Розділ 3. Бухгалтерські рахунки і подвійний запис

3.1.Будова бухгалтерського рахунку.

3.2.Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки .

3.3.Відображення господарських операцій на рахунках.

3.4.План рахунків бухгалтерського обліку.

3.1. Будова бухгалтерського рахунку

Відомо, що процес виробничо-фінансової діяльності підприємства передбачає проведення великої кількості різноманітних господарських операцій, які після відповідного документального оформлення необхідно рознести (відобразити, провести) на відповідних бухгалтерських рахунках шляхом подвійного запису. На даному етапі вивчення обліку нам необхідно вивчити будову бухгалтерського рахунку, набути вміння відобразити господарські операції.

Отже, рахунок в обліку призначений для реєстрації, групування однорідних операцій. Слід відмітити, що рахунки, як і інші складові методу бухгалтерського обліку, мають свою історію. Спочатку їх розглядали як спосіб підрахунку чогось: грошей, сировини, матеріалів тощо. І того, хто підраховує, називали рахівником. Згодом того, хто веде рахункові книги, почали називати бухгалтером – від нім. Bush – книга і halten – тримати.

Сьогодні призначення бухгалтерського рахунку розглядається значно ширше. Бухгалтерський рахунок – складова системи обліку, яка систематизує (групує, узагальнює) об»єкти обліку.

Отже, бухгалтерський рахунок за своєю структурою – це двостороння таблиця. Ліва сторона має назву Дебет; права – Кредит. «Дебет» від латинського означає «винен» або «мати одержати»; «Кредит» – «вірити» або «довіряти». Проте зараз це умовні назви сторін, що виражають збільшення або зменшення об»єкту, що відображається на цьому рахунку.

Нижче показано загальний вигляд бухгалтерського рахунку.

Дебет Рахунок № (назва) Кредит

Рис. 3.1. Зовнішній вигляд бухгалтерського рахунка

Таким чином, зовнішньо кожний рахунок (незалежно від відношення до активу чи пасиву балансу) має вигляд, показаний на рисунку.

Проте, щоб розглянути конкретно будову та порядок проведення господарської операції на бухгалтерському рахунку, необхідно перейти до конкретної класифікації рахунків в обліку.

3.2.Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки

Бухгалтерські рахунки відкриваються як для активних, так і пасивних статтей балансу. Іншими словами, рахунки, на яких відображаються об»єкти, що мають відношення до активу балансу, в обліку називають активними, відповідно, рахунки, на яких відображаються об»єкти, що мають відношення до пасиву балансу, в обліку називають пасивними.

Отже, по відношенню до балансу рахунки поділяються на активні та пасивні. Трохи далі розглянемо рахунки, які несуть зміст одночасно активу і пасиву, тому називаються активно-пасивними.

Розглянемо схематичну будову бухгалтерських рахунків. Як вже було обумовлено у попередньому параграфі, за своєю зовнішньою формою активні рахунки нічим не відрізняються від пасивних: ті й інші мають Дебетову (Д-ву) і Кредитову (К-ву) сторони, використовуються для окремого обліку руху об»єктів. Відрізняються активні і пасивні рахунки своїм економічним змістом, оскільки перші призначені для обліку засобів (активів), а другі – для обліку джерел (пасивів).

У зв»язку з цим Д-т і К-т активних і пасивних рахунків мають різне значення. Так, на активних рахунках по Д-ту облічується збільшення, а на К-ті – зменшення. На пасивних рахунках навпаки: по Д-ту – зменшення, по К-ту – збільшення. Слід зауважити, що такий порядок не просто «видумано». Обумовлено такий порядок тим, що ліва сторона балансу – актив, тому на активних рахунках по Д-ту (лівій стороні рахунка) відображається збільшення, відповідно права сторона балансу – пасив, тому на пасивних рахунках збільшення відображається по правій стороні рахунка – на К-ті.

Отже, бухгалтерський рахунок – це таблиця, де фіксується залишок об»єкта, що обліковується на початок певного періоду, зміни за певний період ( збільшення, зменшення), а також залишок на кінець цього ж періоду. Модель відображення (проведення в обліку) об»єктів розглянемо окремо на активних та пасивних рахунках.

Для прикладу оберемо активний рахунок «Каса» і припустимо, що станом на 1.03. залишок готівки в касі підприємства становив 100 грн. На протязі цього дня: 1) в касу поступила готівка з банку у сумі 2000 грн., 2)готівка за реалізовані товари на суму 1000 грн;3)видано з каси на витрати відрядження 200 грн;4) проведено виплату заробітної плати на суму 1500 грн.

Наше завдання - відобразити ці операції на активному рахунку «Каса» та визначити залишок готівки в касі на кінець дня.

Д-т рах.»Каса» К-т

Сальдо на 1.03 - 100 грн.

1) 2000 3) 200

2) 1000 4) 1500

Разом оборот по Д-ту: Разом оборот по К-ту:1700

Сальдо на 31.03: 1400

Проаналізуємо проведені записи на рахунку «Каса». Отже, сальдо (залишок) на рахунку на початок звітного періоду становить 100 грн. На протязі дня в казі відбувались зміни – зільшення та зменшення. Такі зміни на бухгалтерському рахунку прийнято називати оборотами. У нашому випадку збільшення по рахунку, іншими словами – дебетовий оборот (надходження готівки в касу на протязі дня) становили разом 3000 грн.; відповідно зменшення по рахунку – кредитовий оборот ( видача готівки з каси на протязі дня) становили 1700 грн. Після завершення усіх операцій (наприкінці дня) необхідно визначити сальдо . У нашому випадку воно становить 1400 : ( 100 + 3000 – 1700).

Таким чином, узагальнимо висновок: на активному рахунку сальдо (залишок на кінець звітного періоду) визначається: до початкового (обов»язково лише Д-го сальдо) додаються Д-ві обороти, віднімаються К-ві обороти.

Отже, на активному рахунку можливе сальдо (залишок) лише по Д-ту, в іншому випадку його просто немає, оскільки , наприклад, в нашому прикладі, гроші в касі або є, або їх немає.

Розгянемо паралельно схему пасивного рахунку також на конкретному прикладі.

Наприклад, статутний капітал підприємства на початок звітного періоду становить 50000грн. На протязі місяця 1) відбулось поповнення статутного капіталу за рахунок невикористаного прибутку підприємства на суму 5000 грн.; 2) відбулося зменшення статутного капіталу за рахунок виходу одного із засновників, частка якого у статутному капіталі становила 10000 грн.; 3) збільшення статутного капіталу через індексацію (збільшення вартості) основних засобів на суму 6000 грн.

Відобразимо наведені операції на пасивному рахунку «Статутний капітал».

Д-т рах. «Статутний капітал» К-т

Сальдо на 1.03 - 50000

2) 10000 1) 5000

3) 6000

Разом оборот по Д-ту: Разом оборот по К-ту:

10000 11000

Сальдо на 31.03:

51000

Проаналізуємо ситуацію на нашому пасивному рахунку. Отже, початкове сальдо є кредитовим ( дебетового сальдо на пасивному рахунку бути не може). Поповнення статутного капіталу (збільшення на пасивному рахунку) відображається по К-ту. В нашому випадку сума кредитового обороту становила 11000 грн ( 5000+6000). Зменшення статутного капіталу, як і на будь-якому іншому пасивному рахунку відображається по Д-ту. У нашому прикладі сума дебетового обороту становить 10000 грн. Сума кінцевого сальдо визначено в сумі 51000 грн. ( 50000+11000-10000).

Отже, щоб вивести сальдо на пасивному рахунку необхідно : до початкового (обов»язково К-го сальдо) додати збільшення ( кредитові обороти), відняти зменшення (дебетові обороти).

Таким чином, методика визначення залишку на активних та пасивних рахунках є протилежною. Це обумовлено (як уже наголошувалося) , причетністю об»єктів обліку на активних та пасивних рахунках до балансу.

Як вже було обумовлено вище, є ще й активно-пасивні рахунки. Це такі рахунки бухгалтерського обліку, які мають ознаки як активних, так і пасивних рахунків. Відповідно ці рахунки можуть мати дебетове сальдо, кредитове та дебетове і кредитове одночасно, тобто розгорнуте. До таких рахунків відносяться, як правило, рахунки обліку розрахунків. Справа в тому, що за результатами розрахунків, наприклад з постачальниками ,підприємство з різними підприємствами має різну заборгованість (дебіторську, коли підприємству винен постачальник та кредиторську, коли підприємство винне постачальнику), тому дебетове сальдо по такому рахунку відноситься до активу балансу, а кредитове – до пасиву. Тому це активно-пасивний рахунок.