89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.

Найбільш розвинені країни світу наприкінці ХХ сторіччя поставили собі за мету прискорений перехід до нового етапу розвитку людства – інформаційного суспільства. Українська стратегії побудови інформаційного суспільства має, в першу чергу опікуватися такими питаннями, як: підвищення національної конкурентоспроможності, надання рівного якісного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров’я, сприяння становленню відкритого демократичного суспільства.

Завдяки спільним зусиллям представників Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді, і народних депутатів була розроблена та прийнята національна стратегія побудови інформаційного суспільства – закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки», на основі якого уряд прийняв відповідний план щодо його втілення в життя.

В першому розділі закону (І. Загальні положення): прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство визнається одним з головних пріоритетів України; Україна має базу для вдалої побудови інформаційного суспільства; Україна готує і має значну кількість висококваліфікованих фахівців з ІКТ, математики, кібернетики та, що у країні постійно поновлюється і зростає парк комп’ютерної техніки; основні перешкоди на шляху до побудови інформаційного суспільства в Україні: відсутня координація зусиль державного і приватного секторів економіки; наявне відставання у впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків за товари і послуги; низький та недостатній розвиток інформатизацій окремих галузей економіки та нормативно-правової бази інформаційної сфери.

В другому розділі (ІІ. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні): основним завданням розвитку ІС: сприяння людині на засадах широкого використання сучасних ІКТ можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги спираючись на цілі і принципи проголошені ООН, Декларацією принципів та Плану Дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства та Постанови Верховної Ради від 1 грудня 2005 року «Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні». Основні стратегічні цілі розвитку ІС в Україні: прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, державна підтримка нових «електронних» секторів, збереження культурної спадщини України, державна підтримка використання новітніх ІКТ засобами масової інформації, досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства, захист інформаційних прав громадян, вдосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин, покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ. Основними напрямами розвитку ІС в Україні визначено: впровадження нових методичних умов ІС,всебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури, забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, розробка та впровадження системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства.

Третій розділ (ІІІ. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні) складається з 13 підрозділів: в першому – перехід до пріоритетного науково-технічного та інноваційного розвитку – інноваційний розвиток України потребує вдосконалення, координації та консолідації діяльності органів державної влади щодо створення інформаційної інфраструктури. В другому – законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства –необхідність підготовки і прийняття Інформаційного кодексу України. В третьому – формування сприятливих економічних умов розвитку інформаційного суспільства – розглядається можливість включення вартості засобів ІКТ, придбаних для особистого користування, до складу податкового кредиту. В четвертому – розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури - визначено шляхи формування останньої, а саме через прискорення робіт, пов’язаних з розробкою комп’ютерних систем, активізацію впровадження систем електронних розрахунків, тощо. В п’ятому – забезпечення повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та інформаційних ресурсів визначає необхідність забезпечення в усіх населених пунктах доступу до мережі Інтернет. В шостому – сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг – визначається, що для цього необхідно визначити статус і перелік обов’язкових електронних послуг. В сьомому – забезпечення створення загальнодоступних інформаційних ресурсів – визначено, що необхідно забезпечити зменшення нерівності в доступі до ІР осіб які потребують соціальної допомоги. В восьмому – підготовка людини для роботи і формаційному суспільстві – однією з головних умов є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки через розвиток національного науково-освітнього простору. В дев’ятому – створення системи мотивацій щодо впровадження і використання ІКТ – говориться про необхідність сприяння підвищенню рівня життя кожної людини за рахунок використання ІКТ. В десятому – наука та культура в інформаційному суспільстві - в першу чергу мова йде про необхідність переведення в електронну форму національних надбань у сфері культури і мистецтв. Одинадцятий - охорона здоров’я в ІС – наголошується на підвищенні організаційного і технологічного рівня розвитку ІКТ в охороні здоров’я та розширення можливостей надання сучасний медичних послуг. Дванадцятий – охорона навколишнього середовища в ІС – присвячений темі розширення доступу громадськості до екологічної інформації, своєчасного інформування про результати регіонального екологічного аудиту. Тринадцяти – інформаційна безпека в ІС – дає визначення поняттю ІБ і надає шляхи вирішення проблеми ІБ.

Четвертий розділ (ІV. Організаційно-правові основи розвитку ІС в Україні) визначає в чому полягатиме інституційне, організаційне та ресурсне забезпечення розвитку ІС, необхідність об’єднання громадян, інтеграція України у глобальний інформаційний простір та механізми реалізації основних засад ( планування розвитку, забезпечення громадської дискусії, активна міжнародна співпраця, фінансування загальнодержавних програм).

В п’ятому заключний розділ (V. Очікувані результати) підводяться підсумки і наголошується на тому, що даний закон має нести позитивні зміни в життєдіяльність суспільства і людини на всіх рівнях.