67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.

Сучасні комунікативні технології розглядаються як суспільно-політичний феномен, що функціонує в різноманітних формах, реалізується через інструменти і механізми позиціонування і забезпечення національних (державних), корпоративних і суспільних інтересів. . Представниками таких інтересів вважаються держави як основні політичні актори міжнародних відносин, транснаціональні корпорації як новітні суб’єкти політико-економічної взаємодії, суспільні об'єднання, конфесії, світова діаспора та інші представницькі групи. Просування інтересів зазначених акторів міжнародних відносин здійснюються різними законними методами, зокрема, шляхом участі у розробці законопроектів, консалтингу для взаємодії владних інститутів і бізнесу, формуванням через ЗМІ сприятливої громадської думки. Для транзитивних держав досвід використання сучасних комунікативних технологій у сфері зовнішньої політики є актуальним як для конкретних проектів, так і для формування відповідного політичного середовища. Теоретичні засади. Важливість і значущість дослідження сучасних комунікативних технологій зумовлюють підвищений інтерес до проблеми зарубіжних науковців, зокрема, американських, європейських, російських, а також вітчизняних фахівців і практиків. Особливий внесок належить таким відомим вченим, як Б.Вулп, Дж. Олзевскі, Ф.Штольц, М.Адамс, П. Метью, Дж.Кумбер, Р.Еделман, Р. Прайс, Г.Бентеле тощо; окремі теоретичні аспекти докладно висвітлено в російській науковій літературі - працях О.Любимова,О.Автономова, Л.Чахмахчяна, О.Барвіна, Є.Мінченка, О. Бінецького, П.Толстих, І.Семенченка, М.Іванова, С.Зотова, Є.Махортов та ін.; вітчизняні розробки з окремих аспектів використання сучасних комунікативних технологій у взаємодії між різними акторами міжнародних відносин представлено у розвідках В.Королька, Є.Тихомирової, Г.Почепцова, В. Бебика В.Моісеєва, А. Куліша, М. Ожевана, Д. Богуша та ін.[1-7]. Типологія сучасних комунікативних технологій охоплює Public Relations, які розглядаються як інструмент прямого і зворотного зв’язку між політичними інститутами і суспільством, між державами і корпораціями, для іміджування державних, корпоративних чи індивідуальних інтересів; лобізм, під яким розуміють будь-яку діяльність громадян, асоціацій бізнесу, партій і інших організованих груп тиску (у тому числі і політичних) по відстоюванню своїх активних інтересів; Government Relations, які тлумачаться як полеві технології комунікацій владних інституцій і фінансово-промислових груп; Public Affairs: які тлумачаться як комунікації у сфері публічної політики та громадських інтересів. Зарубіжна і вітчизняна наука про сучасні комунікативні технології стосується їх природи, характеру і функцій як чинника реформування політичного середовища, економічних і суспільних відносин. Найбільш поширеним інструментом сучасних комунікативних технологій є лобізм - державний, корпоративний, громадський, галузевий, профспілковий. Державний лобізм забезпечує просування національних інтересів на міжнародній арені, а також на внутрішньодержавному рівні. Корпоративний лобізм здійснюється фінансово-промисловими групами і є інструментом «жорсткого» або «м’якого» тиску на прийняття керівних рішень у певній сфері суспільної життєдіяльності. Як суб'єкти лобістської діяльності виступають суспільні фонди, тобто неурядові організації, які захищають громадські інтереси, зокрема, права людини, права виборців, права засобів масової інформації тощо. Провідними агенціями з надання послуг корпоративного лобізму вважаються Ketchum Public Relations, Fleishman-hillard, Shandwick ,Burson Marsteller,Hill and Knowiton, Grayling, Text 100,Harvard PR, Artec Electronics Europa, Hitachi, Quarterdeck Corporation, Ogilvy Adams and Rinehart, Edeilman PR Worldwide, Grant Butter Coomber, Euro PR and Marketing, Worldcom Europe Brussels, які виступають посередниками з забезпечення корпоративних інтересів глобальних транснаціональних груп, зокрема, General Electric, Kellog, Unicherna, Station 12, Taylor Nelson AGB тощо. Зазначимо, що лобізм як комунікативна технологія заснований на прагненні різни

різних акторів суспільних відносин забезпечити свої інтереси шляхом досягнення згоди чи компромісу щодо важливих політичних рішень. Фактично, всі сфери життєдіяльності суспільства, де перетинаються інтереси влади і інших акторів, знаходяться під контролем лобістських структур та організацій. Важливо, що саме ці структури є не тільки інструментом впливу на ухвалення рішень, але й додатковим джерелом прибуткової лобістської діяльності. Важливим аспектом дослідження є проблема перетину лобістської діяльності і корупції, які успішно співіснують і взаємодоповнюють одна одну[8,9]. Теоретичні аспекти дослідження сучасних комунікативних технологій дають підстави стверджувати, що існує доволі широкий спектр різноманітних поглядів на їх природу, функції і практику застосування у політичній системі суспільства. Лобізм, PR/GR/PA розглядаються як важливий елемент громадянського суспільства завдання якого полягає у формуванні та підтримці зв’язків з урядом та формуванні сприятливої для груп тиску громадської думки з метою непрямого впливу на ухвалення керівних рішень. Можливість впливу сучасних комунікативних технологій на міжнародному рівні зумовлюється процесами глобалізації, яка збільшує кількість міжурядових і транснаціональних контактів. Можна простежити тенденцію до збільшення позиціонування інтересів України на міжнародній арені, особливо в ЄС, як самою державою, так і окремими корпораціями за допомогою PR/GR/PA-компаній, що пов’язано з інтенсифікацією політичного співробітництва з країнами Європейського Союзу.

.