- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
Досвід зовнішньополітичних відомств зарубіжних країн, міжнародних організацій та неурядових інституцій дає підстави зробити висновки, що використання інформаційно-комунікаційних технологій та глобальної інфоінфраструктури, зокрема, мережі Інтернет як стратегічного інструменту зовнішніх зносин створює нове середовище для дипломатичної діяльності, формує нову архітектуру міжнародного співробітництва, яке здійснюється в контексті віртуальної дипломатії.
На практиці робота дипломатичних представництв в умовах віртуальної дипломатії забезпечується розробкою програм МЗС в сфері використання ІТ в дипломатичній діяльності та створенні відповідних веб-сайтів. Серед країн, які активно використовують засоби віртуальної дипломатії для зовнішньополітичної роботи потрібно виділити США, Канаду, Великобританію, Францію, Фінляндію та Ізраїль. Тому доцільно розглянути WEB-сайти зовнішньополітичних відомств саме цих держав.
Британія. Веб--сайт Форен Офісу Британії відзначений міжнародними нагородами у сфері інтерактивних медіа та представляє офіційну інформацію британського уряду з питань зовнішньої політики за всім спектром відносин, які щоденно доповнюються позиційними матеріалами, оперативним реагуванням на події, що безпосередньо чи опосередковано стосуються інтересів Сполученого Королівства. В рубриці "Головні питання зовнішньої політики" подається аналіз взаємовідносин з ключовими партнерами - ЄС, Китаєм, Гонконгом, Іраном, країнами Африки. Зокрема, важливого значення надається роз’ясненню вітчизняній громадськості необхідності співпраці з ЄС.
США. Необхідно відзначити веб-портал Державного департаменту США, який підтримується Бюро громадських справ. На ньому широко представлені відомості про засади зовнішньої політики США та її ключові вектори, причому інформація структурована за всіма основними напрямками (Афганістан, Іран, Ірак, Близькосхідний конфлікт, Північна Корея, ВІЛ/СНІД та ін.). На порталі також присутній окремий розділ для журналістів, якій містить прес-релізи, інформацію про брифінги тощо. На порталі зовнішньополітичного відомства США також широко представлені мультимедійні матеріали — аудіо, відео, фотографії, а також подкасти. Крім того, необхідно відмітити наявність можливості підписки на розсилки інформаційних матеріалів з використанням технології RSS, зручну систему пошуку та привабливий дизайн. Вся інформація на порталі представлена лише англійською мовою.
Франція. Веб-сайт МЗС був створений в жовтні 1995 року; Об’єм: більше 30 000 сторінок и 10 000 сторінок бази даних по всім країнам світу, де є французькі представництва; Частота оновлення інформації: щоденно, щотижнево або щомісячно залежно від рубрики; Цільові групи: всі, хто цікавиться Францією та її зовнішньою політикою. Робочими мовами є французька, іспанська, англійська, німецька та новини арабською.Головні рубрики веб-сайту: новини, зовнішня політика, Франкофонія, французи та зарубіжні країни, запрошення у Францію, відділ культури, дипломатичні архіви, онлайн журнал «Label France» (містить новини з усіх сфер життя Франції). МЗС постійно розширяє базу даних, розміщену в мережі Інтранет для внутрішнього обміну інформацією між Міністерство та іншими урядовими структурами та його дипломатичними представництвами закордоном.
Також веб – сайт може бути використаний як інструмент управління кризовою ситуацією, якщо його розглядати як комунікаційний інструмент. Прикладом може бути досвід МЗС Франції, коли після цунамі в Індонезії в 2004 році, була створена спеціальна веб-сторінка, на якій розміщувалась актуальна інформація про дану подію. При цьому мережа Інтернет дає можливість постійно оновляти данні та бути альтернативою телефону, завдяки можливостям електронного листування. Все це дозволяє створити єдиний банк даних управління кризовою ситуацією, що дозволяє оперативно приймати рішення. А з іншого боку, оперативне оновлення веб-сайту дозволяє проводити «непомітну» ціленаправлену саморекламу.
Німеччина. МЗС Німеччини, його посередницькі організації або закордонні представництва управляють, створюють, безпосередньо або опосередковано фінансують веб-сторінки, які пов’язані з закордонним медійним представництвом країни. Сайт МЗС Німеччини є одним з найкращих представників німецької цифрової дипломатії.
Завдання сайту МЗС: супровід зовнішньої політики Німеччини; роз’яснення зовнішньої політики Німеччини; надійне джерело інформації; розміщення документів.
Росія. Віртуальна дипломатія зовнішньополітичного відомства Росії здійснюється через спеціальну інформаційну систему, яка є складовою інформаційно-телекомунікаційної системи органів державної влади Російської Федерації. З 2000 року функціонує веб-портал МЗС Росії з досить традиційним для веб-сайтів зовнішньополітичних відомств меню: офіційні матеріали, брифінги, архіви, інформація.
Іспанія. МЗС Іспанії ось вже 8 років має свій сервер в мережі Інтернет. На цьому сайті кожний користувач може ознайомитись з достатньо традиційним для веб-сайтів зовнішньополітичних відомств меню. Згідно із інформацією викладеною на сайті міністерства закордоних справ Іспанії, посольства країни розташовуються в 61 країні світу. Всю цю вищезгадану інформацію, кожна людина може отримати на різних мовах : іспанською, англійською, французькою, мовою еускера, каталанською, галесійською та валенсійською. Веб-дизайн сайту представляє національну символіку країни, що дозволяє кожному ближче ознайомитись з особливістю культурного представлення країни на міжнародній арені:
Австрія. Головним аспектом аналізу віртуальної дипломатії Австрії, є аналіз сайту Міністерства закордонних справ, який представляє собою найбільший та найінформативніший сайт з питань зовнішньої політики країни. Сторінка представлена на двох робочих мовах – німецькій та англійській. На головній сторінці можна побачити останні новини, які стосуються справ країни в цілому, але особлива увага приділяється, авжеж, зовнішній політиці та її аспектам. Також необхідно зазначити, що з головної сторінки є посилання на інформацію щодо членства Австрії в ООН та австрійського членства в Раді ООН з прав людини.
Особливої уваги заслуговує той факт, що МЗС Австрії має свою сторінку у мікро-блозі Twitter, на якій коротко вказуються поточні справи міністерства, новини щодо зовнішньої політики країни та двосторонні відносини Австрії з іншими країнами світу. Також міністерство має свою програму для смартфонів, з якої також можна дізнатися останні новини зовнішньої політики республіки. Цю програму можна завантажити з сайту, посилання на який є на головній сторінці сайту МЗС.
