1.5. Облік грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті

Через поточний рахунок в установі банку підприємство може здійснювати усі свої розрахункові операції. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається в банку на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів. Проте, залежно від тих чи інших умов та потреб клієнта можна користуватися іншими рахунками, що взаємопов”язано з формами безготівкових розрахунків (Рис.1.5 )

• платіжні доручення

• платіжні вимоги-доручення

• інкасові доручення

• векселі

Поточний

рахунок

Інші

рахунки

в банку

• чеки

• акредитиви

• кошти цільового призначення

Рис. 1.5. Форми розрахунків на поточному та інших рахунках в банку

Поточний рахунок є основним розрахунковим рахунком, через який здійснюється основна маса розрахункових операцій.

Документальне оформлення операцій на поточному рахунку

Для будь-якого внесення готівки на поточний рахунок складається Оголошення на внесення готівки в банк. Це документ, що містить у собі три складові : Оголошення, Квитанцію та Ордер. У всіх трьох частинах вносяться однакові реквізити: дата, № рахунка, сума числом та прописом.

При внесенні готівки касир банку , перерахувавши гроші, робить відмітку у всіх трьох документах і видає на руки вкладнику Квитанцію, яка прикріплюєьтся до касових документів (ВКО) на підприємстві як ствердний документ про здачу готівки з каси підприємства в банк. Друга частина Оголошення на внесення готівки в банк – Ордер через деякий час разом із Випискою банку також видається на руки підприємству. Цей документ засвідчує, що вказана сума зарахована на поточний рахунок власника, в бухгалтерії підприємства його прикріплюють до банківських документів. Третя частина – саме Оголошення залишається в установі банку.

Таким чином на будь-яке внесення готівки на поточний рахунок складається один документ, у відповідній графі проставляється призначення та ім”я вкладника.

Інші надходження на поточний рахунок здійснюються за допомогою розрахунково-платіжних документів, які визначаються самими формами розрахунків.

Платіжне доручення - розрахунково-платіжний документ, у якому власник рахунку доручає своїй установі банку перерахувати одержувачу коштів вказану суму.

Розрахунки платіжним дорученням (“платіжкою”) – одна з найпоширеніших форм розрахунків, за допомогою якої підприємства сплачують суми за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, одержані послуги; проводять передоплати чи авансові платежі; сплачують податки та внески у позабюджетні фонди тощо. (Додаток 4)

Залежно від виду платежу кожне платіжне доручення складається на основі відповідного документа (Рис.1.6 )

Операції, що є предметом

проплати

Документи, що засвідчують факт господарських операцій і є підставою для складання платіжного доручення

Накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна

Отримання від постачальників ТМЦ

Проведення передоплати

Рахунок, податкова накладна

Акти виконаних робіт, податкові накладні

Отримання робіт, послуг

Декларації, розрахунки

Сплата податків, внесків

Рис. 1.6. Документи, що є підставою для складання платіжного доручення

Таким чином, для складання платіжного доручення має бути документ, що засвідчує факт чи намір здійснення розрахункової операції, у якому є необхідні реквізити для складання платіжки.

На основі чітко заповненого платіжного доручення банк знімає відповідні суми з поточного рахунка та перераховує їх на рахунки отримувачів.

Платіжна вимога-доручення для платника, практично є тим самим платіжним дорученням. Верхню частину цього документа вимогу – складає

постачальник, а покупець при згоді по цій операції здійснює проплату.

Підставою для списання коштів з поточного рахунка можуть бути ще векселі, по яких наступив термін погашення.

Таким чином, на основі перелічених розрахунково-платіжних документів на поточному рахунку відбувається рух грошових коштів. Банк систематично повідомляє свого клієнта про зміни на рахунку та залишок коштів у спеціальному документі – Виписці банку, яка разом із первинними документами , на основі яких здійснювалися проплати чи одержання коштів видається власнику рахунку. Періодичність одержання виписок з банку залежить від суми та частоти оборотів на поточному рахунку, проте станом на останню дату місяця вона є обов”язковою, оскільки важливо, щоб залишок на рахунку за даними банку та обліковими даними на підприємстві співпадав.

У бухгалтерії підприємства виписки разом із перевіреними первинними документами складаються у хронологічній послідовності ( кінцевий залишок останньої має співпадати з початковим залишком наступної).