Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
HKryshtal_skrypt_2009_vypr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло

4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла

Церква, яку заснував Христос, має надзвичайно позитивну концепцію стосовно людської тілесности. Хто поза Церквою так сміливо говорить про гідність тіла, про його земне і вічне призначення? У світлі християнського вчення про людину і її інтегральність людське тіло заслуговує на увагу і повну турботи опіку. Людина не може легковажити своїм тілесним життям, має його шанувати. Тіло є знаком (semeion), який показує правду про духовну природу людини. Не можна вважати тіло за щось соромітне чи принизливе. Існування в тілі є основною умовою, яка дає змогу людині існувати в історії, дає змогу реалізувати всі етичні та духовні цінності й осягнути своє остаточне призначення. Тіло визначає екзистенційний простір, у межах якого людина виконує моральну дію і Божественне діло створення. Із цим також пов’язані часово-просторові обмеження людини, через що вона відчуває екзистенційні наслідки скінченности світу.

Коли говоримо про історію людського тіла, то в цьому ствердженні implicite міститься також історія нашого пренатального життя як частина особової історії людини. Розвиток людського тіла є інтегральною частиною особистої історії людини від моменту зачаття. В Інструкції „Дар життя” читаємо, що людське тіло – це не набір тканин, органів і функцій, його не можна ставити на рівні з тілом тварин. Воно є істотною частиною буття створіння особою, яка через це тіло виражає себе151. Аналіз відношення „тіло” – „особа” є основою етичних роздумів про питання „маніпуляції тілом” чи „гуманізації тіла”. Тут основним є персоналістичний принцип, який визначає межі втручання в людське життя і здоров’я152. Це виключає зведення тіла до гедоністично-утилітарного предмету153.

Гідність людської особи, як аксіологічна (етична) категорія, означає, що кожна людина є неповторною цінністю, метою сама в собі, є основою обґрунтування першости людини стосовно речей у всіх ділянках індивідуального і суспільного життя, яка виключає інструментальне трактування іншої людини. У „Декларації про переривання вагітности” читаємо, що „ніколи не можна вважати людину за звичайне знаряддя, яке хтось міг би вільно використовувати для досягнення вищої мети” (№ 9). Захист людської гідности вимагає постійного підтвердження персоналістичної норми двома способами: негативно-критичним, тобто постійним відкиданням антропологічних редукціонізмів, а також – позитивним, тобто пошануванням прав людини в усіх сферах суспільного життя, також у медицині і в науці154.

Богослов’я тіла, подане у вченні Церкви (Humanae vitae, Donum vitae, Evangelium vitae), визначає рамки дискусії навколо найсуттєвіших питань, пов’язаних з етикою життя і статевости. До найважливіших питань цього кола належать такі:

  1. біологічне життя та його цінність, пошана до життя від зачаття до природної смерти;

  2. повага до людського життя на всіх стадіях його розвитку;

  3. пошанування гідного способу передавання людського життя;

  4. визнання нерозривного та моногамного подружжя як єдиного гідного контексту передавання людського життя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]