- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
У середині травня 2011 адміністрація президента США Барака Обами опублікувала пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері кібербезпеки. Зокрема, пропонується посилити покарання для комп'ютерних злочинців і ввести єдиний федеральний стандарт, за яким компанії повинні будуть повідомляти державним органам про випадки викрадення інформації, що стосується їхніх клієнтів.
12 травня 2010 року помічник заступника міністра оборони США з політичних питань Дж. Мілер заявив, що США готові завдати воєнного удару у відповідь на кібератаки на свої комп’ютерні мережі. Така позиція США щодо трактування кібератак та потенційних кібервоєн має своє продовження в позиції НАТО: група експертів під керівництвом М. Олбрайт у червні 2010 року запропонувала трактувати масштабні кібератаки як такі, що підпадають під п’яту статтю Північноатлантичного договору і вважаються атаками на всіх членів Альянсу.
Все це змушує провідні держави світу до активнішого позиціювання власної внутрішньої та зовнішньої політики щодо кіберзагроз та призводить до розроблення й ухвалення нормативних документів - стратегій - у цій сфері. На сьогодні такі країни, як США, Франція, Німеччина, Голландія, Великобританія вже розробили їх
Не менш активною є політика у сфері кібербезпеки США за Адміністрації Б. Обами:
•29 травня 2009 року оприлюднено „Огляд кібербезпеки” (Cyber Security Review) – комплексний документ, що визначає пріоритети нової команди у сфері кібербезпеки;
•створено посаду Керівника кібербезпеки Ради національної та внутрішньої безпеки;
•створено Кіберкомандування США (U.S. Cyber Command) під головуванням генерала К. Александера, що одночасно очолюватиме і згаданий підрозділ, і Агентство з національної безпеки. Приблизна чисельність структури – 30 000 військових;
•оприлюднено нову «Стратегію національної безпеки» (2010), в якій вперше в загальній структурі загроз США окреме місце відведено кіберзагрозам Великобританія (потенціал якої у сфері кіберзахисту вважається одним з найпотужніших) все ще розбудовує власні сили безпеки у кіберпросторі. У 2010 році в повномцінному режимі запущено роботу Оперативного центру з кібербезпеки (20 співробітників) з метою координування наявних центрів з кібербезпеки різних відомств та створення майданчику для співпраці між урядом та приватним сектором щодо проблем кібербезпеки. Крім того, у Великобританії ефективно працює Командування урядових комунікацій
На загальноєвропейському рівні дії Директива ЄС «Щодо охорони прав на інтелектуальну власність» (Directive 2004/48/EC, Intellectual Property Rights Enforcement Directive, IPRED), що дозволяє правоохоронним органам збирати особисті дані користувачів, підозрюваних у незаконному файлообміні.
52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
2009р :
1. 10.03.2009р – в Стразбурзі – міжнародна конференція з кіберзлочинності, в основі якої була проблематика: взаємодія держави і приватного сектору у боротьбі із злочинність і Интернеті.
- були присутні представникв урядів країн РЄ + представники індустрії (лаб. Касперського, yahoo…)
- розглядались нові тенденції та загрози: проблеми обчислювальних технологій., проблеми та протидія обмеженням доступу та загрозам з боку хаккерів.
- проблеми захисту даних (персональних – у зв’язку зі збільшенням кібератак у США - у Китаї створена асоціація хаккерів)
- щодо здійснення протидії терористичним актам у мережі інтернет.
2. 8.04.2009р – у Мадриді – між нар конф РЄ та органів Амер. Держ. з проблем тероризму та кібербезпеки.
- проблема використання Інтернту в терористичних цілях (інтернет, як інструмент підтримки тероризму, проблеми спонсорування терор діяльності через Інтернет)
- моніторинг та переслідування терор діяльності, що здійснюється через інтернет
- інтернет та основні інфростуктури, як цілі кібератак з боку терористів (ризик кібератак з боку терористів, захист основних інфраструктур, розвиток потенціалу захисту та реагування на кібератаки)
ПРОТИДІЇ:
- моніторинг
- розроблення нових стандартів для запобігання кібертероризму.
ПІДСУМКОВИЙ ДОК: «Боротьба з тероризмом і свобода слова і комунікації»(інтернет – не підлягає цензурі – основне прагнення – щоб усі принципи усіх статей РЄ поширювались на сферу Інтернет). ЦЕНЗУРІ МОЖЕ ПІДЛЯГАТИ ЛИШЕ ТА ІНФОРМВЦІЯ, ЩО МОЖЕ ЗАШКОДИТИ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ.
3. 28-29.05.2009 – конф у Рейк-Явіку – відбулась перша міністерська європейська конф РЄ у справах ЗМІ і сучасного засобу комунікації – Інтернету.
- розглядались нові інформаційні послуги та технології, які поширились у 21-у ст.
- виникли нові засобо ЗМІ: соц.. мережі, онлайн-послуги
І Нове розуміння ЗМІ
ІІ Правове регулювання (пункту І)
ІІІ Комунікації Медіа з приватними особами і громадськістю
РЕЗОЛЮЦІЇ:
- Резолюція про регулюванні нових медіа
- план дій щодо розвитку нових медіа в мережі інтернет
- Про регулювання інтернет
- Про свободу вираження та плюралізм і Інтернет
4. 15-18.11.2009 – Шарм-ель-Шейх -«форум з управління Интернет або «створення можливостей для всіх»».
- транскордонний захист прав людини
- безпека і повага до приватного життя
- правове спів роб щодо Інтернету
- соціальні мережі
- доступність
ДОКУМЕНТ: «Кодекс практики участі транспарентності в управлінні Інтернет»
Етичні принциц в управлінні Інтеренетом:
- спільна євро політика щодо управління Інтернет
- розробка регламенту безпеки
- Міжнародне співробітництво і розмаїття(мовне)
- створення органів управління Інтернетом
- Прозорість рішень та інформації щодо правового регулювання Інтернетом
2010 рік:
1. 23-25.03.2010 – в Стразбурзі - конф. «Октопус інтерфейс»
- співробітництво у боротьбі із інтернет злочинами., безпека і захист у віртуальному світі
Аспекти:
- безпека в інткрнет на основі прав людини
- регулюівння політ. Діяльності в Інтернеті
- модифікація Конвенції з урахуванням кіберзлочинності
-Інтернет-управління з боку держави, приватного сектору та гром. Організ.
2. 29030.04.2010 – в Мадриді – ІІІ Європейський діалог з Інтернет – розгляд основних поточних проблем з Інтернетом
- новітні медіа (суспільний та культурний аспекти)
- медіа та Інтернет пвд час кризи
- Інтернет та інформаційне суспільство
Було проголошене рішення щодо створення спец. групп в рамках комітету з масмедіа і комунікації:
І Інформаційне сусп.
ІІ Транскордонне медіа
ІІІ Сусп посл. Медіа тв. Інтернету
3. 13-15.10 – нові правтла регулювання Інтернет
- запропоновано проект документів, що стосувались поводження в мережі інтерент, свободи медіа, прав в Інтернет, а також боротьбі зі стереотипами в медіа. ОСОБЛ. УВАГА : бізнес в Інтернеті
2011 рік.
1. 18-19.04 – в Стразбурзі – конф з транскордонного Інтернету та принципових підходів до глобальної угоди.
2. 2.05 – в Белграді – Панєвропейський діалог з використання мережі Інтернет
3. 3ю11 – у Відні – «наш інтернет, наші права, наші свободи» - були ухвалені 10 принципів управлінні Інтернет.
- головні питання: макс свобода і мінімальне обмеження Інтернету
- захист молоді від небезпечної інфи
- права людини і захист даних
- Інтернет свободи.
