- •II. Договори
- •1 Група
- •2. Група
- •3. Джерела права вкл.
- •1. Звичай
- •2. Привілеї.
- •Джерела права у. У складі Російс. Імперії
- •Устави уложення,
- •6. Джерела Права Західної України:
- •Джерела Магдебурзького права.
- •Джерела права та законодавство унр.
- •Джерела права за правління Скоропадського.
- •2 Джерело нормативно-правові акти цр
- •10.Джерела права за часів Директорії.
- •11.Джерела права зунр.
- •14 Квітня 1919 Закон про земельну реформу
- •12. Джерела права Радянської україни1917-1922
- •14. Кодифікація 18 ст.
- •16. Перша кодифікація рад права 1922-29 та її наслідки
- •17. Кодифікація законодавства срср 50-70 роки
- •18. Реформи в росії у 60 -70-х роках XIX ст.
- •19. Джерела права та правова система запорізької січі
- •20. Контрреформи 80-90 років
- •22. Адвокатура і прокуратура в Російській імперії.
- •23.Столипінська аграрна реформа.
- •24.Приєднання Західної України до Української pcp
- •25. Приєднання Закарпаття і Криму
- •26. Укр. Звичаєве право
- •27.Конституція усрр 1919 року
- •28. Джерела права Укр. У складі Речі Посполитої
- •29. Церковне право
- •31. Кодифікація права у вкл у 15-16 ст.
- •34. Реформування права 1991-1996 р.
- •35. Законодавство періоду Великої Вітчизняної Війни
- •36. Володіння та власність у праві к.Р.
- •37. Сімейно-шлюбне і спадкове право к.Р.
- •38. Зобов*язальне право к.Р.
- •39. Злочини в праві к.Р.
- •40. Покарання в к. Р.
- •41. Судовий процес у к.Р.
- •42. Речове право вкл
- •43. Зобов*язання у вкл
- •44. Родинне право Литовсько-Руської доби
- •45. Кримінальне право в Литовсько-Руській державі. Поняття та види
- •46. Мета і система покарань в кримінальному праві Литовсько-Руської доби
- •47. Статутне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •48. Копне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •49. Поняття та види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України
- •50. Мета і система покарань в кримінальному праві Гетьманської України
- •51. Характер та особливості судового процесу Гетьманської України
- •52. Цивільне право в Україні в складі Російської імперії (хіх – поч. Хх ст.)
- •53. Кримінальне право в Україні в складі Російської імперії хіх – хх ст.
- •54. Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865 року
- •55. Зміни в кримінальному і адміністративному законодавстві України в складі Російської Імперії (1900-1917рр.)
- •56. Становлення українського радянського права (цивільного, кримінального, трудового, земельного, сімейно-шлюбного) 1917-1920 рр.
- •57. Право власності та право зобов’язання за Цивільним кодексом усрр 1922 року.
- •58. Поняття та види злочинів, мета і система покарань за Кримінальним кодексом 1922р.
- •66)Сімейно-шлюбне та спадкове право Гетьманської України.
- •67)Сервітутне право Гетьманської України: його поняття та види
- •69)Поняття т види злочинів: мета та система покарань за Кримінальним кодексом урср 1961р
- •70)Поняття права власності та права зобов’язань за Цивільним кодексом 1963р
- •71) «Руська Правда»,її списки, структура, загальний зміст та історичне значення
- •72) «Судебник Казимира» 1468 року, його структура, зміст та історичне значення.
- •73) «Устава на волоки» 1557 року, причини прийняття,загальний зміст та значення
- •74) «Статут Великого князівства Литовського» 1588 року, його структура, загальний зміст та історичне значення
- •75) «Жалувана грамота короля Казиміра IV» 1457 року, її зміст та історичне значення.
- •76) «Ухвала Люблінської унії» 1569, її зміст та значення.
- •77) «Ординація війська Зпорожського» 1638 її зміст та значення.
- •78) «Статті б. Хмельницького»1654 їх структура,зміст та історичне значення.
- •79) «Гетьманські статті» XVII-xviiIст причини їх прийняття, загальний зміст та історичне значення.
- •80) «Конституція Пилипа Орлика» 1710р,її зміст та значення.
- •81) «Конституція 3 червня 1791року»,її загальний зміст та історичне значення
- •82) «Інструкція судам» 1730року, її зміст та значення для судоустрою і судочинства України.
- •83)«Процес Короткий Приказний» 1734р, т його основний зміст
- •84) «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743р, його структура, зміст та значення.
- •85) « Суд і розправа в правах малоросійських» 1750р, його зміст та значення.
- •88. Систематизований збірник законів Російської імперії, розміщених у тем. Порядку. Підготовлений 1826—30 спец, комісією під кер. М. М. Сперанського.
- •91. Статут про покарання що надаються мировими судами
- •92. Основні закони Російської імперії 23 квітня 1906р.
- •93. Статут про державний устрій, права і вольності унр (Конституція унр) — Основний Закон Української Народної Республіки.
- •97. Земельний кодекс усрр (1922)
- •99. «Декларація про державний суверенітет України» (1990р.), «Акт проголошення незалежності України» (1991р.)
- •101. «Заснування судових установ» (1964р.)
- •102. «Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської імперії» (1811р.)
- •13. Джерала права України 1922-1991 р. Конспект
- •21. Надзвичайна юстиція в Російс. Імперії 1906-1907 р.
- •55. Зміни в крим. І адмін. Праві 1900-1917 р.
- •102. "Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської монархії",
38. Зобов*язальне право к.Р.
Зобов’язання насамперед випливали з договорів купівлі-продажу, позики, поклажі та деліктів (спричинення шкоди). Якщо продавець продавав чужу річ, то договір уважався недійсним. Річ поверталася власнику, а покупець звертався до продавця з вимогою відшкодувати збитки. Власник речі мав право вимагати її повернення з виплатою компенсації за користування нею.
У «Руській правді» регламентувався не стільки договір купівлі- продажу, скільки спори, які могли виникнути в результаті його укла¬дання.
Сервітутне право Київської Русі було досить прогресивним по¬рівняно з правом країн Західної Європи. Згідно з нормами сервітутного права Київської Русі, якщо майно з корабля, що зазнав аварії, принесе до берега, то особа, яка знайде його, повинна зібрати його, висушити й зберігати до появи власника. У країнах Західної Європи майно розтро¬щеного корабля і навіть того, що сів на мілину, ставало власністю тієї людини, яка мала землю, куди море викинуло товар або корабель. Окрім того, якщо хто-небудь проїздив возом через землю якогось власника і коли з воза падав товар на землю, то він ставав власністю цієї людини.
Відповідно до норм цивільного права Київської Русі, договір пози¬ки обов’язково укладався в присутності свідків.
Об’єктом договору позики були як гроші, так і збіжжя, худоба, хут¬ро, мед тощо. Існувала позика як безпроцентна, так і з процентами. У «Руській правді» зазначена позика з процентами грошей (різ), меду (настава), жита (присоп). Проценти поділялися на щомісячні, які бу¬ли досить важкими, і річні.
«Руська правда» обмежувала свавілля лихварів. Відповідно до ст. 53 «Просторової правди», лихвар, який дав у ріст з розрахунку 50 %, міг стягти з боржника зазначений відсоток два рази. Коли ж він стягував тричі по 50 %, то повністю втрачав право на повернення боргу.
Згідно з нормами «Руської правди», було встановлено строгий по¬рядок повернення боргу декільком кредиторам: «Якщо хто-небудь ба¬гато винен іншим, — зазначено в ст. 55 «Руської правди». — а купець прибуде з іншого міста або з чужої землі й не буде знати про борги і віддасть товар, а боржник знову не віддасть купцеві, а перші почнуть вимагати свій борг, то боржника треба вести на торг, продати і спочатку віддати куни купцеві, а місцевим — шо залишить¬ся, те і віддати; якщо ж куни будуть князівські, то спершу взяти кня¬зівські куни; той же, хто мав багато процентів, не отримує». Отже, чер¬говість сплати боргу була такою: спочатку борг отримував князь (дер¬жава), потім чужоземний купець або купець з іншої місцевості, а потім решта кредиторів. Однак якщо кредитор отримував високі відсотки із суми боргу, то він міг нічого не отримати.
У Київській Русі поширеним був договір поклажі (зберігання чу¬жих речей).
Відповідно до ст. 49 «Просторової правди», особа могла віддати речі на зберігання і без свідків. Проте коли вчасник речей буде претендувати на більшу кількість, ніж він дав на зберігання, то зберігач повинен був по¬клястися що він повертає все, що в нього було на зберіганні.