- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •7. Приготування до подружжя
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •8. Невпорядкованість і викривлення в сексуальній сфері
- •9.2.1. Позитивний та правдивий погляд на людську статевість
- •9. Статеве виховання
- •1. Статева і подружня етика та „знаки часу”
- •1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному житті
- •1.1.1. Основні поняття
- •1.1.2. Три підходи до людської статевости
- •1.1.2.1. Біологічний редукціонізм
- •1.1.2.2. Суспільний конструктивізм
- •1.1.2.3. Персоналістичний підхід
- •1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики
- •1.2.1. Загальна криза у сфері моралі
- •Моральний пермісивізм
- •1.2.1.2. Розвиток релятивізму
- •1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм
- •1.2.1.4. Подвійні стандарти
- •1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть
- •1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи
- •1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости
- •1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера
- •1.2.2.4. Мітологізація сексу
- •1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
- •1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
- •1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
- •1.3. Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї
- •1.3. 1. Відкрити персоналістичний та етичний виміри статевости
- •1.3.2. Цілісність людської особи
- •2. Джерела християнської статевої і подружньої етики
- •2.1. Боже Об’явлення
- •2.1.1. Біблія – запрошення для людини
- •2.1.2. Віра в Боже Об’явлення та роздуми над вірою
- •2.2. Традиція і вчення Церкви
- •2.2.1. Традиція – живе вчення Церкви
- •2.2.3. Турбота Церкви про людину, подружжя та сім’ю
- •2.3. Природа людської особи (природний моральний закон)
- •2.3.2. Закон, записаний в серце людини
- •2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
- •3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
- •3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
- •3.1.1. Релігія і стать
- •3.1.2. Культи плідности в Єгипті, Вавилоні та Ханаані
- •3.1.2.1. Єгипет
- •3.1.2.2. Вавилон
- •3.1.2.3. Ханаан
- •3.2. Великі нехристиянські релігії
- •3.2.1. Іслам
- •3.2.2. Буддизм
- •3.3. Статева і подружня етика в Старому та Новому Завітах
- •3.3.1. Біблійні свідчення про поганські культи плідности
- •3.3.2. Біблійна концепція сексуальности
- •3.3.3. Основні норми старозавітної статевої та подружньої етики
- •3.3.3.1. Заборона перелюбу
- •3.3.3.2. Заборона розпусти
- •3.3.3.3. Нечистота в Старому Завіті
- •3.3.3.4. Заручини і весілля
- •3.3.4. Новий Завіт та вимоги Христа щодо подружжя
- •3.3.4.2. Блаженні чисті серцем
- •3.3.4.3. Цінність дівицтва і піднесення гідности жінки
- •3.3.4.4. Правила життя в посланнях св. Павла
- •3.4. Статева і подружня етика на початку християнства. Патристична доба
- •3.4.1. Поапостольські Отці та апологети
- •3.4.2. Східні Отці Церкви
- •3.4.4. Етичні вимоги до подружнього життя
- •3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
- •3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
- •3.5.2. Юридично-моральна парадигма (Тридентський Собор)
- •3.5.4. Вчення Церкви про подружжя та сім’ю у хх сторіччі
- •4. Богословсько-антропологічні основи християнської статевої та подружньої етики
- •4.1. Богословський погляд на людину
- •4.1.1. Людина – духовно-тілесна єдність
- •4.1.3. Покликання до життя у спільноті
- •4.1.4. Дар свободи для того, щоб любити
- •4.1.5. Покликання до любови
- •4.1.6. Людина та її досвід гріха
- •4.1.7. Людська особа та її гідність у перспективі спасіння через Христа
- •4.2.1. Єдність двох перспектив у погляді на тілесність (творча і спасенна)
- •4.2.1.1. Тіло – первинне таїнство створення
- •4.2.1.2. Тіло для святости
- •4.2.1.3. Тіло Христа – джерело зцілення
- •4.2.1.4. Тіло не для розпусти, а для Господа
- •4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло
- •4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла
- •4.2.2.2. Статевість: чотири аспекти людської тілесности
- •4.2.2.2.1. Антропологічне значення тіла
- •4.2.2.2.2. Богословське значення тіла
- •4.2.2.2.3. Тіло – знак любови
- •4.2.2.2.4. Тіло – знак плідности
- •4.2.3. Хибні погляди на тілесність
- •4.2.3.1. Дуалізм
- •4.2.3.2.Матеріялізм
- •4.2.3.3. Наслідки дуалізму та матеріялізму
- •4.3. Передумови статевої та подружньої етики
- •4.3.1. Позитивний підхід до статевости
- •4.2.3.4. Сучасні вияви маніхейства
- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.1. Структура статевости
- •5.1.1. Біологічна основа статевої відмінности
- •5.1.1.1. Генетична стать
- •5.1.1.2. Гонадальна стать
- •5.1.1.3. Формування статевих шляхів та органів
- •5.1.1.4. Пубертатний період
- •5.1.2. Психологічний вимір статевости
- •5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
- •5.1.2.2. Психологічні прояви статевої відмінности
- •5.1.3. Духовний вимір статевости
- •5.1.4. Динамізм людської статевости
- •5.2. Статевість і любов
- •5.2.1. Різні види любови
- •5.2.2. Статевість – мова любови в подружжі
- •5.2.3. Хибні уявлення про любов
- •5.2.4. Етичний вимір любови
- •5.2.5. Виховання для любови
- •5.3.2. Інтимний характер стосунків чоловіка та жінки. Єдність і винятковість
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.1.1. Реалізація покликання до любови в подружжі
- •6.1.2. Особливості подружньої любови
- •6.1.3. Подвійна мета шлюбу: благо подругів і дітородження
- •6.2. Подружжя як таїнство
- •6.2.1. Християнське подружжя – образ стосунків між Христом і Церквою
- •6.2.2. Дійсний знак діла спасіння
- •6.2.3. Розвиток богослов’я таїнства подружжя
- •6.2.4. Екзистенційний вимір таїнства подружжя
- •6.3. Єдність і нерозривність подружжя – основні риси подружнього союзу
- •6.3.1. Подружня любов – джерело єдности і нерозривности
- •6.3.2. Єдність подружжя
- •6.3.3. Нерозривність подружжя
- •6.3.4. Основні обов’язки подругів: любов, вірність і подружня чесність
- •6.3.4.1. Відповідальність за розвиток любови в подружжі
- •6.3.4.2. Вірність у подружжі
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •6.4. Моральні аспекти подружнього єднання
- •6.4.1. Обов’язок статевих актів у подружжі
- •6.4.2. Суть і обставини подружного акту
- •6.4.3. Подружня чистота
- •6.4.4. Значення і місце сексуальної насолоди в подружньому житті
- •6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)
- •6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство
- •6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства
- •6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство
- •6.5.1.3. Виховання дітей
- •6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
- •6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
- •6.5.2.1.1. Види контрацепції
- •6.5.2.1.2. Моральна оцінка контрацепції
- •6.5.2.1.3. Різниця між контрацепцією та мрп
- •6.5.2.2. Стерилізація
- •6.5.2.3. Аборт
- •6.5.2.4. Штучне запліднення
- •6.6. Проблема розлучень. Сепарація
- •6.6.1. Причини розлучень
- •6.6.2. Сепарація
- •7. Приготування до подружжя
- •7.1. Три етапи підготовки до подружнього життя
- •7.2. Покликання до чистоти
- •7.2.1. Біблійне розуміння чистоти
- •7.2.2. Чеснота чистоти (цнотливости)
- •7.3. Дошлюбна чистота
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •7.3.3. Моральна оцінка дошлюбних статевих стосунків
- •7.3.4. Як зберегти дошлюбну чистоту?
- •8. Невпорядкованість і відхилення в сексуальній сфері
- •8.1. Критерії оцінок у сексуальній сфері
- •8.1.1. Психологічно-медичні критерії
- •8.1.2. Соціяльно-юридичні критерії
- •8.1.3. Моральні критерії
- •8.2.2. Класифікація 2 (і. Розен).
- •8.2.4. Класифікація 4 (відповідно до суттєвих аспектів людської статевости).
- •8.3. Сексуальні відхилення та їхні причини
- •8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
- •8.4.1. Мастурбація
- •8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
- •8.4.1.2. Наслідки мастурбації
- •8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
- •8.4.2. Петинг
- •8.4.2.2. Етична оцінка петингу
- •8.4.3. Гомосексуалізм
- •8.4.3.2. Причини гомосексуалізму
- •8.4.3.2.1. Біологічні передумови
- •8.4.3.2.2. Вплив середовища
- •8.4.3.2.3. Психодинамічні й особисті передумови
- •8.4.3.3. Моральна оцінка гомосексуалізму
- •8.4.3.4. Терапія гомосексуалізму
- •8.4.4. Транссексуалізм353
- •8.4.4.1. Проблема транссексуалізму та її ознаки
- •8.4.4.2. Етичний вимір хірургічної зміни статі
- •8.4.5. Порнографія
- •8.4.5.1. Наслідки порнографії
- •8.4.5.2. Моральна оцінка порнографії
- •9. Статеве виховання
- •9.1. Мета статевого виховання
- •9.2. Статеве виховання в сім’ї
- •9.2.1. Позитивний і правдивий погляд на людську статевість
- •9.2.2. Відколи починати статеве виховання і як його здійснювати?
- •9.2.3. Цілеспрямованість сексуальних зацікавлень
- •9.2.4. Виховання для любови
- •Бібліографія
- •Евдокимов п. Женщина и спасение мира. Минск 1999.
1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
Викривлений погляд на статевість та її суть має безпосередній зв’язок з різними „слабкостями” подружжя та сім’ї, які виявляються в браку усвідомлення сутности подружжя, незрілості до виконання подружніх обов’язків, прийнятті подружжя як місця задоволення власних потреб, хибному розумінні незалежности членів подружжя, практичних труднощах сім’ї, у розлученні, контрацептивній та абортивній ментальності23. Немає якоїсь однієї визначеної причини, яка пояснювала б такий стан речей. Однак видається, що тут багато важить хибне розуміння свободи та відсутність доброго статевого і морального виховання.
1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
Свобода – це умова моральности. Міра відповідальности за вчинки завжди пропорційна до міри свободи людини. Отже, свобода є дуже важливою цінністю в житті людини, але не абсолютною, і вона пов’язана з іншими, зокрема з любов’ю, правдою та добром. „Свобода є можливість діяти чи не діяти, а отже, здійснювати з власної ініціативи свідомі вчинки. Вона осягає досконалість своєї дії, коли спрямована до Бога, Найвищого Добра”24. Що більша відданість Богові і Його волі, то більша свобода.
Людина, на жаль, може мати неправильне уявлення про свободу. Воно виявляється у двох крайнощах: або її недооцінка („у своїй суті людина запрограмована”) або перебільшення („у своїй суті людина може бути творцем себе”. У першому випадку людина стає „заручником” власних пристрастей і потягів або дозволяє іншим маніпулювати собою. У другому – вважає свою свободу необмеженою і не сприймає її як здатність до реалізації правдивого Божого замислу, а як автономну силу, яка допомагає в прямуванні до егоїстичних прагнень25. Людині видається, що в такий спосіб вона утверджує свою свободу, проте це не так, адже „вибір непослуху і зла є зловживанням свободою й провадить до «рабства гріха»”26.
Саме викривлене пережиття свободи спричинює невластивий підхід до людської статевости. Тим більше, що сім’я, яка переживає багатогранну кризу, не вміє передати властивої єрархії цінностей, справжнього розуміння свободи та доброго статевого виховання.
1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
Ця ситуація в подружжі і сім’ї впливає на підхід – як теоретичний, так і практичний – до питань людської статевости. Брак доброго статевого виховання в сім’ї також є причиною такого, а не інакшого негативного підходу до справ статевости або перебільшеного зосередження на ній. На деякі аспекти сучасної ситуації звернув увагу документ Священної Конгрегації Католицького Виховання «Виховні дороговкази в людській любові» (1983). У ньому насамперед підкреслено небезпеку, яка випливає з „неясного морального клімату”: „Можна спостерегти – також і серед християн – що існують помітні відмінності стосовно статевого виховання. У сучасному кліматі моральної дезорієнтації виникає небезпека чи то шкідливого конформізму, чи упередження, що фальсифікує найглибшу природу людського буття, яке вийшло цілісним з рук Творця”27.
Документ підкреслює необхідність статевого виховання, але зазначає, що на практиці виявляються розбіжності щодо предмету і методів виховання. Ні батьки, ні школа не готові до цих завдань. Школа дуже часто спрощує проблему статевого виховання або взагалі легковажить нею, вважаючи, що людина сама для себе її розв’яже (пор. № 8–11). Дуже часто клімат уніфікації, який панує в школі, не сприяє переданню цінностей. Статеве виховання не скоординоване з вихованням загалом і стає певного роду інструкцією на тему механізмів людської сексуальности та способів її безпечного використання. Проблематику статі розглядають без її природного контексту – концепції особи і людського життя, любови і подружжя. Інколи складається враження, що йдеться про свідому маніпуляцію, яка мала б вести до відкидання християнських цінностей.
У цьому контексті виразно видно не лише недостатність, а й навіть негативний вплив давніх моделей статевого виховання. Мовчання батьків і вихователів, відсутність позитивного погляду на статевість, що виявляється в репресивному характері статевого виховання (заборони і накази), ускладнюють молодій людині відкриття повної правди про статевість.
