- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
ТЕОРІЯ ІНТЕГРАЦІЇ: всепроникаюча глобалізація (тенденції до 2015)
Згідно з теорією, технологія, економічне зростання, демографічні чинники і ефективне керівництво утворюють сприятливе середовище, яке дозволить більшості людей світу отримати користь з процесу глобалізації. Розвиток і поширення технологій, який в деяких випадках спричиняється суворими екологічними або епідемічними кризами, використовується для ефективного вирішення деяких проблем світу, який розвивається. Впевнене глобальне економічне зростання, яке підтримується політичним консенсусом у відношенні лібералізації економіки, розповсюджує матеріальні блага серед широких верств населення і згладжує багато проблем, пов'язаних з ресурсами або демографічними чинниками. Керівництво є достатньо ефективним як на національному, так і на міжнародному рівні.
Неминучість глобалізації призводить до повної інтеграції країн Європи, у подальшому зі стиранням кордонів та зникненням країн як таких, утворюючи при цьому «велику єдину європейську країну».
Теорія утопії занепаду:
Згідно з цією теорією, існуватиме постполярний світ: Зайнятість США рішенням внутрішніх питань зростатиме в міру уповільнення темпів зростання і подальшої стагнації економіки країни. Економічна та політична напруженість в відношеннях з Європою посилюватиметься, європейсько-американський альянс занепадатиме в міру того, як США відкликатимуть свої війська, і Європа стане більш замкнутою і належної на власні регіональні інститути.
Глобалізація розглядається як негативний фактор розвитку суспільства.
1)Призводить до занепаду культури окремих країн європейської культури в цілому
2)«Ефект доміно» - економічна криза/занепад в одній країні призводить до падіння економік всієї Європи
3)Демографічна криза всієї Європи (зменшення кількості європейського населення – збільшення китайців на території Європи) і т.п.
4) Завдяки імміграції та розширенню до Туреччини, ісламський рух очікує отримувати зростаючий політичний вплив в Європі.Франція - велика ядерна держава (енергія), і ісламські групи зрадістю б отримати контроль над Францією (управління)
Згідно з теорією ПОТЕНЦІЙНОГО ЛІДЕРСТВА, ГЕОПОЛІТОЧНОГО ДОМІНУВАННЯ: глобалізація буде нести позитивні зрушення для економічно розвинутих країн ( в тому числі і для Європи), таким чином економічний відрив від країн що розвиваються та приближення за економічним рівнем до США, ефективне використання наявних ресурсів поставить Європу на шлях до потенційного лідерства.
21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
Групою М. Бангеманна був запропонований план дiй для становлення iнформацiйного суспiльства у Європi, який передбачав:
1)побудову об'єднаних телекомунiкацiйних мереж, створення пiлотних телекомунiкацiйних центрiв з метою надання широкого спектру iнформацiйних послуг;
2)пiдвищення комп'ютерної освiченоcтi суспiльства, створення бiзнес-iнкубаторiв з проблем пiдприємництва в iнформацiйнiй сферi;
3)поглиблення наукових дослiджень, для ефективного розповсюдження нових знань та винаходiв, обмiн науковотехнiчною iнформацiєю;
4)використання iнформацiйних технологiй в малому та середньому бiзнесi з метою конкурентноспроможності приватних підприємств з великими компаніями і корпораціями;
5)створення комп'ютерної мережi мунiципального управлiння (управлiння транспортною, медичною, торговельною, митною, податковою та соцiальною структурами);
6)розвиток нових мас-медiа;
7)розробку єдиної правової та регулятивної бази для охорони персональних даних, iнтелектуальної власностi, стандартизацiї, транскордонної комунiкацiї.
Наслідки реалізації принципів доповіді Бангемана.
Європейське Співтовариство з 1994 року встановило завдання побудови інформаційного суспільства, як однієї з пріоритетних галузей. Вже досягнуто значних результатів в впровадженні в дію стратегії просування Європи до інформаційного суспільства:
1)лібералізація телекомунікаційного сектора розпочата з успіхом;
2)були вжиті заходи для забезпечення соціальної орієнтації інформаційного суспільства, підтримки регіональних ініціатив для досягнення узгодженого розвитку;
3)було надано підтримку європейській промисловості в сфері масової комунікації яка, як очікують надасть додатково приблизно 1 млн. робочих місць протягом наступних 10 років;
4)з успіхом втілені в життя програми наукових розробок;
5)Європейська Комісія стала важливим інструментом розробки спільних правил які необхідні для переходу до глобального інформаційного суспільства.
Франк Уебстер розглядав теорію інформаційного суспільства як результуючу і включаючу в себе як мінімум дві групи теорій. До першої групі він відносив теорії, які вважають сучасне інформаційне суспільство історично унікальним явищем, тобто якісно відрізняється від усіх попередніх форм існування суспільства.
На думку М. Кастельса, інформація та обмін інформацією супроводжували розвиток цивілізації протягом усієї історії людства і були критично важливими у всіх суспільствах. У той же час "інформаціанальне суспільство" будується таким чином, що генерування обробка та передача інформації стали фундаментальними джерелами продуктивності та влади.
Однією із визначних рис інформаційного суспільства є мережева логіка її базової структури. До того ж інформаційне суспільство розвивається на фоні прискорення та протиріч процесів глобалізації, процесів, що зачіпають усі точки земної кулі.
М. Кастельс стверджував, що ядро трансформацій, які переживає сучасний світ, пов’язане з технологіями обробки інформації і комунікацією. М. Кастельс пропонував соціологічний опис і розуміння основних моментів історії становлення таких технологій, приділяючи багато увани Силіконовій долині у розвитку комп’ютерної індустрії. Дух вільного підприємництва, університетський інтелектуалізм і урядові замовлення зробили Силіконову долину лідером у комп’ютерній сфері.
Спираючись на роботи ряду теоретиків, М. Кастельс окреслив межі інформаційно-технологічної парадигми, що має декілька головних рис:
По-перше, інформація у рамках пропонованої парадигми є сировиною технології і, відповідно, у першу чергу технологія впливає на інформацію, але аж ніяк не навпаки.
По-друге, ефекти нових технологій охоплюють усі сфери людської діяльності.
По-третє, інформаційна технологія ініціює мережеву логіку змін соціальної системи.
По-четверте, інформаційно-технологічна парадигма заснована на гнучкості, коли здатність до реконфігурації стає вирішальною рисою суспільства.
По-п’яте, важливою характеристикою інформаційно-технологічної парадигми стає конвергенція конкретних технологій у високоінтегрованій системі, коли, наприклад, мікроелектроніка, телекомунікації, оптична електроніка та комп’ютери інтегровані в інформаційні системи.
Перехід до інформаційного суспільства, як зазначав Е. Гіденс, характеризує сучасну стадію розвитку більшості розвинутих країн світу, а процеси переходу країн відзначаються складними і комплексними трансформаціями, включають як національні (індивідуальні) чинники, так і тенденції глобальних масштабів
