батьківства. “Що стосується передусім біологічних процесів, то відповідальне батьківство означає знання і враховування пов’язаних з ними функцій. (…) З огляду на вроджені людські потяги та емоції відповідальне батьківство означає, що їх мають опанувати сили розуму і волі. Беручи до уваги фізичні, економічні, психологічні та соціяльні умови, відповідальне батьківство мають практикувати як ті, хто зважено і великодушно вирішує мати більше дітей, так і ті, хто з огляду на серйозні підстави, шануючи моральні приписи, вирішує не мати наступних дітей впродовж певного визначеного або невизначеного часу. Відповідальне батьківство, передовсім, внутрішньо пов’язане з об’єктивним моральним порядком, який походить від Бога, та інтерпретатором якого є належно сформована совість. Завдання відповідального батьківства вимагає від подругів, аби вони визнали свої обов’язки перед Богом, самими собою, своєю сім’єю та людським суспільством, зберігаючи при цьому належний порядок добра і цінностей ”239.

6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство

Зародження нового життя є водночас початком нового етапу в житті чоловіка і дружини: вони стають батьками. Жінка покликана бути матір’ю, так, як чоловік покликаний бути батьком. У момент, коли вони дають початок новій особі, – вони реалізують це покликання. Те, що було потенційно вписане в їхню природу, стає дійсністю. Вони відповідальні за своє потенційне, а потім дійсне батьківство і материнство240.

Жодна із живих істот на землі не була створена на Божий образ і подобу, крім людини. Людське батьківство і материнство, попри свою біологічну подібність до батьківства і материнства інших живих істот у природі, змістовно й унікально подібні до Бога, що становить основу сім’ї як спільноти людського життя, як сопричастя осіб, з’єднаних у любові241. Батьківство й материнство само по собі є особливим підтвердженням любови; вони роблять можливим відкрити велич і справжню глибину любови. Проте це не стається автоматично. Це радше обов’язок, покладений на чоловіка і жінку. У їхньому спільному житті батьківство й материнство позначене настільки величною “новизною” і багатством, що не можна до нього наблизитись інакше, ніж “на колінах”242, тобто у щирій молитві до Бога.

Відповідальне батьківство передбачає розуміння того, чим є статевий акт. Для ві­ру­ю­чих лю­дей акт, який ве­де до на­ро­джен­ня ди­ти­ни, на­би­рає ще бі­ль­шо­го зна­чен­ня, оскі­ль­ки по­в’я­за­ний із осо­б­ли­вим втру­чан­ням Бо­га ­Тво­р­ця. Бог Отець, який створив людину з любови і покликав до любови, подарував їй можливість брати участь в акті творення243.

Пошана принципів відповідального батьківства базується на визначеній антропологічній концепції. Одним із суттєвих елементів цієї концепції є акцептація власної статевости, як складника людської особи та пов’язаної з нею плідности з її біологічними правами. Плідність не є “клопітною” стороною людської статевости, це суттєвий елемент чоловічости і жіночости. Відповідальне батьківство і материнство особливо й безпосередньо стосується моменту, коли чоловік і жінка, стаючи “одним тілом”, можуть стати батьками. Це особливо цінний момент у їхніх міжособових стосунках і в їхньому служінні життю. Відповідальне батьківство – це відкритість на дитину, яка є плодом їхньої любови, а над усе – Божим даром, бо тільки Бог є Джерелом і Володарем життя.

Батьки, які хочуть добре і відповідально виконати своє завдання передавати життя, не можуть і не мають права діяти свавільно. Морально допустимі шляхи керування плідністю не залежать лише від їхнього власного довільного бажання. “Вони радше зобов’язані зорієнтовувати свою поведінку на Божий план творення, котрий, з одного боку, виражається в суті подружжя та його актів, а з іншого – його проголошує незмінне вчення Церкви”244.

Реалізації відповідального материнства і батьківства сприяють методи розпізнавання плідности (МРП), які базуються на знаннях про анатомію та фізіологію людини і водночас шанують людську гідність та всі аспекти людської статевости. Усі МРП полягають у тимчасовій стриманості від статевих стосунків, якщо подружня пара, маючи на це серйозні причини (медичні, економічні та інші), хоче відкласти народження дитини. Ці методи виключають будь-яке втручання в правильну діяльність людського організму і не порушують природного порядку статевого співжиття. Перевагою МРП є те, що вони допомагають чоловікові та жінці краще пізнати і зрозуміти одне одного, вчать панувати над чуттєво-емоційною сферою, розвивають подружній діялог, дарують внутрішню свободу і радість.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]