47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.

Інф. тероризм – злочинний або несанкціонований вплив на інфраструктуру іноземної держави, на систему прийняття політичних рішень, на моральний стан суспільства.

Кібертероризм – діяльність по дезорганізації інформаційних систем, що створює небезпеку загибелі люлей, значних матеріальних збитків чи інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони скоєні в цілях порушення суспільної безпеки, залякування населення чи здійснення впливу на прийняття рішень органами влади, а також загроза скоєння вказаних дій в тих самих цілях. Здійснює значний психологічний ефект на суспільство.

Є ефективним бо:

- простий, дешевий та законний доступ до інформаційної інфраструктури як звичайних користувачів;

- важко одразу визначити географічні та юридичні рамки;

- може бути розпізнаний як звичайний збій в системі, а не акт злочину;

- важко оперативно відреагувати на скоєний злочин;

- недостатньо інформації про реальні і потенціальні загрози для інфопростору з боку терористів.

Цілі атак:

- апаратне забезпечення;

- програмне забезпечення;

- мережеві стандарти та коди передачі даних;

- сама інформація;

- люди, задіяні в інфосфері.

Психотероризм – методи і засоби впливу на індивідуальну, групову і масову свідомість суспільства. Засоби: психотронна зброя, пропаганда, соціальні технології, наркотики…

Технології: маніпулятивні технології (пропаганда), засоби створення віртуальної реальності (імітація голосу, зображення), технології нейролінгвістичного програмування, телепатичний вплив, електронні пристрої впливу на підсвідомість(інфра-, ультразвук).

Медіатероризм – акти тероризма з використанням засобів мас-медіа. дуже поширений сьогодні: радіотелевізійний терроризм (рекламний тероризм), аудіовізуальний терроризм (розсилка продукції із певним змістом, трансл. її по кабельним ТВ); створення міфів, поширення чуток, закріплення стереотипів.

48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.

Анализ зарубежного опыта использования ИКТ на примере США, Европейского Союза и Китая показал, что основной целью этих государств является достижение лидирующих позиций в мире. Используя различные модели электронного правительства (США — G2B, Евросоюз — G2C, Китай — G2B+G2C), их правительства считают вопрос обеспечения информационной безопасности одним из ключевых. Так, в США в 2009 г. принят доктринальный документ Cybersecurity 2009.

КИТАЙ. За даними ФБР, КНР на сьогоднішній день має армію у 180 000 хакерів, які щоденно атакують кібермережі США і лише 2009 року здійснили 90 000 атак проти комп’ютерів Міністерства оборони Китай бачить Сполучені Штати як перешкода до досягнення контролю і впливу в регіоні і в світі в цілому, однак перемога Китаю над цим супротивником не можлива без використання ресурсу самого противника. Враховуючи безумовні вигоди у взаємодії зі Сполученими Штатами - насамперед у питаннях торгівлі та технологій - Пекін, очевидно, вважає, що Сполучені Штати представляють істотний довгостроковий виклик. Аналіз відкритої китайської літератури дозволив експертам виділити ряд базових положень китайської концепції інформаційної війни. До них відносять: атаки на комп'ютерні мережі, інформаційні операції, економічні операції, високоточні удари і спрямовані акції. Серед найбільш часто описуваних метою можливої війни було ідентифіковано п'ять: перевага національної безпеки, економічна перевага, фінансова вигода, політичний вплив і зміна політики.

США. Щорічно США витрачають на інформаційні технології тільки з федерального бюджету близько 38 млрд. $, з яких близько 20 млрд. $ (більше 50%) складають витрати військового відомства. І це без урахування десятків млрд. $. що витрачаються на бортові системи управління супутників, ракет, літаків, танків і кораблів. С начала 21 ст. вСША большое внимание в государственной политике уделялось развитию системы государственного противодействия информационным угрозам. Большая роль по предотвращению и устранению возможных инцидентов в сфере национальной информационной безопасности отводится структурам, занимающимся разведывательной деятельностью за пределами США, а также ужесточению контрразведывательных мероприятий в области информационной безопасности на территории самих США. доктрина Президента США Барака Обамы об информационной безопасности страны. Согласно этой доктрине, на любую хакерскую атаку на ресурсы США извне американцы вправе отреагировать любыми способами. Всеми международными аналитиками это расценено, как возможность нанесения ответного удара, в том числе, огневого.

РФ. Курс России на модернизацию экономики и перевод ее на инновационное развитие значительно актуализировал проблематику обеспечения МИБ для национальных интересов. Реализация Стратегии национальной безопасности России до 2020 года в части информационной составляющей способствует усилению координации действий федеральных органов государственной власти, в том числе по продвижению соответствующей резолюции ООН по МИБ, принятой 2 декабря 2009 г.

В Доктрине информационной безопасности Российской Федерации закреплены четыре основные составляющие национальных интересов Российской Федерации в информационной сфере.

1) соблюдение конституционных прав и свобод человека и гражданина в области получения информации и ее использования....

2) информационное обеспечение государственной политики Российской Федерации, связанное с доведением до российской и международной общественности достоверной информации о государственной политике Российской Федерации, ее официальной позиции;

3) развитие современных информационных технологий, отечественной индустрии информации, в том числе индустрии средств информатизации, телекоммуникации и связи, обеспечение потребностей внутреннего рынка ее продукцией и выход этой продукции на мировой рынок

4) защита информационных ресурсов от несанкционированного доступа, обеспечение безопасности информационных и телекоммуникационных систем, как уже развернутых, так и создаваемых на территории России.

ЄС. В Западной Европе доля ИТ-бюджета, расходуемого на информационную безопасность, постепенно растет. Вирішення проблеми ІБ у програмах ЄС передбачає вироблення загальної стратегії інформаційної безпеки, протидії кібервійнам, інф тероризму та боротьбу з інф злочинністю. ЄС підписав у 2003 з НАТО спільну домовленість з політики інф безпеки.