5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».

Давоський світ ілюструє те, як високе економічне зростання, насамперед у Китаї й Індії, за 15 років може змінити процес глобалізації, позбавивши її частини західних рис і трансформувавши політичне ігрове поле. Азіатські гіганти, а також інші держави, що розвиваються, продовжуватимуть випереджати більшість західних економік, а їх колосальні внутрішні споживчі ринки стануть центрами притягання світового бізнесу й технологій. Африка перебуватиме в кращому становищі, чим може здатися, у той час як деякі країни, що розвиваються середніх розмірів переживаватимуть лихоліття. Західні держави, в тому числі Сполучені Штати, будуть змушені боротися з нестабільністю в сфері зайнятості. Хоча Близький Схід і одержуватиме вигоду від росту цін на енергоносії, країни цього регіону відставатимуть у своєму розвитку й ставлитимуть під сумнів перспективи глобалізації. До того ж, ескалація напруженості навколо Тайваню загрожуватиме поставити його на грань економічного обвалу.

Згідно з версією Давоського світу:

Настав 2020 рік. Процес глобалізації незворотній. У ньому активно беруть участь Індія і Китай, які за темпами зростання економіки давно обігнали Європу і наступають на п'ятки США. Саме в Азії створюються нові високі технології, формуються найбільші виробництва. Долар - вже не ведуча валюта. Завдяки цьому КНР і Індія значно збільшили свій вплив не тільки в регіоні, а й в усьому світі.

Сценарій не виключає, що слідом за Китаєм та Індією новими економічними гігантами стають Бразилія та Індонезія. Фінансовий центр світу зміщується в Азію, де до 2020-го року проживає 56% населення планети. Все це, в свою чергу, фактично руйнує той світовий порядок, який склався після Другої світової війни. Зокрема, зростає військовий потенціал Китаю, що передбачає можливий збройний конфлікт з Тайванем. Це вимагає іншого, набагато більш високого, ніж сьогодні рівня управління політичними та економічними процесами. Нинішня система втрачає здатність до саморегулювання і в своєму нинішньому стані не може впоратися із прийдешніми змінами. Що стосується Росії, вона до 2020-го року залишається одним з найбільших постачальників нафти і газу. Головна проблема, яка загрожує Росії демографічна - низький рівень народжуваності, поганий стан системи охорони здоров'я, поширення СНІДу. Звідси гострий дефіцит робочої сили. У політичній сфері перехід від плюралізму до бюрократичного авторитаризму знижує інвестиційну привабливість країни, за винятком енергетичного сектора.

Росія залишається одним з головних постачальників вуглеводневої сировини. Але це як і раніше її єдиний козир. Наукомісткі галузі розвинені слабко, деградують наука та оборонна міць. Населення продовжує скорочуватися.

Це та сама відома концепція "золотого мільярда", згідно з якою одному мільярду людей вдасться жити на нашій планеті приспівуючи. Правда, зовсім не обов'язково, що цей мільярд буде цілком розміщуватися в країнах Європи та Північної Америки. У США, наприклад, буде жити всього близько 20% дуже багатих людей, тоді як десь 60% будуть жити так само, як і середньостатистичні громадяни Росії та Казахстану.