- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
Новий халіфат – У цьому сценарії показано, як з радикальної релігійної самоідентифікації може розгорітись всесвітній рух. Згідно з цим сценарієм, проголошеним як «новий Халіфат», успішно просувається впливова контрідеологія, яка набуває все більшу популярність. Сценарій представлений у формі листа, написаного уявним внуком Бен Ладена своєму родичеві в 2020 році. Він розповідає про те, як халіф бореться, щоб взяти верх над традиційними режимами, і про конфлікт і безлади, які супроводжують цю боротьбу як на території мусульманського світу, так і за його межами між мусульманами і США, Європою, Росією, Китаєм. Тоді як халіфові із змінним успіхом вдається мобілізувати групи підтримки, місця, що віддалені від Близького Сходу, головного вогнища ісламу, які знаходяться в Африці і Азії, лихоманить в результаті його закликів. Сценарій закінчується, перш ніж халіфові вдається встановити духовну і світську владу над територією, як історично відбувалося з минулими халіфатами.
Як випливає з листа якомусь молодому, досі невідомому каліфу вдалося заманити під прапори «Нового халіфату» не тільки мусульман, але і невірних. У світі панує транснаціональне теократичне співтовариство. Все це - результат прогресу нових технологій та інформатики, який посилює конфлікт між західним та ісламським світами. Правда, в деяких частинах Азії та Європи, де мусульмани вже скуштували плоди глобалізації, вони розриваються між духовним халіфатом і матеріальними благами. У будь-якому випадку, проголошення Халіфату підвищує ризики терактів, оскільки виникає нове покоління ісламістів, готових атакувати всіх, хто противиться халіфату. А на Близькому і Середньому Сході одна з країн переходить під повний контроль радикального руху.
Одночасно транснаціональною силою стає організована злочинність. Росія ж, за цією версією, загрузла в боротьбі з внутрішніми бунтами, що парадоксальним чином зблизило її зі Сполученими Штатами, які потребують союзу з Москвою і готові надавати їй гроші і зброю для протидії моджахедам.Терористична загроза і внутрішні конфлікти переривають процес глобалізації, значно підвищують вартість заходів щодо забезпечення безпеки, які вимагають серйозного посилення прикордонного контролю, а також контролю за торговельними та фінансовими операціями. Одночасно зростає загроза розповсюдження зброї масового знищення. Більше того, відсутність механізмів для розв'язання кризових ситуацій, підйом націоналізму і жорстокості можуть породити навіть конфлікт між великими державами, чому сприяє криза міжнародних інститутів.
7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
Версія Pax Americana розглядає, як США може зберегти перевагу в умовах радикальних змін світового політичного ландшафту, що дозволить сформувати новий універсальний світовий порядок. (повне домінування США в світі, створення нових ліній розподілу з так званої системи безпеки). США пропонуватимуть створити під своєю егідою систему безпеки-в першу чергу захист США (капітал,природні ресурс, підземні кабелі, домінування долару. До допомоги Сполучених Штатів, ймовірно, будуть вдаватися і далі для вирішення конфліктів в Палестині, Північній Кореї, на Тайвані і в Кашмірі, сподіваючись, що навіть якщо і не вдасться знайти способу їх мирного врегулювання, то принаймні вони будуть локалізовані.
Запис із самого щоденника ГЕНСЕКА ООН від 11-го вересня 2020 року: «Ось і пройшло 19 років з того моменту, як вид, що відкривається з вікна мого попередника на 38-му поверсі будівлі ООН, зазнав істотних змін: зникли хмарочоси-близнюки, проте Америка, немов птах Фенікс, не тільки побудувала на місці зруйнованих будівель нові, а й повстала з попелу, і залишається стрижнем світової політики, багато в чому завдяки відновленню єдності з Європою.
Але й це єдність забезпечується міццю НАТО, оскільки Євросоюз, розширився за рахунок Туреччини, вийшов таким чином на спільні кордони з Близьким Сходом, що дозволяє підтримувати відносну стабільність в регіоні, звідки Сполучені Штати отримують нафту. При цьому Сполучені Штати очікують постійне суперництво з Китаєм, що росте антиамериканізм бідних і країн, що розвиваються, тягар відповідальності за міжнародну безпеку, яку може гарантувати лише НАТО. У відповідь на гегемонію Сполучених Штатів в Росії тривають пошуки власної ідентичності. Наступники Путіна, який зробив ставку на російський націоналізм, продовжують цю лінію. Не повертаючись до комуністичної ідеології, вони звеличують імперське минуле Росії. Москва зможе пом'якшити свої імперські амбіції і проявити терпимість до зближення колишніх радянських республік з Євросоюзом тільки в тому випадку, якщо Європа у відповідь проявить бажання встановити у відповідь особливі відносини з Росією. Країну чекає типовий для нафтових держав феномен: незбалансоване економічне зростання, величезна майнова нерівність, витік капіталів і накопичення соціальних проблем; при цьому парадоксальним чином погіршення ситуації у світовій економіці може запобігти розпаду Росії, оскільки в збереженні її єдності, а, значить, і відносного порядку на південному фланзі, будуть зацікавлені інші країни євразійського регіону ». Автори вважають цей сценарій самим малоймовірним.
