- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •7. Приготування до подружжя
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •8. Невпорядкованість і викривлення в сексуальній сфері
- •9.2.1. Позитивний та правдивий погляд на людську статевість
- •9. Статеве виховання
- •1. Статева і подружня етика та „знаки часу”
- •1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному житті
- •1.1.1. Основні поняття
- •1.1.2. Три підходи до людської статевости
- •1.1.2.1. Біологічний редукціонізм
- •1.1.2.2. Суспільний конструктивізм
- •1.1.2.3. Персоналістичний підхід
- •1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики
- •1.2.1. Загальна криза у сфері моралі
- •Моральний пермісивізм
- •1.2.1.2. Розвиток релятивізму
- •1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм
- •1.2.1.4. Подвійні стандарти
- •1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть
- •1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи
- •1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости
- •1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера
- •1.2.2.4. Мітологізація сексу
- •1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
- •1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
- •1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
- •1.3. Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї
- •1.3. 1. Відкрити персоналістичний та етичний виміри статевости
- •1.3.2. Цілісність людської особи
- •2. Джерела християнської статевої і подружньої етики
- •2.1. Боже Об’явлення
- •2.1.1. Біблія – запрошення для людини
- •2.1.2. Віра в Боже Об’явлення та роздуми над вірою
- •2.2. Традиція і вчення Церкви
- •2.2.1. Традиція – живе вчення Церкви
- •2.2.3. Турбота Церкви про людину, подружжя та сім’ю
- •2.3. Природа людської особи (природний моральний закон)
- •2.3.2. Закон, записаний в серце людини
- •2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
- •3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
- •3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
- •3.1.1. Релігія і стать
- •3.1.2. Культи плідности в Єгипті, Вавилоні та Ханаані
- •3.1.2.1. Єгипет
- •3.1.2.2. Вавилон
- •3.1.2.3. Ханаан
- •3.2. Великі нехристиянські релігії
- •3.2.1. Іслам
- •3.2.2. Буддизм
- •3.3. Статева і подружня етика в Старому та Новому Завітах
- •3.3.1. Біблійні свідчення про поганські культи плідности
- •3.3.2. Біблійна концепція сексуальности
- •3.3.3. Основні норми старозавітної статевої та подружньої етики
- •3.3.3.1. Заборона перелюбу
- •3.3.3.2. Заборона розпусти
- •3.3.3.3. Нечистота в Старому Завіті
- •3.3.3.4. Заручини і весілля
- •3.3.4. Новий Завіт та вимоги Христа щодо подружжя
- •3.3.4.2. Блаженні чисті серцем
- •3.3.4.3. Цінність дівицтва і піднесення гідности жінки
- •3.3.4.4. Правила життя в посланнях св. Павла
- •3.4. Статева і подружня етика на початку християнства. Патристична доба
- •3.4.1. Поапостольські Отці та апологети
- •3.4.2. Східні Отці Церкви
- •3.4.4. Етичні вимоги до подружнього життя
- •3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
- •3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
- •3.5.2. Юридично-моральна парадигма (Тридентський Собор)
- •3.5.4. Вчення Церкви про подружжя та сім’ю у хх сторіччі
- •4. Богословсько-антропологічні основи християнської статевої та подружньої етики
- •4.1. Богословський погляд на людину
- •4.1.1. Людина – духовно-тілесна єдність
- •4.1.3. Покликання до життя у спільноті
- •4.1.4. Дар свободи для того, щоб любити
- •4.1.5. Покликання до любови
- •4.1.6. Людина та її досвід гріха
- •4.1.7. Людська особа та її гідність у перспективі спасіння через Христа
- •4.2.1. Єдність двох перспектив у погляді на тілесність (творча і спасенна)
- •4.2.1.1. Тіло – первинне таїнство створення
- •4.2.1.2. Тіло для святости
- •4.2.1.3. Тіло Христа – джерело зцілення
- •4.2.1.4. Тіло не для розпусти, а для Господа
- •4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло
- •4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла
- •4.2.2.2. Статевість: чотири аспекти людської тілесности
- •4.2.2.2.1. Антропологічне значення тіла
- •4.2.2.2.2. Богословське значення тіла
- •4.2.2.2.3. Тіло – знак любови
- •4.2.2.2.4. Тіло – знак плідности
- •4.2.3. Хибні погляди на тілесність
- •4.2.3.1. Дуалізм
- •4.2.3.2.Матеріялізм
- •4.2.3.3. Наслідки дуалізму та матеріялізму
- •4.3. Передумови статевої та подружньої етики
- •4.3.1. Позитивний підхід до статевости
- •4.2.3.4. Сучасні вияви маніхейства
- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.1. Структура статевости
- •5.1.1. Біологічна основа статевої відмінности
- •5.1.1.1. Генетична стать
- •5.1.1.2. Гонадальна стать
- •5.1.1.3. Формування статевих шляхів та органів
- •5.1.1.4. Пубертатний період
- •5.1.2. Психологічний вимір статевости
- •5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
- •5.1.2.2. Психологічні прояви статевої відмінности
- •5.1.3. Духовний вимір статевости
- •5.1.4. Динамізм людської статевости
- •5.2. Статевість і любов
- •5.2.1. Різні види любови
- •5.2.2. Статевість – мова любови в подружжі
- •5.2.3. Хибні уявлення про любов
- •5.2.4. Етичний вимір любови
- •5.2.5. Виховання для любови
- •5.3.2. Інтимний характер стосунків чоловіка та жінки. Єдність і винятковість
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.1.1. Реалізація покликання до любови в подружжі
- •6.1.2. Особливості подружньої любови
- •6.1.3. Подвійна мета шлюбу: благо подругів і дітородження
- •6.2. Подружжя як таїнство
- •6.2.1. Християнське подружжя – образ стосунків між Христом і Церквою
- •6.2.2. Дійсний знак діла спасіння
- •6.2.3. Розвиток богослов’я таїнства подружжя
- •6.2.4. Екзистенційний вимір таїнства подружжя
- •6.3. Єдність і нерозривність подружжя – основні риси подружнього союзу
- •6.3.1. Подружня любов – джерело єдности і нерозривности
- •6.3.2. Єдність подружжя
- •6.3.3. Нерозривність подружжя
- •6.3.4. Основні обов’язки подругів: любов, вірність і подружня чесність
- •6.3.4.1. Відповідальність за розвиток любови в подружжі
- •6.3.4.2. Вірність у подружжі
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •6.4. Моральні аспекти подружнього єднання
- •6.4.1. Обов’язок статевих актів у подружжі
- •6.4.2. Суть і обставини подружного акту
- •6.4.3. Подружня чистота
- •6.4.4. Значення і місце сексуальної насолоди в подружньому житті
- •6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)
- •6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство
- •6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства
- •6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство
- •6.5.1.3. Виховання дітей
- •6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
- •6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
- •6.5.2.1.1. Види контрацепції
- •6.5.2.1.2. Моральна оцінка контрацепції
- •6.5.2.1.3. Різниця між контрацепцією та мрп
- •6.5.2.2. Стерилізація
- •6.5.2.3. Аборт
- •6.5.2.4. Штучне запліднення
- •6.6. Проблема розлучень. Сепарація
- •6.6.1. Причини розлучень
- •6.6.2. Сепарація
- •7. Приготування до подружжя
- •7.1. Три етапи підготовки до подружнього життя
- •7.2. Покликання до чистоти
- •7.2.1. Біблійне розуміння чистоти
- •7.2.2. Чеснота чистоти (цнотливости)
- •7.3. Дошлюбна чистота
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •7.3.3. Моральна оцінка дошлюбних статевих стосунків
- •7.3.4. Як зберегти дошлюбну чистоту?
- •8. Невпорядкованість і відхилення в сексуальній сфері
- •8.1. Критерії оцінок у сексуальній сфері
- •8.1.1. Психологічно-медичні критерії
- •8.1.2. Соціяльно-юридичні критерії
- •8.1.3. Моральні критерії
- •8.2.2. Класифікація 2 (і. Розен).
- •8.2.4. Класифікація 4 (відповідно до суттєвих аспектів людської статевости).
- •8.3. Сексуальні відхилення та їхні причини
- •8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
- •8.4.1. Мастурбація
- •8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
- •8.4.1.2. Наслідки мастурбації
- •8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
- •8.4.2. Петинг
- •8.4.2.2. Етична оцінка петингу
- •8.4.3. Гомосексуалізм
- •8.4.3.2. Причини гомосексуалізму
- •8.4.3.2.1. Біологічні передумови
- •8.4.3.2.2. Вплив середовища
- •8.4.3.2.3. Психодинамічні й особисті передумови
- •8.4.3.3. Моральна оцінка гомосексуалізму
- •8.4.3.4. Терапія гомосексуалізму
- •8.4.4. Транссексуалізм353
- •8.4.4.1. Проблема транссексуалізму та її ознаки
- •8.4.4.2. Етичний вимір хірургічної зміни статі
- •8.4.5. Порнографія
- •8.4.5.1. Наслідки порнографії
- •8.4.5.2. Моральна оцінка порнографії
- •9. Статеве виховання
- •9.1. Мета статевого виховання
- •9.2. Статеве виховання в сім’ї
- •9.2.1. Позитивний і правдивий погляд на людську статевість
- •9.2.2. Відколи починати статеве виховання і як його здійснювати?
- •9.2.3. Цілеспрямованість сексуальних зацікавлень
- •9.2.4. Виховання для любови
- •Бібліографія
- •Евдокимов п. Женщина и спасение мира. Минск 1999.
5.1.2. Психологічний вимір статевости
5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
Статеве дозрівання охоплює ціле людське життя, оскільки є частиною загального розвитку особистости, який насправді триває до кінця життя. Біологічні зміни впливають також на психіку підлітка та його духовну сферу. Проте слід зазначити, що психологічне дозрівання триває значно довше. Можна говорити також про психологічну стать. Елементарним проявом цього рівня є усвідомлення своєї статі, свідомість буття чоловіком або жінкою. До цієї самосвідомости додається бажання спілкуватися з іншими особами, зокрема особами протилежної статі. Це ознака пробудження статевого потягу.
Статевий потяг – основний біологічно-психологічний елемент статевости. Статевий потяг пов’язаний з дією гормонів. Гормональна стать відіграє велику роль у розвитку статевої системи і в пробудженні статевого потягу. Та коли говоримо про людину, то не можна все зводити лише до дії гормонів. Так є у тварин – їхня поведінка залежить від гормонального стану. Статевий інстинкт у тварин проявляється тільки в певних, переважно короткотривалих, періодах. Вони повторюються циклічно у своєрідному для конкретного виду часовому ритмі. У людини все відбувається по-іншому, хоча не можемо легковажити гормональної статі. Людина не діє інстинктивно. Хоча потяг може бути великою силою, однак все залежить від людської свідомости. Слід пам’ятати, що людина може підпорядковувати статевий потяг завдяки духовній сфері, тобто завдяки розумові і волі. Від того, в який спосіб людина буде собою керувати, залежать її велич та гідність.
Статевий потяг – це своєрідне збудження, тобто фізична і психологічна напруга, яка скеровує особу до певних дій, визначених анатомічною будовою і фізіологією статевої системи. Хоча проявляється в більш або менш сильних відчуттях, є постійною схильністю, тривалим джерелом напруги, яке актуалізується під впливом різних чинників (зорових, чуттєвих). Саме він є причиною зближення двох людей протилежної статі.
Отже, статевий потяг за своєю природою має гетероеротичний характер, тобто звертається до особи протилежної статі. Бувають, однак, патологічні, вроджені або набуті, стани автоеротизму (самозадоволення потягу) або вдоволення його в гомосексуальних актах, що суттєво спотворює природний вияв сексуальної дії.
Психологічна напруга, яку виражає статевий потяг, викликана різними органічними (гормони) і психологічними чинниками, які впливають на нервову систему і доходять до мозку. Існують різного типу стимули, які викликають стани збудження: дотик, картина, розмова, запах. Проте сексуальна напруга може виникнути в центральній нервовій системі без наявности зовнішіх стимулів, під впливом внутрішніх (пам’яті та уяви, тобто збудників психологічного характеру). Зняття цієї напруги у формі оргазму (який полягає в скороченні м’язів репродуктивної системи), що пов’язано з відчуттям сексуальної насолоди, відбувається переважно в статевому акті двох партнерів. Це може, однак, відбуватися і поза статевим стосунком, наприклад, шляхом мастурбації. З цією проблемою стикаються особливо підлітки, які, проходячи етап психофізичних змін, не завжди вміють опанувати силу статевого потягу. Проблемно, якщо ця звичка супроводжує їх і в старшому віці, а потім у подружньому житті.
Статевий потяг зумовлений тілесним виміром, анатомічно-фізіологічною структурою. Крім нього, існує ще щось, яке переходить сферу потягу і належить до світу пережиттів. Це характерне для юнацьких літ почуття закоханости, яке виникає спонтанно, емоційно охоплює людину, її думки, мрії, ідеалізує суб’єкт любови (це своєрідний психологічний дальтонізм, коли підліток не бачить поганих рис того, в кого закоханий). Це почуття, виникнувши, стає головним пережиттям. Характерною рисою таких почуттів є непостійність. Закоханість ще не є справжньою любов’ю, це заледве її започаткування, до справжньої любови людина має дозріти.
Емоційний вимір статі: статевість є динамічною схильністю, яка наказує людині вийти з себе і налагоджувати почуттєві зв’язки з іншими людьми. Саме тому людину притягують атрибути протилежної статі. Це означає, що статевий потяг звертається до людини177. Як тілесна істота, людина прагне “торкнутися” іншої – в психологічному і фізичному значенні. Саме так відчуваємо близькість іншого й можемо засвідчити про нашу присутність. Приємність, яку відчуваємо як розумні, емоційні й чуттєві тілесні особи, здебільшого пов’язана з дотиком і, вочевидь, з емоційним виміром людського життя. Ці приємності треба вважати відповідними і згідними з нашим буттям як статевих істот. Те, що людина їх прагне і черпає з них насолоду, – ознака людськости. Було б протиприродно відкидати їх чи вважати за щось принизливе. Людина перетворилася б тоді в невразливу й позбавлену людських відчуттів істоту. Треба також підкреслити, що приємність, яка випливає з дотику, не є лише інстинктивним порухом. Вона має пов’язуватися з нашим інтелектом і волею.
Отже, психологічний вимір статевого розвитку охоплює також формування емоційної сфери, поєднання тілесних проявів статевости з почуттями, особливо з потребою зв’язку з іншою людиною. Врешті, духовний аспект статевого розвитку означає, що людина має набути здатности керувати статевим потягом, виражати і задовільняти сексуальні потреби відповідно до об’єктивної єрархії цінностей. Статевий розвиток оптимальний, коли окремі рівні статевости конкретної людини зінтегровані між собою та її особовим “я”. Тоді відбувається гармонізація тілесних, психологічних і духовних елементів статевости. Повнота сексуального розвитку – це зрілі стосунки з іншим і справжня любов.