- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
Мартін Лібікі досить часто виступає на теми інформаційної безпеки. Ще в 1997 році він поставив визначення інформаційного домінування як переваги в породженні, маніпуляції і використанні інформації, що є достатнім для досягнення військової переваги. Однак він висуває три контрсили, які не дають інформаційному домінування бути аналогічним домінуванню у фізичному просторі. По-перше, на відміну від Авіасил, які можуть змусити противника залишитися на землі, інформаційна сила з однієї сторони не може запобігти використанню інший. До речі, за американським військовим стандартам, будь-яка фізична атака, яка не дає виконувати інформаційну функцію, вважається інформаційною атакою. Це може бути, наприклад, бомбардування телефонної станції або телевізійної вежі.
По-друге, домінування на тактичному рівні може бути «перекрито» інформаційним домінуванням стратегічного порядку. Так, наприклад, сталося в Сомалі, коли перемога на полі бою була перерана перемогою противника в світових ЗМІ.
По-третє, ще Сунь-цзи вважав, що головним знанням є знання себе, а потім і знання противника. Якщо знання людей породжує стратегію, то знання машин - тактику. Тому стратегія не може бути замінена тактичним інформаційним перевагою.
У 2007 році Мартін Лібікі випускає книгу «Завоювання в кіберпросторі» (Libicki MC Conquest in cyberspace. National security and information warfare. - Cambridge, 2007). У ній він цікавим чином розрізняє два види структур в залежності від їх ставлення до зовнішнього шуму, виділяючи модель замку і модель базару. Замок зводить стіни, щоб захиститися від шуму, а базар в змозі їх «переварити», тому не боїться. За моделлю замку збудовані багато структур сучасних держав, вони всіма силами захищаються від зовнішнього вторгнення. Лібіцкі дає таке визначення інформаційної війни: це використання інформації для атаки на інформацію. Роз'яснює він цю свою позицію так: інформація - це те, що має відношення до прийняття рішень, вся інша інформація має бути віднесена до розваги. Однак тут можна заперечити, що процеси прийняття рішень масовою свідомістю базуються саме на потоках розважальної інформації: від фільму до гумористичної програми «Прожекторперісхілтон».
З його точки зору, якщо інформація сама по собі безкоштовна, то отримання її, обслуговування - вже і, оскільки є витрати на hardware, software і под.
Лібіцкі підкреслює, що на сьогодні кібератаки ще не приносили людських жертв, що збиток від кіберзлочинності можна оцінити в розмірі від 1 до 10 мільярда доларів. Проте говорити, що цей вид атак безпечний, можна в тій же мірі, як 10 вересня 2001 року ще можна було говорити про безпеку тероризму. Зі свого боку, експерти Університету ВПС США (Air University, Maxwell Airforce Base, Alabama) Дж. Стейн [8], Р. Шафранський [9] та О. Дженсен [10] вважали, що в майбутньому конфлікті вирішальну роль буде грати не перевага в традиційних засобах ведення війни, а стратегічне інформаційне домінування. Основний зміст цього поняття може бути зведене до створення таких умов, в яких дії противника в кінцевому підсумку неминуче виявляться вигідними домінуючою стороні або будуть направлені на обслуговування її інтересів. Відповідно, інформаційні технології розглядаються в даній концепції лише як засіб, що забезпечує досягнення такого домінування.
Один з найбільш авторитетних американських теоретиків інформаційних воєн М. Лібікі вважав, що в майбутньому інформаційний вплив може стати основним засобом стримування збройних конфліктів [11]. На його думку, інтегрована інформаційна система, що складається з мережі космічних супутників стеження, наземних, повітряних і морських датчиків, дозволить контролювати будь-яку військову активність на планеті, а значить, і своєчасно застосовувати превентивні заходи проти агресора. Такого роду операції стримування, що спираються на сучасні технології, зможуть змусити противника відмовитися від своїх планів, при цьому він може навіть не здогадуватися про те, що проти нього було застосовано будь зброю. Згідно М. Лібікі можна виділити наступні сім напрямків ведення інформаційних війн і, відповідно, боротьби за досягнення інформаційного домінування над противником:
- Боротьба з системами управління;
- Інформаційно-розвідувальні операції;
- Радіоелектронна боротьба;
- Психологічні операції;
- Так звана «хакерська» боротьба;
- «Кібернетична» і «мережева» боротьба;
- Економічна інформаційна боротьба.
В рамках сучасних концепцій інформаційної війни [12] в якості найважливіших складових частин стратегії інформаційного домінування можна визначити наступні дві складові: Інформаційний менеджмент (системи управління, зв'язку, комп'ютерного забезпечення, розвідки, спостереження і рекогносцировки), що забезпечує інформаційну перевагу над противником в будь-якому проблемному регіоні світу (у тому числі наявність ефективних засобів і методів ведення боротьби в інформаційній сфері - так званого «інформаційної зброї», здатного дискредитувати інформаційні системи та комунікації, використовувані противником в даному регіоні); Інформаційні операції (дії), спрямовані на порушення інформаційного управління противника (інформаційна блокада, дезінформація, привнесення надмірної невизначеності та ін.), А також на захист власних інформаційних систем (забезпечення їх інформаційної безпеки, зниження рівня вразливості) від дискредитує впливу противника..
