- •II. Договори
- •1 Група
- •2. Група
- •3. Джерела права вкл.
- •1. Звичай
- •2. Привілеї.
- •Джерела права у. У складі Російс. Імперії
- •Устави уложення,
- •6. Джерела Права Західної України:
- •Джерела Магдебурзького права.
- •Джерела права та законодавство унр.
- •Джерела права за правління Скоропадського.
- •2 Джерело нормативно-правові акти цр
- •10.Джерела права за часів Директорії.
- •11.Джерела права зунр.
- •14 Квітня 1919 Закон про земельну реформу
- •12. Джерела права Радянської україни1917-1922
- •14. Кодифікація 18 ст.
- •16. Перша кодифікація рад права 1922-29 та її наслідки
- •17. Кодифікація законодавства срср 50-70 роки
- •18. Реформи в росії у 60 -70-х роках XIX ст.
- •19. Джерела права та правова система запорізької січі
- •20. Контрреформи 80-90 років
- •22. Адвокатура і прокуратура в Російській імперії.
- •23.Столипінська аграрна реформа.
- •24.Приєднання Західної України до Української pcp
- •25. Приєднання Закарпаття і Криму
- •26. Укр. Звичаєве право
- •27.Конституція усрр 1919 року
- •28. Джерела права Укр. У складі Речі Посполитої
- •29. Церковне право
- •31. Кодифікація права у вкл у 15-16 ст.
- •34. Реформування права 1991-1996 р.
- •35. Законодавство періоду Великої Вітчизняної Війни
- •36. Володіння та власність у праві к.Р.
- •37. Сімейно-шлюбне і спадкове право к.Р.
- •38. Зобов*язальне право к.Р.
- •39. Злочини в праві к.Р.
- •40. Покарання в к. Р.
- •41. Судовий процес у к.Р.
- •42. Речове право вкл
- •43. Зобов*язання у вкл
- •44. Родинне право Литовсько-Руської доби
- •45. Кримінальне право в Литовсько-Руській державі. Поняття та види
- •46. Мета і система покарань в кримінальному праві Литовсько-Руської доби
- •47. Статутне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •48. Копне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •49. Поняття та види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України
- •50. Мета і система покарань в кримінальному праві Гетьманської України
- •51. Характер та особливості судового процесу Гетьманської України
- •52. Цивільне право в Україні в складі Російської імперії (хіх – поч. Хх ст.)
- •53. Кримінальне право в Україні в складі Російської імперії хіх – хх ст.
- •54. Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865 року
- •55. Зміни в кримінальному і адміністративному законодавстві України в складі Російської Імперії (1900-1917рр.)
- •56. Становлення українського радянського права (цивільного, кримінального, трудового, земельного, сімейно-шлюбного) 1917-1920 рр.
- •57. Право власності та право зобов’язання за Цивільним кодексом усрр 1922 року.
- •58. Поняття та види злочинів, мета і система покарань за Кримінальним кодексом 1922р.
- •66)Сімейно-шлюбне та спадкове право Гетьманської України.
- •67)Сервітутне право Гетьманської України: його поняття та види
- •69)Поняття т види злочинів: мета та система покарань за Кримінальним кодексом урср 1961р
- •70)Поняття права власності та права зобов’язань за Цивільним кодексом 1963р
- •71) «Руська Правда»,її списки, структура, загальний зміст та історичне значення
- •72) «Судебник Казимира» 1468 року, його структура, зміст та історичне значення.
- •73) «Устава на волоки» 1557 року, причини прийняття,загальний зміст та значення
- •74) «Статут Великого князівства Литовського» 1588 року, його структура, загальний зміст та історичне значення
- •75) «Жалувана грамота короля Казиміра IV» 1457 року, її зміст та історичне значення.
- •76) «Ухвала Люблінської унії» 1569, її зміст та значення.
- •77) «Ординація війська Зпорожського» 1638 її зміст та значення.
- •78) «Статті б. Хмельницького»1654 їх структура,зміст та історичне значення.
- •79) «Гетьманські статті» XVII-xviiIст причини їх прийняття, загальний зміст та історичне значення.
- •80) «Конституція Пилипа Орлика» 1710р,її зміст та значення.
- •81) «Конституція 3 червня 1791року»,її загальний зміст та історичне значення
- •82) «Інструкція судам» 1730року, її зміст та значення для судоустрою і судочинства України.
- •83)«Процес Короткий Приказний» 1734р, т його основний зміст
- •84) «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743р, його структура, зміст та значення.
- •85) « Суд і розправа в правах малоросійських» 1750р, його зміст та значення.
- •88. Систематизований збірник законів Російської імперії, розміщених у тем. Порядку. Підготовлений 1826—30 спец, комісією під кер. М. М. Сперанського.
- •91. Статут про покарання що надаються мировими судами
- •92. Основні закони Російської імперії 23 квітня 1906р.
- •93. Статут про державний устрій, права і вольності унр (Конституція унр) — Основний Закон Української Народної Республіки.
- •97. Земельний кодекс усрр (1922)
- •99. «Декларація про державний суверенітет України» (1990р.), «Акт проголошення незалежності України» (1991р.)
- •101. «Заснування судових установ» (1964р.)
- •102. «Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської імперії» (1811р.)
- •13. Джерала права України 1922-1991 р. Конспект
- •21. Надзвичайна юстиція в Російс. Імперії 1906-1907 р.
- •55. Зміни в крим. І адмін. Праві 1900-1917 р.
- •102. "Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської монархії",
81) «Конституція 3 червня 1791року»,її загальний зміст та історичне значення
Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 (офіційно Урядовий закон...) — перша в Європі конституція в сучасному розумінні, ухвалена на Чотирилітньому сеймі в Польщі, якавстановлювала устрій Речі Посполитій згідно з ідеями Просвітництва. Головними творцями Конституції були король Станіслав Авґуст Понятовський, І. Потоцький, Г. Коллонтай. Конституція складалася з 11 статей.
Конституція ввела політичне зрівнювання прав міщан і шляхти а також поставила селян під захист держави, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини.
Вона вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян) а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король) і судову.
Конституція передбачала звичайні збори Сейму що два роки а також надзвичайні - в разі національної потреби. Нижча Посольська палата (Посольська ізба) мала складатися з 204 депутатів а також 24 представників королівських міст. Вища Сенатська палата (Сенат Речі Посполитої) мала складатися з 132 членів: сенаторів, воєвод, каштелянів, міністрів а також єпископів.
Конституція скасувало право «liberum veto», (одностайності і блокування ініціативи 1 голосом проти). Цей принцип кидав Сейм на милість кожного окремого депутата, який, за власною ініціативою, або підкуплений зарубіжними силами чи магнатами – міг скасувати будь-які прийняті Сеймом постанови.
Виконавча влада зосереджувалась в руках королівської ради, де головував король. Рада складалася з п'яти призначених монархом міністрів: міністра поліції, печатки (внутрішніх справ), закордонних справ, міністра війни та міністра скарбу. Міністри відповідали перед сеймом.
Аби посилити єдність і безпеку Речі Посполитої, Конституція скасувала Польсько-литовську Унію, і перетворила країну в унітарну. Згідно з конституцією, після смерті Станіслава Понятовського, трон повинен був успадкувати Фредерик Авґуст І з династії Веттинів, з якої походили два попередні польські королі.
Але Конституції 3 травня так і не судилося увійти в дію. Прийняття Конституції спровокувало агресію сусідів Польщі, яка завершилася зникненням Речі Посполитої з мапи світу в 1795 році.
Конституція 3 травня вплинула на дальші демократичні рухи у світі. Після втрати Польщею незалежності, та поневолення, яке тривало 123 роки, саме конституція 3 травня нагадувала про боротьбу за польську свободу. На думку двох співавторів документу, Іґнація Потоцького та Гуґона Коллонтая, ця Конституція була "останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни".
82) «Інструкція судам» 1730року, її зміст та значення для судоустрою і судочинства України.
Для поліпшення су¬дочинства була підготовлена і від імені гетьмана 13 липня 1730 р. ви¬дана інструкція судам.
Головною метою інструкції було встановлення чіткої системи судочинства. Це досягалося, по-перше, поступеневою системою апеляції: Вищий суд не мав права приймати справи, що не розглядалися в ниж¬чих. Генеральний військовий суд займався тільки справами у апеля¬ціях. Верховною апеляційною інстанцією був цар. По-друге, інструк¬цією регламентувався склад полкових, сотенних і сільських судів і визначалася їх компетенція. По-третє, нею сотенні, городові і магіст¬ратські урядовці зобов’язувалися видавати купчі на продаж грунтів, духівниці та інші документи. Раніше перехід нерухомого май¬на відбувався, як зазначалося в інструкції, «голослівно», тобто без документального оформлення, від чого «немалые у народе устают тяжби и в судах деется трудность».
Структура : 13 артикулів основного змісту, апендикса, прикінцевих розділів про вироки і про економіку кратку.
Вступ складався з:
А- причини ухвалення цього акту ,насамперед це розбіжність між деякими універсалами та іншими нормативними актами.
Б- про книги протокольні в полкових магістр і сотенних канцеляріях. Йшлося проте, що в кожній канцелярії повинні були дві книги скріпленні печаттю. Одна книга про висхідні документи. А друга про вхідні. Як публічні так і приватні.
І акти загального судочинства 1-4 артикул
1. всі чолобитні і позови повинні регіструватися писарем.
2. Копія позову надсилається відповідачеві.
3. Про строк призначення розгляду справи в суді.
4. Про виклик до суду не осілих людей.
ІІ Арт 5-13 артикулі про особливості розгляду конкретного виду справ
5. Повернення боргу, процесуальні
6. Про майнові взаємовідносини подружжя.
7. Про спадкування
8. Про побиття.
9. Про Вбивство
10. Про любо діяння – перелюбство.
11. Про зґвалтування
12. Про злодійство
13. Про втечу приписаних селян
Таким чином, інструкція судам від 13 липня 1730 р. сприяла упорядкуванню законодавства на Лівобережній Україні.
