Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
HKryshtal_skrypt_2009_vypr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1.1.2.3. Персоналістичний підхід

Персоналістична орієнтація базується на переконанні, що людська статевість – це основа для міжособової зустрічі, можливість відкритости на іншу людину. Саме тому статевіть варто розглядати як „фундаментальний компонент особистости, один зі способів її буття, самовиявлення, спілкування з іншими, почуттів, вираження та пережиття людської любови”13. Статевість, яка має особовий характер, описує чоловіка і жінку не лише на фізіологічному рівні, а також на психологічному і духовному, позначаючись на кожному їхньому вияві. Така відмінність, поєднана з комплементарністю (взаємодоповнюваністю) обох статей, дозволяє дати повну відповідь на Божий план відповідно до покликання кожної особи”14. Оскільки статевість є основою для міжособового спілкування, внутрішньо вона пов’язана з покликанням до любови. Мало того, вона зорієнтована на любов і має бути зінтегрована завдяки любові.

Людська особа реалізується на трьох основних структурних рівнях: біологічному, психологічному та духовному – тому, намагаючись її охарактеризувати, не можна обминути жодного з них. Зважаючи на складну природу людської особи, треба підкреслити, що статевість – це енергія, яка еманує з цілої особи, з усіх рівнів її внутрішньої структури. Чим докладніше аналізуємо людську статевість, тим чіткіше можемо помітити, наскільки всі рівні між собою пов’язані (біологічний рівень інтерактивний з іншими елементами). Отож, у царині статевости досить важко, майже неможливо, відділити те, що нам „дано” (генетична спадковість), тобто біологічне підґрунтя, від того, що особа прийняла чи випрацювала. Важко сказати, скільки в статевості є біологічного елементу, а скільки – психологічно-духовного і суспільного. У цьому разі два елементи, тобто і природа, і культура (сюди належить і виховання), співзалежні. Подібна залежність стосується також сексуальної поведінки, про яку не можна сказати, що все залежить від біологічних зумовлень. Їх не можна заперечити, проте така поведінка залежатиме також від впливу особистости, сім’ї та середовища, в якому людина зростає15.

1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики

Часто можна натрапити на заперечення і неприйняття морального вчення Церкви на тему людської статевости. За тим стоїть або відсутність належного пояснення вимог Церкви в цій ділянці (з боку осіб, які відповідальні за цю доктрину), або небажання людини зрозуміти це вчення. Ще іншим мотивом може бути некритичне прийняття того, що пропонують певні світські течії. Отож, перед тим як подати принципи статевої та подружньої етики, нам варто ознайомитися з деякими викликами сучасности і пізнати тенденції і явища, які спричиняють такий, а не інакший підхід до моральних питань Церкви.

Християнин підходить, зрештою, до цих справ не тільки з психологічної чи соціологічної перспективи, а старається зрозуміти їх як своєрідні „знаки часу”, тобто ситуації, через які – завжди в поєднанні з цілістю Об’явлення – конкретизується християнське покликання. Можна говорити як про позитивні, так і негативні знаки часу16. Тут здебільшого наголосимо негативні „знаки часу”, адже саме вони є причиною незрозуміння і відкидання етичних принципів, які стосуються статевости і подружжя, а також є важливим показником для пасторальних дій Церкви, яка мусить уміти протиставитись негативним тенденціям сучасности.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]