- •II. Договори
- •1 Група
- •2. Група
- •3. Джерела права вкл.
- •1. Звичай
- •2. Привілеї.
- •Джерела права у. У складі Російс. Імперії
- •Устави уложення,
- •6. Джерела Права Західної України:
- •Джерела Магдебурзького права.
- •Джерела права та законодавство унр.
- •Джерела права за правління Скоропадського.
- •2 Джерело нормативно-правові акти цр
- •10.Джерела права за часів Директорії.
- •11.Джерела права зунр.
- •14 Квітня 1919 Закон про земельну реформу
- •12. Джерела права Радянської україни1917-1922
- •14. Кодифікація 18 ст.
- •16. Перша кодифікація рад права 1922-29 та її наслідки
- •17. Кодифікація законодавства срср 50-70 роки
- •18. Реформи в росії у 60 -70-х роках XIX ст.
- •19. Джерела права та правова система запорізької січі
- •20. Контрреформи 80-90 років
- •22. Адвокатура і прокуратура в Російській імперії.
- •23.Столипінська аграрна реформа.
- •24.Приєднання Західної України до Української pcp
- •25. Приєднання Закарпаття і Криму
- •26. Укр. Звичаєве право
- •27.Конституція усрр 1919 року
- •28. Джерела права Укр. У складі Речі Посполитої
- •29. Церковне право
- •31. Кодифікація права у вкл у 15-16 ст.
- •34. Реформування права 1991-1996 р.
- •35. Законодавство періоду Великої Вітчизняної Війни
- •36. Володіння та власність у праві к.Р.
- •37. Сімейно-шлюбне і спадкове право к.Р.
- •38. Зобов*язальне право к.Р.
- •39. Злочини в праві к.Р.
- •40. Покарання в к. Р.
- •41. Судовий процес у к.Р.
- •42. Речове право вкл
- •43. Зобов*язання у вкл
- •44. Родинне право Литовсько-Руської доби
- •45. Кримінальне право в Литовсько-Руській державі. Поняття та види
- •46. Мета і система покарань в кримінальному праві Литовсько-Руської доби
- •47. Статутне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •48. Копне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •49. Поняття та види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України
- •50. Мета і система покарань в кримінальному праві Гетьманської України
- •51. Характер та особливості судового процесу Гетьманської України
- •52. Цивільне право в Україні в складі Російської імперії (хіх – поч. Хх ст.)
- •53. Кримінальне право в Україні в складі Російської імперії хіх – хх ст.
- •54. Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865 року
- •55. Зміни в кримінальному і адміністративному законодавстві України в складі Російської Імперії (1900-1917рр.)
- •56. Становлення українського радянського права (цивільного, кримінального, трудового, земельного, сімейно-шлюбного) 1917-1920 рр.
- •57. Право власності та право зобов’язання за Цивільним кодексом усрр 1922 року.
- •58. Поняття та види злочинів, мета і система покарань за Кримінальним кодексом 1922р.
- •66)Сімейно-шлюбне та спадкове право Гетьманської України.
- •67)Сервітутне право Гетьманської України: його поняття та види
- •69)Поняття т види злочинів: мета та система покарань за Кримінальним кодексом урср 1961р
- •70)Поняття права власності та права зобов’язань за Цивільним кодексом 1963р
- •71) «Руська Правда»,її списки, структура, загальний зміст та історичне значення
- •72) «Судебник Казимира» 1468 року, його структура, зміст та історичне значення.
- •73) «Устава на волоки» 1557 року, причини прийняття,загальний зміст та значення
- •74) «Статут Великого князівства Литовського» 1588 року, його структура, загальний зміст та історичне значення
- •75) «Жалувана грамота короля Казиміра IV» 1457 року, її зміст та історичне значення.
- •76) «Ухвала Люблінської унії» 1569, її зміст та значення.
- •77) «Ординація війська Зпорожського» 1638 її зміст та значення.
- •78) «Статті б. Хмельницького»1654 їх структура,зміст та історичне значення.
- •79) «Гетьманські статті» XVII-xviiIст причини їх прийняття, загальний зміст та історичне значення.
- •80) «Конституція Пилипа Орлика» 1710р,її зміст та значення.
- •81) «Конституція 3 червня 1791року»,її загальний зміст та історичне значення
- •82) «Інструкція судам» 1730року, її зміст та значення для судоустрою і судочинства України.
- •83)«Процес Короткий Приказний» 1734р, т його основний зміст
- •84) «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743р, його структура, зміст та значення.
- •85) « Суд і розправа в правах малоросійських» 1750р, його зміст та значення.
- •88. Систематизований збірник законів Російської імперії, розміщених у тем. Порядку. Підготовлений 1826—30 спец, комісією під кер. М. М. Сперанського.
- •91. Статут про покарання що надаються мировими судами
- •92. Основні закони Російської імперії 23 квітня 1906р.
- •93. Статут про державний устрій, права і вольності унр (Конституція унр) — Основний Закон Української Народної Республіки.
- •97. Земельний кодекс усрр (1922)
- •99. «Декларація про державний суверенітет України» (1990р.), «Акт проголошення незалежності України» (1991р.)
- •101. «Заснування судових установ» (1964р.)
- •102. «Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської імперії» (1811р.)
- •13. Джерала права України 1922-1991 р. Конспект
- •21. Надзвичайна юстиція в Російс. Імперії 1906-1907 р.
- •55. Зміни в крим. І адмін. Праві 1900-1917 р.
- •102. "Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської монархії",
50. Мета і система покарань в кримінальному праві Гетьманської України
(Екзекуція) поділялися на кілька видів. Найпоширенішим видом покарання була смертна кара. Вона здійснювалась у кваліфікованій (четвертування, колесування, втоплення, спалення, закопування живим у землю) і простій (повішення, відрубання голови) формах. Смертна кара не застосовувалася щодо вагітних жінок, літніх людей і малолітних (дівчат - до 13, хлопців - до 16 років).
Страта проводилася прилюдно, на ринку в ярмарковий день. Засудженому давали можливість сповіді та прощання з рідними і знайомими. Йому заборонялося давати алкогольні напої. На місці страти судовий писар іще раз зачитував вирок. Іноді через відсутність ката страту відкладали. Нерідко траплялося, що все було підготовлено до страти, а її не проводили - суд виносив помилування в останню мить.
Поширеними також були членоушкоджувальні (відрубування руки, ноги, язика, носа, вуха, двох пальців на руці чи інших органів) та зганьблювальні покарання (позбавлення вуха, носа, ніздрів, випалення тавра на чолі, публічне побиття біля ганебного стовпа різками чи батогом тощо). Досить поширеним до кінця XVIII ст. в Україні серед зганьблювальних покарань за вбивство було символічне приковування вбивці до тіла вбитої ним жертви чи його труни (Г. Чухліб). Убивця залишався прикутим до труни іноді протягом кількох діб. Часто-густо він супроводжував свою жертву до церкви, а потім на кладовище. У закритому приміщенні храму злочинець змушений був провести цілу ніч, спокутуючи свою страшну провину.
Значної ваги в системі покарань набувало позбавлення волі. Воно здійснювалося способом ув'язнення (максимально на два роки, мінімально на один чи кілька тижнів) і арешту (тимчасового, від півтора року до кількох днів, позбавлення волі). Для ув'язнення часто використовували монастирі, тюрми існували при судах і урядах.
У Гетьманській Україні як покарання використовувалося також публічне вигнання з міста або села без права повернення, а часом і конфіскація майна або цілковите його знищення. З поширенням на територію України загальноросійського законодавства в другій половині XVIII ст. використовується і таке покарання, як каторга. Вагоме місце в системі покарань Гетьманщини належало покаранням позбавлення честі (повне позбавлення публічних і цивільних прав) і почесних прав (проголошення винного "ошельмованим" і позбавлення його права обіймати посади та виконувати почесні функції). Поширеними були майнові покарання (конфіскація, відкуп на користь потерпілого або його спадкоємців, штраф). Серед церковних покарань найпоширенішим було ув'язнення у куну (залізний обруч, яким охоплювалася шия засудженого або його права рука приковувалась до зовнішньої стіни церкви або дзвіниці) і догана. З метою залякування покарання виконувалися публічно.
51. Характер та особливості судового процесу Гетьманської України
Важливою рисою кримінального права Гетьманщини був його приватноправовий характер. Переслідування злочину, навіть тяжкого, було в основному приватною справою. Суд карав злочинця залежно від волі потерпілого, а за відсутності останнього - від вимог його родичів. У випадках неясності закону й сумніву щодо його точного значення суд більше схилявся до виправдання, ніж до обвинувачення: сумніваючись щодо застосування покарання, суд вибирав найлегше покарання, а у виконанні останнього виявляв більше м'якості, ніж суворості.
Судоустрій та судовий процес
Поділяють на два періоди:
1. Козацькі суди 1648 - 1760
2. Період статутних суддів 1783
Судова система козацьких суддів
Всі суди поділялись на центральні і провінційні
4 ступені
1. Центральні - гетьман генеральний суд генеральне канцелярія
2.полкові
3. Сотенні
4.сільські козацькі
В 1860-1863 Розумовським була проведення судова реформа замість провінційних судів були утворені органі подібні до литовських статутів
Україна 20 округів
В кожному окрузі по три види судів: земський земельні, гродський кримінальні, підкоморний цивільні
Судовий процес
Відрізнявся однаковістю для всіх верств населення
Він був публічним та змагальним
Недоліки: не відділення цивільного від кримінального
Поєднання судової і адміністративної влади в першу добу, що в другу було ліквідовано
Започаткування процесу, розправа, безпосередній судовий розгляд, вирок і його виконання, оскарження вироку.
Звичаєве судочинство, ґрунтове, незалежне, духовне ярмаркове, митне, судочинство мирових суддів, третейське судочинство, судочинство.
Судочинства запорізької січі
