- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •7. Приготування до подружжя
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •8. Невпорядкованість і викривлення в сексуальній сфері
- •9.2.1. Позитивний та правдивий погляд на людську статевість
- •9. Статеве виховання
- •1. Статева і подружня етика та „знаки часу”
- •1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному житті
- •1.1.1. Основні поняття
- •1.1.2. Три підходи до людської статевости
- •1.1.2.1. Біологічний редукціонізм
- •1.1.2.2. Суспільний конструктивізм
- •1.1.2.3. Персоналістичний підхід
- •1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики
- •1.2.1. Загальна криза у сфері моралі
- •Моральний пермісивізм
- •1.2.1.2. Розвиток релятивізму
- •1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм
- •1.2.1.4. Подвійні стандарти
- •1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть
- •1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи
- •1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости
- •1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера
- •1.2.2.4. Мітологізація сексу
- •1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
- •1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
- •1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
- •1.3. Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї
- •1.3. 1. Відкрити персоналістичний та етичний виміри статевости
- •1.3.2. Цілісність людської особи
- •2. Джерела християнської статевої і подружньої етики
- •2.1. Боже Об’явлення
- •2.1.1. Біблія – запрошення для людини
- •2.1.2. Віра в Боже Об’явлення та роздуми над вірою
- •2.2. Традиція і вчення Церкви
- •2.2.1. Традиція – живе вчення Церкви
- •2.2.3. Турбота Церкви про людину, подружжя та сім’ю
- •2.3. Природа людської особи (природний моральний закон)
- •2.3.2. Закон, записаний в серце людини
- •2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
- •3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
- •3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
- •3.1.1. Релігія і стать
- •3.1.2. Культи плідности в Єгипті, Вавилоні та Ханаані
- •3.1.2.1. Єгипет
- •3.1.2.2. Вавилон
- •3.1.2.3. Ханаан
- •3.2. Великі нехристиянські релігії
- •3.2.1. Іслам
- •3.2.2. Буддизм
- •3.3. Статева і подружня етика в Старому та Новому Завітах
- •3.3.1. Біблійні свідчення про поганські культи плідности
- •3.3.2. Біблійна концепція сексуальности
- •3.3.3. Основні норми старозавітної статевої та подружньої етики
- •3.3.3.1. Заборона перелюбу
- •3.3.3.2. Заборона розпусти
- •3.3.3.3. Нечистота в Старому Завіті
- •3.3.3.4. Заручини і весілля
- •3.3.4. Новий Завіт та вимоги Христа щодо подружжя
- •3.3.4.2. Блаженні чисті серцем
- •3.3.4.3. Цінність дівицтва і піднесення гідности жінки
- •3.3.4.4. Правила життя в посланнях св. Павла
- •3.4. Статева і подружня етика на початку християнства. Патристична доба
- •3.4.1. Поапостольські Отці та апологети
- •3.4.2. Східні Отці Церкви
- •3.4.4. Етичні вимоги до подружнього життя
- •3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
- •3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
- •3.5.2. Юридично-моральна парадигма (Тридентський Собор)
- •3.5.4. Вчення Церкви про подружжя та сім’ю у хх сторіччі
- •4. Богословсько-антропологічні основи християнської статевої та подружньої етики
- •4.1. Богословський погляд на людину
- •4.1.1. Людина – духовно-тілесна єдність
- •4.1.3. Покликання до життя у спільноті
- •4.1.4. Дар свободи для того, щоб любити
- •4.1.5. Покликання до любови
- •4.1.6. Людина та її досвід гріха
- •4.1.7. Людська особа та її гідність у перспективі спасіння через Христа
- •4.2.1. Єдність двох перспектив у погляді на тілесність (творча і спасенна)
- •4.2.1.1. Тіло – первинне таїнство створення
- •4.2.1.2. Тіло для святости
- •4.2.1.3. Тіло Христа – джерело зцілення
- •4.2.1.4. Тіло не для розпусти, а для Господа
- •4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло
- •4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла
- •4.2.2.2. Статевість: чотири аспекти людської тілесности
- •4.2.2.2.1. Антропологічне значення тіла
- •4.2.2.2.2. Богословське значення тіла
- •4.2.2.2.3. Тіло – знак любови
- •4.2.2.2.4. Тіло – знак плідности
- •4.2.3. Хибні погляди на тілесність
- •4.2.3.1. Дуалізм
- •4.2.3.2.Матеріялізм
- •4.2.3.3. Наслідки дуалізму та матеріялізму
- •4.3. Передумови статевої та подружньої етики
- •4.3.1. Позитивний підхід до статевости
- •4.2.3.4. Сучасні вияви маніхейства
- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.1. Структура статевости
- •5.1.1. Біологічна основа статевої відмінности
- •5.1.1.1. Генетична стать
- •5.1.1.2. Гонадальна стать
- •5.1.1.3. Формування статевих шляхів та органів
- •5.1.1.4. Пубертатний період
- •5.1.2. Психологічний вимір статевости
- •5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
- •5.1.2.2. Психологічні прояви статевої відмінности
- •5.1.3. Духовний вимір статевости
- •5.1.4. Динамізм людської статевости
- •5.2. Статевість і любов
- •5.2.1. Різні види любови
- •5.2.2. Статевість – мова любови в подружжі
- •5.2.3. Хибні уявлення про любов
- •5.2.4. Етичний вимір любови
- •5.2.5. Виховання для любови
- •5.3.2. Інтимний характер стосунків чоловіка та жінки. Єдність і винятковість
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.1.1. Реалізація покликання до любови в подружжі
- •6.1.2. Особливості подружньої любови
- •6.1.3. Подвійна мета шлюбу: благо подругів і дітородження
- •6.2. Подружжя як таїнство
- •6.2.1. Християнське подружжя – образ стосунків між Христом і Церквою
- •6.2.2. Дійсний знак діла спасіння
- •6.2.3. Розвиток богослов’я таїнства подружжя
- •6.2.4. Екзистенційний вимір таїнства подружжя
- •6.3. Єдність і нерозривність подружжя – основні риси подружнього союзу
- •6.3.1. Подружня любов – джерело єдности і нерозривности
- •6.3.2. Єдність подружжя
- •6.3.3. Нерозривність подружжя
- •6.3.4. Основні обов’язки подругів: любов, вірність і подружня чесність
- •6.3.4.1. Відповідальність за розвиток любови в подружжі
- •6.3.4.2. Вірність у подружжі
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •6.4. Моральні аспекти подружнього єднання
- •6.4.1. Обов’язок статевих актів у подружжі
- •6.4.2. Суть і обставини подружного акту
- •6.4.3. Подружня чистота
- •6.4.4. Значення і місце сексуальної насолоди в подружньому житті
- •6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)
- •6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство
- •6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства
- •6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство
- •6.5.1.3. Виховання дітей
- •6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
- •6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
- •6.5.2.1.1. Види контрацепції
- •6.5.2.1.2. Моральна оцінка контрацепції
- •6.5.2.1.3. Різниця між контрацепцією та мрп
- •6.5.2.2. Стерилізація
- •6.5.2.3. Аборт
- •6.5.2.4. Штучне запліднення
- •6.6. Проблема розлучень. Сепарація
- •6.6.1. Причини розлучень
- •6.6.2. Сепарація
- •7. Приготування до подружжя
- •7.1. Три етапи підготовки до подружнього життя
- •7.2. Покликання до чистоти
- •7.2.1. Біблійне розуміння чистоти
- •7.2.2. Чеснота чистоти (цнотливости)
- •7.3. Дошлюбна чистота
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •7.3.3. Моральна оцінка дошлюбних статевих стосунків
- •7.3.4. Як зберегти дошлюбну чистоту?
- •8. Невпорядкованість і відхилення в сексуальній сфері
- •8.1. Критерії оцінок у сексуальній сфері
- •8.1.1. Психологічно-медичні критерії
- •8.1.2. Соціяльно-юридичні критерії
- •8.1.3. Моральні критерії
- •8.2.2. Класифікація 2 (і. Розен).
- •8.2.4. Класифікація 4 (відповідно до суттєвих аспектів людської статевости).
- •8.3. Сексуальні відхилення та їхні причини
- •8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
- •8.4.1. Мастурбація
- •8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
- •8.4.1.2. Наслідки мастурбації
- •8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
- •8.4.2. Петинг
- •8.4.2.2. Етична оцінка петингу
- •8.4.3. Гомосексуалізм
- •8.4.3.2. Причини гомосексуалізму
- •8.4.3.2.1. Біологічні передумови
- •8.4.3.2.2. Вплив середовища
- •8.4.3.2.3. Психодинамічні й особисті передумови
- •8.4.3.3. Моральна оцінка гомосексуалізму
- •8.4.3.4. Терапія гомосексуалізму
- •8.4.4. Транссексуалізм353
- •8.4.4.1. Проблема транссексуалізму та її ознаки
- •8.4.4.2. Етичний вимір хірургічної зміни статі
- •8.4.5. Порнографія
- •8.4.5.1. Наслідки порнографії
- •8.4.5.2. Моральна оцінка порнографії
- •9. Статеве виховання
- •9.1. Мета статевого виховання
- •9.2. Статеве виховання в сім’ї
- •9.2.1. Позитивний і правдивий погляд на людську статевість
- •9.2.2. Відколи починати статеве виховання і як його здійснювати?
- •9.2.3. Цілеспрямованість сексуальних зацікавлень
- •9.2.4. Виховання для любови
- •Бібліографія
- •Евдокимов п. Женщина и спасение мира. Минск 1999.
8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
8.4.1. Мастурбація
Поширена еротизація суспільства через ЗМІ, споживацькі та гедоністичні тенденції, а також різні форми упредметнення статевого життя ускладнюють молоді процес статевого й особового дозрівання. Досить поширеним є явище мастурбації, тобто стимуляція статевих органів для отримання приємности, пов’язаної зі зняттям сексуальної напруги. За багатьма статистичними відомостями, мастурбація стосується 96-98 % хлопців і 15-40 % дівчат (переважно це проблема юнацького віку, рідше виявляється також у дітей і дорослих)329. Сучасна психологія вважає автоеротизм нормальним явищем у період статевого дозрівання. У багатьох молодіжних часописах можна прочитати, що це сприяє сексуальному розвиткові і навіть що нібито така поведінка є доброю підготовкою до подружнього життя.
8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
Найчастіше мастурбація виникає в період статевого дозрівання і пов’язується з посиленою сексуальною напругою, спричиненою гормональною активністю. У період дозрівання можна також зауважити брак особистісної інтеграції, емоційну незрілість, страх, потребу акцептації з боку інших. Причиною може бути дисфункційна сім’я, надмірні вимоги до дитини з боку батьків тощо. Молода людина, яка не вміє творчо спрямувати нову силу, знімає напругу, яку відчуває у своєму тілі, через сексуальне задоволення. Особливо це загрожує особам, які закриті в собі, яким важко спілкуватися з іншими і в яких мало фізичної активности. Тоді зацікавлення такої особи тяжіє до самої себе (звідси назва “авто-еротизм”).
8.4.1.2. Наслідки мастурбації
Колись вважали, що через мастурбацію виникає загальне фізичне й психічне ослаблення людини та різні хвороби. Сьогоднішня медицина і психологія відкидають такі асоціяції. Усе ж мастурбація має свої наслідки для особи. Автоеротизм може бути причиною егоцентризму, внаслідок якого молода людина не розвивається і залишається інфантильною. Мастурбація може стати звичкою, яка поневолює людину, а отже, не дозволяє їй бути вільною, володіти собою.
Довготривала мастурбація може бути перешкодою для досягнення гармонії в статевому єднанні чоловіка й жінки в подружжі, оскільки людина зациклюється на собі, на відчутті й пережитті приємности. Тоді інша людина стає просто предметом задоволення, а сексуальний акт зводиться лише до генітальних дій, при цьому втрачається його глибше значення.
Дуже часто наслідком мастурбації є знижена самооцінка, яка виникає через брак сильної волі і невміння панувати над власним тілом. Це породжує недовіру до самого себе, залишає негативне відчуття відносно себе. Автоеротизм тільки частково задовільняє потреби людини (і лише на коротку мить): дає фізичне задоволення, однак на психологічній і духовній площинах залишає порожнечу. Руйнація морального порядку в сексуальній сфері веде до загального негативного самопочуття, тому людина, узалежнена від мастурбації, відчуває неспокій і шукає допомоги. Людська природа бунтується проти такої неволі, в яку людина потрапила і яку відчуває як свого роду хворобу330.
8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
Мастурбація порушує два важливі моральні принципи. Перший з них стосується еротизму і пов’язує оргазм із подружнім єднанням. Другий – це панування духа над тілом і пожадливістю, яка пробуджується. У християнській традиції мастурбацію вважали нечистотою і серйозним порушенням морального порядку. “Без огляду на мотив свідоме уживання статевости поза нормальними подружніми стосунками за своєю суттю суперечить кінцевій меті статевої функції. Тому що йому бракує того, до чого покликані статеві стосунки моральним порядком, а саме – стосунків, які реалізують цілісне значення взаємного самовіддання і дітородження в рамках істинної любови”331.
Вважаючи мастурбацію за порушення об’єктивного морального порядку, треба взяти до уваги особисті умови людини. У Катехизмі Католицької Церкви читаємо, що, аби встановити моральну відповідальність за вчинок, треба взяти до уваги емоціну незрілість, набуті звички, інші психологічні й суспільні фактори, які зменшують моральну вину, а то й цілковито її ліквідують332. Це означає, що мастурбація назагал є тяжким гріхом, але з вищеподаних причин моральна вина виконавця цього вчинку може бути зменшена.
Отже тут, не йдеться про цілком невинну дію, яка ніколи не може мати нічого спільного з гріхом, а, з іншого боку, “Людська особа” говорить про те, що не всі, хто допускається автоеротичних дій, тяжко грішать. Документ обмежує таку оцінку до свідомих і вільних зловживань статевою сферою. Усе залежить від того, наскільки сама людина усвідомлює, що вона робить, і наскільки добровільно це робить. Всілякі загальні судження на тему вини чи її браку тут недоречні.
Проблема автоеротизму може виявлятися і в дорослих. Це можуть бути поодинокі випадки, коли людина відчуває велику сексуальну напругу, але це також може бути постійна, довготривала поведінка. За такою поведінкою найчастіше стоять якісь глибші нерозв’язані емоційні проблеми. Це реакція на сильні внутрішні конфлікти (закритість у собі, депресія, низька самооцінка, брак мети і сенсу життя, самотність). “З виховного погляду мастурбацію та інші форми автоеротизму необхідно розглядати як симптоми набагато глибших проблем, що викликають статеве напруження, яке індивід намагається зняти, вдаючись до такої поведінки”333.
Тому, шукаючи виходу з цієї проблеми, треба насамперед пізнати її причини, пробувати лікувати емоційні рани, розвивати свою особистість, будувати зрілі стосунки з іншими, поширювати своє зацікавлення, займатися спортом, дбати про психологічну гігієну (тоді буде менше сексуальних стимулів). Релігійні цінності можуть тут значно допомогти. У подоланні проблеми мастурбації може значно допомогти постійний сповідник або духівник, який допоможе зрозуміти себе, зможе вислухати, порадити й утвердити в переконанні про цінність особи.