Боротьба за легалізацію Української греко-католицької церкви

Ще одним новим різновидом опозиційного руху стала боротьба за свободу совісті, свободу віросповідання, яку вели представники забороненої Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Попри жорстокі переслідування в 60-80-х рр. таємні обряди для вірних здійснювали понад 300 греко-католицьких священиків. Заборонена УГКЦ спромагалася навіть мати нелегальні монастирі й друкарні.

На початок 1968 р. з 230 засуджених українських дисидентів “за релігію” постраждало 84 особи. У серпні 1980 р. з 90 українських політичних в’язнів 78 мали пряме відношення до боротьби за віру. У 1982 р. з ініціативи Йосипа Терелі створено комітет захисту Української греко-католицької церкви, що ставив собі за мету досягти її легалізації в Україні. Влада відповіла на цю спробу масовими арештами членів цієї організації.

Наростання економічної кризи Косигінська реформа

У 1965 р. за ініціативою голови Ради міністрів СРСР Олексія Косигіна в країні розпочалася економічна реформа. З одного боку, вона створювала можливості для розширення самостійності підприємств, сприяла розвитку ініціативи. Місцевим органам влади навіть дозволялося вносити зміни до п’ятирічного плану. З другого боку, вона покликана була зміцнити позиції союзних органів управління. Зокрема ліквідовувалися раднаргоспи й відновлювали діяльність понад 40 союзних міністерств і відомств. Наслідки реформи були також неоднозначними.

Позитив: активний і поступальний розвиток промисловості в 1966-1970 рр. За цей період виробництво промислової продукції зросло на 50 %, продуктивність праці у промисловій галузі на 28%, національний прибуток – на 38 %. Стали до ладу Запорізька, Вуглегірська, Криворізька, Придніпровська теплові електростанції. У 1980 р. були введені в експлуатацію два останні агрегати Дніпрогесу-2 в Запоріжжі. Швидкими темпами розвивалися машинобудівна, металообробна, хімічна та нафтохімічна галузі. Українські науковці налагодили виробництво електронно-обчислювальної техніки та новітніх приладів. Так, наприклад, Інститут кібернетики АН УРСР розробив електронно-обчислювальні машини нового покоління “Мир-2”, “Дніпро-2”.

Негатив: пряма залежність від центру, ігнорування національних інтересів України. В цей період швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. У межиріччі Дніпра й Прип’яті поруч з Києвом, усупереч обґрунтованим запереченням українських науковців, швидкими темпами споруджувалася Чорнобильська атомна електростанція. На території України з ініціативи союзного центру розміщувалися особливо шкідливі виробництва, зокрема, 1 тис. хімічних заводів. Результатом реформ стало невиконання п’ятирічних планів.

Сільське господарство

Негатив: На селі запроваджувалися глобальні програми механізації, хімізації та меліорації земель. Упродовж десятиліття в сільськогосподарську галузь спрямовано 27 % від усіх республіканських капіталовкладень. Проте ці заходи виявилися малоефективними. Господарствам постачалася низькоякісна техніка, “хімізація” спричинила забруднення чорнозему, виснажувалися родючі ґрунти. Складними залишалися умови життя й праці на селі. У селах не вистачало шкіл, дитсадків, клубів, доріг, лікарень та ін. Мешканці сіл залишали домівку і переїздили до міст. Протягом 1966-1985 рр. виїхало 4,6 млн. осіб. У селах, як правило, залишалися пенсіонери та люди, які не могли наважитися розпочати нове життя в місті. Це зумовило нестачу людських ресурсів на селі.

Позитив: На межі 70-80-х рр. Україна виробляла 60 % союзного обсягу цукру, 40 % – соняшнику, 26 % – тваринного масла, 23 % – м’яса тощо.