- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
США активно використовують в своїй зовнішній політиці традиційну публічну дипломатію як один із засобів впливати на громадську думку зарубіжних країн. Постійне збільшення числа громадян, які слухають радіо, дивляться телевізійні програми через Інтернет, користуються певними ресурсами і обговорюють найважливіші суспільні та політичні проблеми в соціальних мережах, змінило суть сучасної публічної дипломатії США. Її програми переносяться урядом США в кіберпростір, а ключовою цільовою аудиторією стають мільйони громадян, які є учасниками 600 тис. соціальних мереж. Публічна дипломатія як технологія, яку США використовують на сьогоднішній день - це механізм впливу на зарубіжну аудиторію за допомогою таких методів: розміщення радіо і телепередач в мережі Інтернет, розповсюдження у відкритому доступі літератури про США в цифровому форматі, моніторинг дискусій в блог-просторі, створення персоніфікованих сторіночок членів уряду США в соціальних мережах, а також розсилка інформації через мобільні телефони. Програми інтерактивного радіо і телебачення дозволяють уряду США швидко досягати споживачів, миттєво отримувати зворотну реакцію аудиторії і, як наслідок, змінювати зміст своєї інформаційної пропаганди. Електронні журнали про США впливають на молодь, яка сприймає інформацію через візуальні і кліпові образи. Моніторинг соціальних мереж дозволяє Вашингтону направляти дискусії блогерів в потрібне русло і мобілізувати групи протестної молоді та дисидентів. Створення персональних сторінок представників політичного істеблішменту на таких платформах, як Facebook і Twitter, сприяє розбудові реального спілкування між представниками Вашингтона й учасниками соціальних мереж. Нарешті, розсилка SMS-повідомлень на мобільні телефони зарубіжних громадян дозволяє уряду США дістатися до тієї частини аудиторії, яка не має доступу до мережі Інтернет.
Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день публічна дипломатія США відіграє дуже важливу роль в політичному житті не тільки США, але й інших держав світу, тому що саме за допомогою публічної дипломатії, США впливає на інші держави, створюючи так звані «цифрові програми» в своїх інтересах. Публічна дипломатія як одна з форм «м’якої сили» по суті являється інструментом просування американської ідеології в світі.
Однією з перших країн почала створювати власний бренд Шотландія. Була розроблена стратегія просування бренду Шотландії, спрямована на закріплення позитивних елементів образу країни й одночасне зняття негативних. Як пріоритетний напрямок було визначено подолання уявлення про технологічну відсталість Шотландії. Кольорова гама логотипу кампанії містить традиційну червоно-синю клітку. Згодом марка Scotland the Brand перетворилася у своєрідний національний "знак якості", який свідчить про шотландське походження продукції і символізує основні цінності Шотландії як бренду - відчуття національної ідентичності, працьовитість, історичні традиції.
Мета створення бренду Австралії - привернути увагу американських,, азіатських і європейських туристів. Проект "Brand Australia” стартував у 1995 році, який відповідає за просування австралійського туристичного бізнесу міжнародній спільноті. Програма просування Brand Australia розпочалася зі створення австралійського логотипу. Згідно з опитуваннями, що були проведені в країні і за кордоном, найбільш пізнаваним символом Австралії є кенгуру. Силует цієї типово австралійської тварини став основним елементом логотипу, в якому також присутній золотий сонячний диск і блакитні хвилі австралійських пляжів. Вартість програми склала $50 млн. за п’ять років.
Концепція державного брендінгу Нідерландів передбачає реалізацію програми за таким напрямками як: посилення існуючих, сприятливих для країни стереотипів (Нідерланди - країна музеїв), фокусування на глобальних питаннях участі країни в процесах міжнародної інтеграції (прийняття міжнародних законодавчих норм) та розвиток сучасних високих технологій (біотехнологія).
Друга група параметрів стосується розвитку гуманітарних галузей: культури, охорони здоров'я, захисту основних прав і свобод, вдосконалення охорони довкілля, інноваційних проектів.
Третя група стосується формування інтелектуального потенціалу країни та розвиток фундаментальних наук. Четверта частина програми включає забезпечення конституційних прав, особливо важливих для міжнародного співробітництва: свобода слова, право на культурну ідентичність, тендерна рівність, поліпшення охорони довкілля, захист прав тварин, боротьба із забрудненням оточуючого середовища.
Розробники PR-програми і державного брендінгу Нідерландів передбачили активну участь національної громадськості в обговоренні положень документу, обов'язкове затвердження її урядом та парламентом, встановлення механізмів її реалізації на міжнародному рівні.
Велика Британія щорічно витрачає 800 млн. фунтів стерлінгів для просування свого іміджу за кордоном. Девіз програми – «Cool Britannia» був покликаний привернути увагу до образу-Великої Британії як світового центру медіаіндустрїї, дизайну, музики, кіно й моди. Кампанія була розроблена групою мистецької еліти країни, на замовлення уряду: створити імідж країні привабливим, культовим і сприятливим для підприємницької діяльності. Розроблена концепція програми складається з шести основних позицій, які характеризують Велику Британію як сучасну країну і одночасно не переривають зв‘язку з багатою історичною спадщиною.
Європейський Союз В Європейському Союзі комунікативні технології визнаються необхідним показником демократії. Використання інструментів «м’якого» тиску в Європі є насамперед свідченням „поглиблення" процесів європейської інтеграції, тобто передачі країнами-членами своєї компетенції на користь інститутів європейського співтовариства. Діяльність європейських PR-, GR-, IR-, PA-, MR-компаній забезпечує просування інтересів певних акторів міжнародних відносин в структурах ЄС. Така діяльність сприяє високому рівню розробки технічних аспектів законопроектів за рахунок їх кваліфікованого експертного забезпечення та відкриває доступ до законотворчого процесу.
Для Польщі створення національного бренду стало актуальною задачею, після того, як було прийняте рішення про вступ країни до Європейського Союзу. Згідно з проведеними дослідженнями, на початку 90-х років минулого століття громадяни західноєвропейських країн згадували Польщу у зв'язку з антикомуністичною профспілкою "Солідарність" і швидкою перебудовою економіки за допомогою "шокової терапії". В 2001 році рекламне агентство DDB провело в Західній Європі дослідження образу Польщі, в результаті якого з'ясовано, що країна асоціюється із хаосом в економіці, повільністю, горілкою, католицькою церквою, махінаціями і автомобільними крадіжками. З кінця 90-х років за просування позитивного образу Польщі за рубежем відповідає Агентство по іноземних інвестиціях, що розробило і провело в Західній Європі і США рекламну кампанію по залученню інвестицій в країну за рахунок створення динамічного і сучасного іміджу польської економіки. Цільовою аудиторією були керівники західних компаній, які приймають рішення про інвестиції та провідні західні економісти і маркетингові експерти. У ході реалізації цього проекту РАІ розміщала рекламні ролики в бізнесах-програмах ведучих міжнародних телеканалів від World Service до CNN, а також рекламні макети в найбільших ділових газетах Західної Європи і США. Агентство також організувало кілька поїздок у Польщу провідних журналістів західних видань, щоб вони змогли особисто переконатися в серйозності і позитивному характері змін, що відбулися
