- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
Позиціонування держави на світовій арені, створення бренду держави та вміле управління ним, або так званий брендинг країни, в сьогоднішніх реаліях набуває все більшої ваги. Результатом успішного брендингу стає певний образ держави, що включає і її минуле, і сучасне, і бачення народом свого майбутнього; це її дух, який впливає на асоціативному, майже підсвідомому рівні, але за яким стоїть титанічна цілеспрямована робота держави. Вдалий брендинг країни — могутній засіб впливу на світову громадську думку.
Брендбук «Україна» — перший за 20 років української незалежності масштабний проект, який має на меті розробку комплексної стратегії позиціонування України за кордоном. Неправильно було б стверджувати, що вона починається «з нуля», але деякі асоціації, пов’язані з Україною, часто не відповідають дійсності. Розуміння цього спонукало до вироблення абсолютно нової брендингової стратегії. Її мета — пробудити живий інтерес до своєї держави у самих українців та відкрити Україну для світу в іншому світлі.
При розробці стратегії позиціонування держави для України було проаналізовано та враховано іноземний досвід. Окрему увагу приділено менталітетним, етнічним аспектам української ідентичності, та економічним, політичним, культурним, спортивним, туристичним та іншим досягненням країни. Пропоноване бачення концепції «Україна» є виявом сукупності позитивних вражень про Україну: вона відтворює найславетніші сторінки української історії, найвищі злети духу, найбільші досягнення культури, науки, мистецтва і спорту. Бренд представляє Україну з безмежним розмаїттям відтінків української ідентичності, з невичерпним потенціалом.
Даний брендбук розроблений як зручний путівник. Він поділений на блоки, кожен з яких відповідає певному напрямку чи стадії стратегії позиціонування Української Держави за кордоном та створення бренду «Україна». Окреме місце у брендбуку відведено результатам опитування іноземців щодо їх сприйняття України, а також висновкам і рекомендаціям. У брендбуку також представлено: спеціально розроблені логотип, слоган та персонажі-символи бренду; паспорт стандартів бренду «Україна»; пропозиції щодо проведення інформаційних кампаній, комплексу спеціальних акцій і проектів, спрямованих на поліпшення іміджу Української Держави за кордоном.
Даний брендбук має стати директивою для цілеспрямованих і продуманих зусиль у потрібному напрямку. Необхідно переглянути вже існуючі й розробити нові пріоритетні національні проекти, які символізуватимуть новий етап розвитку держави. Важливо розуміти, що лише послідовна комплексна робота здатна принести вагомі результати і, що не менш важливо, визначити чітку і зрозумілу систему оцінки якості таких результатів. Тож, брендбук «Україна» є першим кроком до реалізації цієї амбітної мети.
87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
Важливим чинником у реалізації міжнародно-правових норм щодо захисту прав і свобод громадянина України на території держави та за її межами відіграє імідж України за кордоном. Інформаційний захист держави за кордоном передбачає: вивчення інформаційної ситуації в зоні державних інтересів України; пошук механізму впливу на цю ситуацію для підтримання позитивного іміджу, реалізацію зовнішньополітичних ініціатив України; упередження ворожих інформаційних акцій проти України тощо.
Основні напрями інформаційної політики викладені в Державній програмі забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2008—2011 pp. Основною метою документа є запровадження системних заходів, спрямованих на піднесення іміджу України на міжнародній арені, узгодженість дій органів виконавчої влади і громадських організацій у сфері забезпечення позитивного іміджу нашої країни, створення державних інформаційних ресурсів, які відповідали б світовим стандартам.
Значна увага в інформаційному напрямі приділяється роз'ясненню зовнішньополітичних пріоритетів України, інформуванню зарубіжної громадськості, державних та бізнесових структур про позитивні зміни в економіці країни, ухваленню важливих законодавчих актів. Так, з бельгійськими агентствами "Ківано" і "Біг Медіа Груп" готуватимуться іміджеві проекти про Україну, які не потребуватимуть державних коштів; з британською телевізійною компанією "360 Ньюз" розроблено проект зі створення нового телевізійного каналу у Великій Британії, який ретранслюватиме випуски новин з інших країн. Започатковано співробітництво зі впливовою німецькою консалтинговою фірмою "WMP EuroCom AG" щодо реалізації цільового іміджевого проекту, яким передбачається проведення масштабної піар-кампанії в німецькомовному просторі для лобіювання інтересів України: створення позитивного інвестиційного іміджу, презентація України як креаційної зони для збільшення потоку іноземних туристів тощо.
Одним із напрямів інформаційної роботи є організація поїздок зарубіжних журналістів в Україну, що сприяє поширенню позитивної інформації про нашу державу. У листопаді 2009 р. в Україні перебували представники провідних друкованих і електронних ЗМІ Євросоюзу ("European report", "Europe", "European Voice", "New Europe", "EUobserver»).
У країнах Центрально-Східної Європи позитивний імідж України зберігається в Чехії, Польщі, Словаччині, Болгарії, але традиційно негативним залишається в Румунії. У країнах СНД імідж України в основному склався позитивний. Сприятливе ставлення до Української держави як навійного партнера зі значним економічним потенціалом, виваженою і миролюбною політикою спостерігається в Грузії, Казахстані, Молдові, Білорусі, Азербайджані. Нейтральний імідж України, недостатня поінформованість про життя країни та її людей наявні в Киргизстані, Узбекистані та Туркменістан і. Далекий від позитиву імідж України сформований у Російській Федерації: ЗМІ Росії цілеспрямовано подавали Україну як слабку політично та економічно державу, яка значною мірою залежить від Росії.
Інформаційна присутність в інших країнах надає можливість зміцнювати позиції в іномовному середовищі, посилювати інформаційний вплив і, формувати позитивний імідж Української Держави.
