50. Мета і система покарань в кримінальному праві Гетьманської України

(Екзекуція) поділялися на кілька видів. Найпоширенішим видом покарання була смертна кара. Вона здійснювалась у кваліфікованій (четвертування, колесування, втоплення, спалення, закопування живим у землю) і простій (повішення, відрубання голови) формах. Смертна кара не застосовувалася щодо вагітних жінок, літніх людей і малолітних (дівчат - до 13, хлопців - до 16 років).

Страта проводилася прилюдно, на ринку в ярмарковий день. Засудженому давали можливість сповіді та прощання з рідними і знайомими. Йому заборонялося давати алкогольні напої. На місці страти судовий писар іще раз зачитував вирок. Іноді через відсутність ката страту відкладали. Нерідко траплялося, що все було підготовлено до страти, а її не проводили - суд виносив помилування в останню мить.

Поширеними також були членоушкоджувальні (відрубування руки, ноги, язика, носа, вуха, двох пальців на руці чи інших органів) та зганьблювальні покарання (позбавлення вуха, носа, ніздрів, випалення тавра на чолі, публічне побиття біля ганебного стовпа різками чи батогом тощо). Досить поширеним до кінця XVIII ст. в Україні серед зганьблювальних покарань за вбивство було символічне приковування вбивці до тіла вбитої ним жертви чи його труни (Г. Чухліб). Убивця залишався прикутим до труни іноді протягом кількох діб. Часто-густо він супроводжував свою жертву до церкви, а потім на кладовище. У закритому приміщенні храму злочинець змушений був провести цілу ніч, спокутуючи свою страшну провину.

Значної ваги в системі покарань набувало позбавлення волі. Воно здійснювалося способом ув'язнення (максимально на два роки, мінімально на один чи кілька тижнів) і арешту (тимчасового, від півтора року до кількох днів, позбавлення волі). Для ув'язнення часто використовували монастирі, тюрми існували при судах і урядах.

У Гетьманській Україні як покарання використовувалося також публічне вигнання з міста або села без права повернення, а часом і конфіскація майна або цілковите його знищення. З поширенням на територію України загальноросійського законодавства в другій половині XVIII ст. використовується і таке покарання, як каторга. Вагоме місце в системі покарань Гетьманщини належало покаранням позбавлення честі (повне позбавлення публічних і цивільних прав) і почесних прав (проголошення винного "ошельмованим" і позбавлення його права обіймати посади та виконувати почесні функції). Поширеними були майнові покарання (конфіскація, відкуп на користь потерпілого або його спадкоємців, штраф). Серед церковних покарань найпоширенішим було ув'язнення у куну (залізний обруч, яким охоплювалася шия засудженого або його права рука приковувалась до зовнішньої стіни церкви або дзвіниці) і догана. З метою залякування покарання виконувалися публічно.

51. Характер та особливості судового процесу Гетьманської України

Важливою рисою кримінального права Гетьманщини був його приватноправовий характер. Переслідування злочину, навіть тяжкого, було в основному приватною справою. Суд карав злочинця залежно від волі потерпілого, а за відсутності останнього - від вимог його родичів. У випадках неясності закону й сумніву щодо його точного значення суд більше схилявся до виправдання, ніж до обвинувачення: сумніваючись щодо застосування покарання, суд вибирав найлегше покарання, а у виконанні останнього виявляв більше м'якості, ніж суворості.

Судоустрій та судовий процес

Поділяють на два періоди:

1. Козацькі суди 1648 - 1760

2. Період статутних суддів 1783

Судова система козацьких суддів

Всі суди поділялись на центральні і провінційні

4 ступені

1. Центральні - гетьман генеральний суд генеральне канцелярія

2.полкові

3. Сотенні

4.сільські козацькі

В 1860-1863 Розумовським була проведення судова реформа замість провінційних судів були утворені органі подібні до литовських статутів

Україна 20 округів

В кожному окрузі по три види судів: земський земельні, гродський кримінальні, підкоморний цивільні

Судовий процес

Відрізнявся однаковістю для всіх верств населення

Він був публічним та змагальним

Недоліки: не відділення цивільного від кримінального

Поєднання судової і адміністративної влади в першу добу, що в другу було ліквідовано

Започаткування процесу, розправа, безпосередній судовий розгляд, вирок і його виконання, оскарження вироку.

Звичаєве судочинство, ґрунтове, незалежне, духовне ярмаркове, митне, судочинство мирових суддів, третейське судочинство, судочинство.

Судочинства запорізької січі