44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).

Міжнародні організації – об’єднання міждержавного або недержавного характеру, створені на основі угоди для досягнення певних цілей, зокрема, у сфері МІП.

ОБСЄ визнана регіональною організацією відповідно до Статуту ООН і є головним інструментом раннього попередження, запобігання конфліктам, врегулювання криз і постконфліктного відновлення у своєму регіоні. ОБСЄ практикує широкий і всеосяжний підхід до питань безпеки, який є одночасно всебічним і заснованим на співпраці. З розвитком загроз міжнародній інформаційній безпеці до проблем у віданні організації стали відноситися виконання зобов'язань про проведення вільних і чесних виборів, побудова вільного громадянського суспільства, забезпечення свободи слова, інформаційного плюралізму, усунення інформаційних загроз. Ці фактори були визнані життєво важливими не тільки для демократії, але і для міжнародної інформаційної безпеки. Діяльність ОБСЄ має ряд проблем, які перешкоджають створенню моделі загальної інформаційної безпеки для країн регіону. Так, зоні дії ОБСЄ бракує умов для формування ефективної спільноти безпеки, так як вона охоплює демократичні і авторитарні держави і тягнеться від сучасних, багатих західноєвропейських та північноамериканських товариств до бідних, традиційних суспільств Центральної Азії.

НАТО. При створенні НАТО в 1949 році загальний підхід до безпеки інформації ґрунтувався на досвіді другої світової війни і методах захисту інформації в умовах воєнного часу. Перша система засекречування містила вісім рівнів таємності, з них чотири вищих, а також створення в кожній країні двох центральних режимних органів і певна кількість підлеглих. У 1955 р. основою політики безпеки в НАТО став Меморандум Північноатлантичної Ради “Безпека Організації Північноатлантичного Договору», де містилися мінімальні стандарти в області захисту таємної інформації.

Основним принципом інфо безпеки НАТО є те, що правила повинні забезпечити доступ до інформації осіб, яким вона потрібна в силу службової необхідності, і те, що інформація повинна зберігати свій ступінь захисту при всіх її передачах, починаючи з джерела, а контроль за розподілом і поширенням інформації повинен забезпечити відсутність її витоку. Найбільш важливими є контроль доступу до інформації, контроль носіїв інформації та звітність.

До напрямків діяльності ШОС, які стосуються МІП, можна віднести: координацію та взаємодію країн-учасниць в боротьбі з тероризмом, екстремізмом; участь у підготовці міжнародних документів з питань боротьби з тероризмом, у тому числі в рамках ООН; інформаційно-аналітичний напрям (формування та поповнення банку даних РАТС, збір і аналіз інформації з питань боротьби з тероризмом та ін).

СНД. Концепція формування інформаційного простору СНД та основ інфо безпеки підготовлена ​​відповідно до Рішення Ради глав урядів від 3 листопада 1995 року. Згідно 7 пункту цього документа «Для своєчасного вирішення цих питань (інформаційної безпеки та захисту свого інформаційного суверенітету) кожна держава-учасниця СНД здійснює своєчасний моніторинг" протиріч "в інформаційній політиці і загроз своєму інформаційному суверенітету. Практичне розв'язання проблем забезпечення національної інформаційної безпеки, притягнення до відповідальності за погрозу або порушення інформаційної безпеки в кожній з держав Співдружності здійснюється в порядку, передбаченому їх національним законодавством, нормами міжнародного права, а також відповідними міждержавними договорами.

Також прийнято Рішення про Концепцію інформаційної безпеки держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у військовій сфері (Мінськ, 4 червня 1999 року).

АТЕС. Ведеться робота АТЕС в сфері безпеки особистості (боротьба з міжнародним тероризмом і транскордонною злочинністю, співпраця в надзвичайних ситуаціях). Підтримкою партнерів користуються російські ініціативи щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки, припинення кібертероризму, підвищенню контртерористичної захищеності критично важливоїенергоінфраструктури та боротьби з піратством, розширенню взаємодії в цих областях з «вісімкою» та іншими міжнародними структурами.

ОАД. З часу свого створення ОАД переслідувала мету упереджувати міжнародні конфлікти, з появою інформаційних загроз це стало стосуватися і міжнародної інформаційної безпеки. Зростає інтерес до проблеми захисту прав людини в країнах півкулі з боку організації. З метою зміцнення МІП ОАД надає всіляку підтримку зусиллям різних країн, які спрямовані на зміцнення демократичних інструментів і закріплення норм демократії у суспільному і політичному житті.