63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.

Одним з видів інформаційно – аналітичних продуктів та послуг є Аналітичні дослідження і розробки у сфері зовнішньої політики – робота з оцінки, аналізу та прогнозування розвитку ситуації, що склалася у системі міжнародних відносин, двох- та багатосторонніх стосунків, внутрішньополітичній сфері конкретних країн в інтересах формування адекватного уявлення про неї, виявлення та ідентифікації актуальних проблем, розробки алгоритмів їх вирішення. Аналітична робота (у вузькому розумінні) пов’язана з декомпозицією складного об’єкта на складові (аналіз – з грецької – розкладення), функціонування яких зрозуміліше. Водночас проведення такої операції передбачає наявність адекватної зворотної процедури синтезу, що, зокрема, надає змогу відслідковувати вплив конкретних складових на функціонування об’єкта як цілого та його інших компонентів. Проведення декомпозиції об’єкта, насамперед, потребує наявність його моделі. В умовах значного рівня невизначеності можуть бути сформовані альтернативні висновки і варіанти вирішення проблеми в цілому, або окремих її проміжних рішень.

Ще одним видом є Зовнішньополітичний консалтинг – вид діяльності, основною задачею якого є досягнення державою (її зовнішньополітичним відомством) визначених цілей на міжнародній арені, у взаєминах з іншими державами (групами держав, міжнародними організаціями). Така діяльність має офіційний характер, здійснюється (координується) профільним відомством держави та відповідає державній політиці. Рідше до такого виду діяльності залучаються сформовані команди (групи фахівців), перед якими ставиться набір визначених цілей і задач, а діяльність груп заснована на комерційній зацікавленості їх членів.

Лобіювання в міжнародних відносинах – діяльність соціальних груп, які відстоюють свої політичні, економічні (бізнесові, фінансові, промислові) інтереси, інтереси держав, коаліції держав або транснаціональних корпорацій у міжнародних відносинах; групи тиску на національні або міждержавні органи законодавчої та виконавчої влади з метою прийняття рішень на користь лоббі. Лобіювання вважається важливим елементом процесу управління у міжнародному співробітництві, воно відіграє важливу роль у передачі та отриманні інформації в політичному процесі, який забезпечує життєздатність демократичних інститутів та суспільств. Відкритість лобіювання запобігає маніпулюванню у міждержавних зносинах, виявляє групи, зацікавлені у прийнятті відповідних до лобістських інтересів зовнішньополітичних та міжнародних рішень, внаслідок чого групи тиску відіграють цілком визначену роль у зовнішньополітичній діяльності.

Інформаційна зовнішньополітична діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання і поширення інформації про міжнародні події в зарубіжних країнах. Глобалізація економічних і політичних процесів зумовлює інтернаціоналізацію зовнішньополітичної інформаційної діяльності в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Вона є вкрай важливою для прийняття зовнішньополітичних рішень.

Міжнародна інформаційна діяльність спрямована на задоволення інформаційних потреб суб’єктів міжнародних відносин – індивідуумів, держав, міжнародних організацій, суспільних і політичних інституцій світу.

Інформаційна діяльність зовнішньополітичних відомств базується на відкритих джерелах інформації, здійснюється через моніторинг друкованих засобів масової інформації, телебачення, радіо, електронних видань, дослідження громадської думки, аналіз звернень та листів; передбачає пошук, збирання та аналіз інформації за такими напрямами: 1) інформація загального характеру (політична, економічна, військова тощо) про суб’єктів міжнародних відносин, яка слугує основою для вироблення прогнозів на тривалий період і прийняття зовнішньополітичних рішень; 2) спеціальна інформація про конкретні галузі міжнародного співробітництва та стан внутрішньої політики, яка є частиною загального стратегічного планування і водночас об’єктом професійного спеціалізованого дослідження; 3) персональна інформація.

64.Охарактеризувати інформаційне супроводження візитів. Проаналізувати класифікацію і структуру інформаційно-аналітичних та позиційних документів для візиту, інформаційні “хвилі” для мас-медіа, медіамоніторинг результатів візиту.

Інформаційне супроводження офіційних візитів має важливе значення в сфері інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності держави. Зовнішня політика є офіційною діяльністю держави, спрямованою на реалізацію національних інтересів та створення її сприятливого іміджу у світовому співтоваристві. Для ефективного здійснення зовнішньої політики необхідна чітка координація діяльності усіх зовнішньополітичних відомств та офіційних осіб, які представляють державу за кордоном. Велику роль у цій координації відіграє офіційна інформація, що використовується при здійсненні міжнародних контактів на найвищому (Президент, прем'єр-міністр, спікер парламенту, міністр закордонних справ) та високому (інші офіційні представники) рівнях.

Офіційна позиція держави під час візитів демонструється у виступах, бесідах та інших видах комунікації членів офіційних делегацій. Інформаційне супроводження візитів передбачає підготовку матеріалів для членів офіційної делегації з метою дотримання при всіх офіційних контактах єдиної офіційної позиції держави, уникнення двозначностей чи розбіжностей, а також обізнаності у сучасному стані двосторонніх відносин та прямо чи непрямо пов'язаних з ними питань.

До інформаційних ресурсів супроводження візиту відносять різноманітні матеріали з широкого кола питань – документи стосовно програми візиту та протокольних заходів, офіційні виступи перед засобами масової інформації, довідкові і позиційні матеріали про політичні, економічні, культурні, військові та інші зв’язки між державами, а також різнопланову інформацію про країну, до якої здійснюється офіційний візит. Добірка матеріалів, які готуються для офіційного супроводження візитів, може складати від 70 до 150 документів, зокрема, до них відносять: програмні, концептуальні, протокольні, інформаційні, позиційні, підсумкові тощо документи, необхідні для підписання міжнародних договорів, контрактів, декларацій. Так, до інформаційного супроводження офіційного візиту належать: орієнтовна програма державного візиту; склад офіційної делегації; порядок денний переговорів офіційних осіб; концепція візиту; тези до бесід; тексти промов; заяви для преси; країнознавчі, суспільно-політичні та економічні довідки; пропозиції щодо питань двосторонніх відносин; біографічні довідки; аналітичні матеріли.

У матеріалах відбивається об’єктивна зацікавленість в оптимізації міжнародного співробітництва, збалансована політика в міжнародних організаціях, потреба вагомого потенціалу двосторонніх економічних та науково-технічних відносин. Такі змістовні інформаційні матеріали, що супроводжують офіційні візити, повністю здатні забезпечити інформацією зовнішню політику держави, забезпечити національну безпеку, розвиток міжнародних зв’язків та співпрацю з міжнародними організаціями та союзами шляхом професійної оцінки інформації, прогнозування міжнародних політичних та економічних наслідків варіантів рішень, формулювання ґрунтовних пропозицій та рекомендацій щодо їх реалізації.

Одним з головних завдань інформаційного забезпечення візиту є вироблення його концепції, яку умовно можна поділити на декілька розділів: у преамбулі йдеться про пріорітети зовнішньополітичної та економічної стратегії і тактики держави, про збалансований розвиток її зв’язків з країною, до якої здійснюється офіційний візит. Також аналізуються радикальні зміни в системі міжнародних відносин, які безпосередньо позначаються на міждержавній взаємодії, підкреслюється можливість активної динаміки зовнішніх зносин, визначаються тенденції, які можуть бути корисними для забезпечення національних інтересів. У першому розділі докладно аналізуються стан та перспективи політичного і економічного розвитку, країни до якої здійснюється офіційний візит, розглядаються зовнішньоекономічні стратегії, можливості інвестицій та науково-технологічного співробітництва, коментується політична вага країни на міжнародній арені та її місце і роль в міжнародних організаціях. У наступному розділі висвітлюються питання двосторонніх відносин та зовнішньої політики з погляду стратегічного партнерства щодо проблем забезпечення миру і стабільності, торгівельної динаміки, реалізації міждержавних програм та поглибленої інтеграції промислових галузей. До концепції також входять проекти документів, які планується підписати в рамках візиту. Ці документи мають відповідати поглибленню взаєморозуміння, активізації співробітництва і відносин партнерства, засвідченню поваги до універсальних демократичних принців свободи та прав людини, що позитивно вплинуло б на зміцнення взаєморозуміння і подальшу співпрацю в контексті регіональних і глобальних інтеграційних процесів. І нарешті в концепції перераховуються цілі, які мають бути досягнуті під час візиту, а саме: встановити особисті контакти з керівництвом держави, до якої здійснюється офіційний візит; роз’яснити основні засади зовнішньої і внутрішньої політики, висвітлити принципові позиції зовнішньополітичного курсу, отримати об’єктивну інформацію про процеси в країні візиту та перспективи їх розвитку, забезпечити політичну підтримку стороною, до якої здійснюється візит, національних інтересів, з метою зміцнення політичної та економічної присутності в країні; визначити ефективні шляхи і методи удосконалення двостороннього співробітництва, розширити договірно-правову базу відносин тощо.

Обов'язковим елементом інформаційного супроводження візитів є підготовка письмових матеріалів щодо особливостей відносин з тією чи іншою країною, а також особливостей, значення і специфіки офіційного візиту. Ці матеріали оперативно надсилаються до закордонних установ України і розповсюджуються серед представників журналістського корпусу.

Після завершення візиту на підставі матеріалів, надісланих посольствами та представництвами за кордоном, прес-служба зовнішньополітичного відомства готує узагальнюючу інформацію про реакцію за кордоном на офіційний візит.

Аналітичні документи – матеріали (звіти), які містять результати аналітичних досліджень та розробок. Форма викладення обумовлюється глибиною проведеного аналізу, рівнем структурованості викладення і характером питання, що розглядається, з урахуванням встановлених відомчих вимог. Вирізняють аналітичні огляди, довідки, доповіді, записки (розвідки). Огляд – систематизація і узагальнення явищ і подій, які мають враховуватися при прийнятті рішень. Довідка – структуроване викладення конкретного питання (проблеми) з її оцінкою. Доповідь – структурований виклад матеріалу щодо конкретної актуальної події з прогнозом розвитку та пропозиціями заходів, які мають бути запроваджені. (Щодо конкретного питання чи події пишеться окрема довідка/доповідь). Записка – систематизований виклад узагальнень високого рівня з проблематики досліджень (зокрема, щодо наявних викликів, загроз, потенційних вигод тощо) з подальшою їх деталізацією, оцінкою даних, що покладені в основу висновків, іншими поясненнями; при необхідності містить прогноз розвитку подій; потребує обов’язкового відпрацювання пропозиції щодо шляхів вирішення проблем, у випадку невизначеності – пропозиції щодо альтернатив вирішення з оцінкою ризиків, позитивних та негативних наслідків їх впровадження (записка готується по кожному конкретному узагальненню найвищого рівня що вимагає запровадження цілісного комплексу заходів).