- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •7. Приготування до подружжя
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •8. Невпорядкованість і викривлення в сексуальній сфері
- •9.2.1. Позитивний та правдивий погляд на людську статевість
- •9. Статеве виховання
- •1. Статева і подружня етика та „знаки часу”
- •1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному житті
- •1.1.1. Основні поняття
- •1.1.2. Три підходи до людської статевости
- •1.1.2.1. Біологічний редукціонізм
- •1.1.2.2. Суспільний конструктивізм
- •1.1.2.3. Персоналістичний підхід
- •1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики
- •1.2.1. Загальна криза у сфері моралі
- •Моральний пермісивізм
- •1.2.1.2. Розвиток релятивізму
- •1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм
- •1.2.1.4. Подвійні стандарти
- •1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть
- •1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи
- •1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости
- •1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера
- •1.2.2.4. Мітологізація сексу
- •1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
- •1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
- •1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
- •1.3. Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї
- •1.3. 1. Відкрити персоналістичний та етичний виміри статевости
- •1.3.2. Цілісність людської особи
- •2. Джерела християнської статевої і подружньої етики
- •2.1. Боже Об’явлення
- •2.1.1. Біблія – запрошення для людини
- •2.1.2. Віра в Боже Об’явлення та роздуми над вірою
- •2.2. Традиція і вчення Церкви
- •2.2.1. Традиція – живе вчення Церкви
- •2.2.3. Турбота Церкви про людину, подружжя та сім’ю
- •2.3. Природа людської особи (природний моральний закон)
- •2.3.2. Закон, записаний в серце людини
- •2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
- •3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
- •3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
- •3.1.1. Релігія і стать
- •3.1.2. Культи плідности в Єгипті, Вавилоні та Ханаані
- •3.1.2.1. Єгипет
- •3.1.2.2. Вавилон
- •3.1.2.3. Ханаан
- •3.2. Великі нехристиянські релігії
- •3.2.1. Іслам
- •3.2.2. Буддизм
- •3.3. Статева і подружня етика в Старому та Новому Завітах
- •3.3.1. Біблійні свідчення про поганські культи плідности
- •3.3.2. Біблійна концепція сексуальности
- •3.3.3. Основні норми старозавітної статевої та подружньої етики
- •3.3.3.1. Заборона перелюбу
- •3.3.3.2. Заборона розпусти
- •3.3.3.3. Нечистота в Старому Завіті
- •3.3.3.4. Заручини і весілля
- •3.3.4. Новий Завіт та вимоги Христа щодо подружжя
- •3.3.4.2. Блаженні чисті серцем
- •3.3.4.3. Цінність дівицтва і піднесення гідности жінки
- •3.3.4.4. Правила життя в посланнях св. Павла
- •3.4. Статева і подружня етика на початку християнства. Патристична доба
- •3.4.1. Поапостольські Отці та апологети
- •3.4.2. Східні Отці Церкви
- •3.4.4. Етичні вимоги до подружнього життя
- •3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
- •3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
- •3.5.2. Юридично-моральна парадигма (Тридентський Собор)
- •3.5.4. Вчення Церкви про подружжя та сім’ю у хх сторіччі
- •4. Богословсько-антропологічні основи християнської статевої та подружньої етики
- •4.1. Богословський погляд на людину
- •4.1.1. Людина – духовно-тілесна єдність
- •4.1.3. Покликання до життя у спільноті
- •4.1.4. Дар свободи для того, щоб любити
- •4.1.5. Покликання до любови
- •4.1.6. Людина та її досвід гріха
- •4.1.7. Людська особа та її гідність у перспективі спасіння через Христа
- •4.2.1. Єдність двох перспектив у погляді на тілесність (творча і спасенна)
- •4.2.1.1. Тіло – первинне таїнство створення
- •4.2.1.2. Тіло для святости
- •4.2.1.3. Тіло Христа – джерело зцілення
- •4.2.1.4. Тіло не для розпусти, а для Господа
- •4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло
- •4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла
- •4.2.2.2. Статевість: чотири аспекти людської тілесности
- •4.2.2.2.1. Антропологічне значення тіла
- •4.2.2.2.2. Богословське значення тіла
- •4.2.2.2.3. Тіло – знак любови
- •4.2.2.2.4. Тіло – знак плідности
- •4.2.3. Хибні погляди на тілесність
- •4.2.3.1. Дуалізм
- •4.2.3.2.Матеріялізм
- •4.2.3.3. Наслідки дуалізму та матеріялізму
- •4.3. Передумови статевої та подружньої етики
- •4.3.1. Позитивний підхід до статевости
- •4.2.3.4. Сучасні вияви маніхейства
- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.1. Структура статевости
- •5.1.1. Біологічна основа статевої відмінности
- •5.1.1.1. Генетична стать
- •5.1.1.2. Гонадальна стать
- •5.1.1.3. Формування статевих шляхів та органів
- •5.1.1.4. Пубертатний період
- •5.1.2. Психологічний вимір статевости
- •5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
- •5.1.2.2. Психологічні прояви статевої відмінности
- •5.1.3. Духовний вимір статевости
- •5.1.4. Динамізм людської статевости
- •5.2. Статевість і любов
- •5.2.1. Різні види любови
- •5.2.2. Статевість – мова любови в подружжі
- •5.2.3. Хибні уявлення про любов
- •5.2.4. Етичний вимір любови
- •5.2.5. Виховання для любови
- •5.3.2. Інтимний характер стосунків чоловіка та жінки. Єдність і винятковість
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.1.1. Реалізація покликання до любови в подружжі
- •6.1.2. Особливості подружньої любови
- •6.1.3. Подвійна мета шлюбу: благо подругів і дітородження
- •6.2. Подружжя як таїнство
- •6.2.1. Християнське подружжя – образ стосунків між Христом і Церквою
- •6.2.2. Дійсний знак діла спасіння
- •6.2.3. Розвиток богослов’я таїнства подружжя
- •6.2.4. Екзистенційний вимір таїнства подружжя
- •6.3. Єдність і нерозривність подружжя – основні риси подружнього союзу
- •6.3.1. Подружня любов – джерело єдности і нерозривности
- •6.3.2. Єдність подружжя
- •6.3.3. Нерозривність подружжя
- •6.3.4. Основні обов’язки подругів: любов, вірність і подружня чесність
- •6.3.4.1. Відповідальність за розвиток любови в подружжі
- •6.3.4.2. Вірність у подружжі
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •6.4. Моральні аспекти подружнього єднання
- •6.4.1. Обов’язок статевих актів у подружжі
- •6.4.2. Суть і обставини подружного акту
- •6.4.3. Подружня чистота
- •6.4.4. Значення і місце сексуальної насолоди в подружньому житті
- •6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)
- •6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство
- •6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства
- •6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство
- •6.5.1.3. Виховання дітей
- •6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
- •6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
- •6.5.2.1.1. Види контрацепції
- •6.5.2.1.2. Моральна оцінка контрацепції
- •6.5.2.1.3. Різниця між контрацепцією та мрп
- •6.5.2.2. Стерилізація
- •6.5.2.3. Аборт
- •6.5.2.4. Штучне запліднення
- •6.6. Проблема розлучень. Сепарація
- •6.6.1. Причини розлучень
- •6.6.2. Сепарація
- •7. Приготування до подружжя
- •7.1. Три етапи підготовки до подружнього життя
- •7.2. Покликання до чистоти
- •7.2.1. Біблійне розуміння чистоти
- •7.2.2. Чеснота чистоти (цнотливости)
- •7.3. Дошлюбна чистота
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •7.3.3. Моральна оцінка дошлюбних статевих стосунків
- •7.3.4. Як зберегти дошлюбну чистоту?
- •8. Невпорядкованість і відхилення в сексуальній сфері
- •8.1. Критерії оцінок у сексуальній сфері
- •8.1.1. Психологічно-медичні критерії
- •8.1.2. Соціяльно-юридичні критерії
- •8.1.3. Моральні критерії
- •8.2.2. Класифікація 2 (і. Розен).
- •8.2.4. Класифікація 4 (відповідно до суттєвих аспектів людської статевости).
- •8.3. Сексуальні відхилення та їхні причини
- •8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
- •8.4.1. Мастурбація
- •8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
- •8.4.1.2. Наслідки мастурбації
- •8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
- •8.4.2. Петинг
- •8.4.2.2. Етична оцінка петингу
- •8.4.3. Гомосексуалізм
- •8.4.3.2. Причини гомосексуалізму
- •8.4.3.2.1. Біологічні передумови
- •8.4.3.2.2. Вплив середовища
- •8.4.3.2.3. Психодинамічні й особисті передумови
- •8.4.3.3. Моральна оцінка гомосексуалізму
- •8.4.3.4. Терапія гомосексуалізму
- •8.4.4. Транссексуалізм353
- •8.4.4.1. Проблема транссексуалізму та її ознаки
- •8.4.4.2. Етичний вимір хірургічної зміни статі
- •8.4.5. Порнографія
- •8.4.5.1. Наслідки порнографії
- •8.4.5.2. Моральна оцінка порнографії
- •9. Статеве виховання
- •9.1. Мета статевого виховання
- •9.2. Статеве виховання в сім’ї
- •9.2.1. Позитивний і правдивий погляд на людську статевість
- •9.2.2. Відколи починати статеве виховання і як його здійснювати?
- •9.2.3. Цілеспрямованість сексуальних зацікавлень
- •9.2.4. Виховання для любови
- •Бібліографія
- •Евдокимов п. Женщина и спасение мира. Минск 1999.
6.5.1.3. Виховання дітей
Як ми побачили вище, відповідальне батьківство і материнство стосується вже моменту, коли чоловік і жінка можуть стати батьками, що тягне за собою відповідальне ставлення до подружнього акту. Звичайно, ця відповідальність батьків зростає, коли діти народжуються. Після народження дитини перед батьками стоїть величне завдання турботи про дитину. Турбота передбачає не лише матеріяльне забезпечення, а й всебічне виховання нової людини. Виховання передбачає прищеплення загальнолюдських і християнських моральних цінностей. Батьки є першими вихователями для дитини, і тому на них покладено велику відповідальність за якість цього виховання. “Вихователь – це особа, яка “народжує” в духовному значенні. З цього погляду виховання дітей можна вважати справжнім апостольством. Це живий засіб спілкування, який не лише породжує глибокі стосунки між вихователем і вихованцем, а й робить їх учасниками правди і любови, цієї кінцевої мети, до якої кожен покликаний Богом – Отцем, Сином і Святим Духом. (…) Якщо слушно, що, даючи життя, батьки поділяють творчу роботу Бога, то слушно також і те, що, виховуючи дітей, вони стають учасниками Його батьківського (і материнського) способу навчання. Згідно зі св. Павлом, Боже батьківство – первісна модель усього батьківства і материнства у всесвіті (Еф 3, 14-15), а особливо людського материнства і батьківства”245.
Виховання у сім’ї має відбуватися в дусі любови, адже клімат любови найсприятливіший для зростання особи. “У любові весь виховний процес знаходить підтримку й остаточне значення зрілого плоду взаємного дару батьків. Через зусилля, страждання і розчарування, які є частиною виховання кожної людини, любов постійно піддається випробуванням. Щоб пройти ці випробовувавання, необхідне джерело духовної сили. Її можна знайти лише в Тому, Хто «возлюбив до кінця» (Йо 13, 1)”246.
6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
Через людську слабкість у подружнє життя можуть закрастися нечистота і гріх. Особливо це видно у ставленні до дітородження, а саме в запереченні цієї мети подружжя (контрацепція і стерилізація) або знищенні вже зачатого нового життя (аборт). У разі неплідности деякі подружні пари вдаються до штучного запліднення, проте цей спосіб мати дитину не відповідає принципам відповідального батьківства, тому це питання також буде обговорене в межах цього параграфа.
6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
Перед тим як подати моральну оцінку контрацепції, слід визначити суть цього поняття і перелічити види контрацептивів.
6.5.2.1.1. Види контрацепції
Контрацепція – це втручання у фізіологічний природний процес плідности з метою уникнути зачаття. „Контрацепція” – усі дії, метою яких є запобігання зачаттю дитини, тобто запобігання зустрічі яйцеклітини і сперматозоїда під час подружнього акту. Треба підкреслити два аспекти: 1) найважливішим є не вид застосованої „техніки”, а бажання запобігти зачаттю; 2) часто т.зв. “контрацептивні засоби” насправді не запобігають зачаттю, а знищують уже зачате життя, тобто мають ранньоабортивну дію.
До штучних методів обмеження плідности належать:
Засоби контрацептивної дії:
перерваний статевий акт – як свідчить назва, це акт, який припиняється до моменту виходу сперми у статеві шляхи жінки. Дехто не вважає його чимось поганим і зараховує до природних методів планування сім’ї. З медичного погляду цей метод неефективний, оскільки частина сперматозоїдів є в рідині, яка виділяється зі сечівника ще до еякуляції. Перерваний статевий акт негативно впливає як на чоловіка, так і на жінку. Наслідками є блокування відпливу крови зі статевих органів, запальні захворювання статевих органів, імпотенція і брак зацікавлення статевим співжиттям, неврози, руйнація подружнього зв’язку;
методи бар’єрної дії – презервативи, діяфрагми. Рекламують для “вільного сексу” і як надійний захист від хвороб, особливо СНІДу. Негативні наслідки: запальні захворювання статевих органів, алергія на латекс, неплідність, агресивність, страх;
сперміциди (місцевої хімічної дії) – хімічні речовини, які вбивають або пошкоджують сперматозоїди в піхві і запобігають їх дальшому просуванню. Вони порушують середовище піхви, спричиняють запальні захворювання, ерозії, збільшують ризик онкозахворювань. Якщо настає вагітність, є ризик народити дитину з вадою. Причина – запліднення пошкодженими спрематозоїдами.
Засоби змішаної дії (мають і контрацептивну, й абортивну дію):
оральні таблетки – з’явилися на ринку в 60-х роках ХХ ст., містили штучні естрогени і прогестерон у великих пропорціях і мали багато побічних ефектів. Сучасні засоби мають малий вміст гормонів, але не позбавлені негативних ефектів. Застосування оральних контрацептивів – це спроба обманути організм жінки через втручання у здорову гормональну систему. Механізм дії: пригнічують овуляцію, згущують шийковий слиз (це одна їхня дія, контрацептивна). Але ці засоби впливають також на ендометрій, запобігаючи імплантації, або впливають на моторику маткових труб (йдеться про виразно абортивну дію). Так діють пігулки з прогестероном. Негативні наслідки: зміни маси тіла, висипка на обличчі, оволосіння обличчя, кровотечі, нудота, запаморочення, біль у молочних залозах, головний біль, емоційні розлади, біль суглобів. За тривалого вживання можливі рак молочної залози, шийки матки, запалення вен, тромби, інфаркти, інсульти, пухлини печінки тощо;
ін’єкції – у складі є прогестагени тривалої дії (дія абортивна);
підшкірні імпланти – капсули, які вводять під шкіру передпліччя на 5 років. Впливають на пригнічення овуляції, змінюють слиз, впливають на ендометрій;
посткоїтальні засоби (застосовують до 72 годин після статевого акту) – мають високий вміст гормонів, їхня мета – знищити вже зачату дитину.
Абортивні засоби:
спіраль (внутрішньоматковий засіб) – у порожнину матки на 3–5 років лікар вводить “спіраль” із поліетилену, що може мати також додаток міді чи вміст гормонів (прогестинів). Дія “спіралі” абортивна. Вона підвищує тонус мускулатури матки, що призводить до виштовхування ембріона на ранній стадії, підсилює скорочення маткових труб, тому дитина потрапляє в матку передчасно, коли недостатньо розвинута слизова оболонка, на яку також впливає спіраль. Імплантація в такому випадку неможлива. Внаслідок цього дитина вмирає.
засоби для спричинення аборту в перші тижні вагітности (RU 486, простогландини)247.