Аграрний сектор

Наприкінці 50-х рр. сільське господарство залишалося у кризовому стані, тому М. Хрущов прагнув досягти тут швидких позитивних результатів. Першочерговим заходом у розв’язанні проблеми стало освоєння цілинних та перелогових земель. Цю справу проголосили почесним завданням комсомолу. Тільки з України за комсомольськими путівками до Казахстану в 1954-1956 рр. відправлено майже 80 тис. юнаків і дівчат, що заснували там 54 радгоспи. Найбільший урожай цілинні землі дали в 1956 р., з них одержано половину зданого державі зерна. Проте “цілинний хліб” за своєю собівартістю виявився на 20 % дорожчим, ніж у середньому по країні.

Ще одним фактором виходу з кризи М. Хрущов вважав збільшення виробництва кукурудзи. У 1961 р. було одержано непоганий урожай. Але 1963 р. через посуху виявився надзвичайно неврожайним. Щоб ліквідувати дифіцит хліба, почали виробляти його з кукурудзяного борошна. Цього року Радянський Союз уперше закупив зерно за кордоном.

Зміцнюючи колгоспи й радгоспи, М. Хрущов водночас розпочав рішучий наступ на індивідуальні селянські господарства. У 1955 р. він віддав розпорядження про зменшення вдвічі розміру присадибних ділянок, а в 1959 р. – про заборону утримання худоби в містах і селищах. Це спричинило загострення продовольчої ситуації. Таким чином, М. Хрущов за роки свого керівництва так і не зумів вивести цю галузь з кризового стану.

Соціальна політика

У перші роки керівництва М. Хрущова було скорочено тривалість робочого дня для підлітків та в передсвяткові й передвихідні дні для інших категорій працівників, збільшено відпустки для вагітних жінок, скасовано плату за навчання та інші. Проведено пенсійну реформу, яка знизила межу пенсійного віку й підвищила розміри пенсійних виплат. Середня заробітна платня за 1953-1965 рр. у робітників і службовців зросла на третину, а мінімальна – з 27 до 45 крб. У 1957 р. були ліквідовані державні позики, що існували у вигляді облігацій і забирали 10 % зарплати трудящих. Проте виплата державного боргу населенню за придбані облігації відкладалася на 20 років.

На селі було підвищено заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, скасовано заборгованість колгоспів і радгоспів за поставками продукції тваринництва. Замість традиційної оплати праці за так званим “залишковим принципом” поступово запроваджується грошове і натуральне авансування. У березні 1956 р. було прийнято рішення про щомісячне авансування сільських трудівників і додаткову оплату праці в колгоспах. Унаслідок цього в 1958 р. понад 500 колгоспів запровадили гарантовану оплату трудодня. Цього року колгоспники, як і всі громадяни України, нарешті отримали паспорти.

У липні 1957 р. М. Хрущов поставив за мету забезпечити кожну радянську сім’ю окремою квартирою. В Україні за десять років хрущовського керівництва споруджено понад 3 млн. квартир, що значно послабило гостру житлову проблему.

Правління Хрущова було періодом постійних пропагандистських обіцянок, більшість з яких так і залишилася на папері.

21.10. Ідеологізація суспільного життя та розвиток науки в др. Пол. 50-х – першій половині 60-х рр. Посилення русифікації

За часів хрущовського керівництва активізуються процеси русифікації. Їх проявами стали реформи освіти, у ході яких гостро постала мовна проблема (мова викладання в школі – українська чи російська). М. Хрущов наполіг на тому, щоб у республіканському законі про народну освіту, прийнятому у квітні 1959 р., було зафіксоване положення про факультативність вивчення української мови. Практичним провідником запровадження цієї ідеї в школах республіки був тодішній міністр освіти України І. Білодід. Російська мова стала обов’язковою, а українська вивчалася за бажанням.