- •II. Договори
- •1 Група
- •2. Група
- •3. Джерела права вкл.
- •1. Звичай
- •2. Привілеї.
- •Джерела права у. У складі Російс. Імперії
- •Устави уложення,
- •6. Джерела Права Західної України:
- •Джерела Магдебурзького права.
- •Джерела права та законодавство унр.
- •Джерела права за правління Скоропадського.
- •2 Джерело нормативно-правові акти цр
- •10.Джерела права за часів Директорії.
- •11.Джерела права зунр.
- •14 Квітня 1919 Закон про земельну реформу
- •12. Джерела права Радянської україни1917-1922
- •14. Кодифікація 18 ст.
- •16. Перша кодифікація рад права 1922-29 та її наслідки
- •17. Кодифікація законодавства срср 50-70 роки
- •18. Реформи в росії у 60 -70-х роках XIX ст.
- •19. Джерела права та правова система запорізької січі
- •20. Контрреформи 80-90 років
- •22. Адвокатура і прокуратура в Російській імперії.
- •23.Столипінська аграрна реформа.
- •24.Приєднання Західної України до Української pcp
- •25. Приєднання Закарпаття і Криму
- •26. Укр. Звичаєве право
- •27.Конституція усрр 1919 року
- •28. Джерела права Укр. У складі Речі Посполитої
- •29. Церковне право
- •31. Кодифікація права у вкл у 15-16 ст.
- •34. Реформування права 1991-1996 р.
- •35. Законодавство періоду Великої Вітчизняної Війни
- •36. Володіння та власність у праві к.Р.
- •37. Сімейно-шлюбне і спадкове право к.Р.
- •38. Зобов*язальне право к.Р.
- •39. Злочини в праві к.Р.
- •40. Покарання в к. Р.
- •41. Судовий процес у к.Р.
- •42. Речове право вкл
- •43. Зобов*язання у вкл
- •44. Родинне право Литовсько-Руської доби
- •45. Кримінальне право в Литовсько-Руській державі. Поняття та види
- •46. Мета і система покарань в кримінальному праві Литовсько-Руської доби
- •47. Статутне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •48. Копне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •49. Поняття та види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України
- •50. Мета і система покарань в кримінальному праві Гетьманської України
- •51. Характер та особливості судового процесу Гетьманської України
- •52. Цивільне право в Україні в складі Російської імперії (хіх – поч. Хх ст.)
- •53. Кримінальне право в Україні в складі Російської імперії хіх – хх ст.
- •54. Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865 року
- •55. Зміни в кримінальному і адміністративному законодавстві України в складі Російської Імперії (1900-1917рр.)
- •56. Становлення українського радянського права (цивільного, кримінального, трудового, земельного, сімейно-шлюбного) 1917-1920 рр.
- •57. Право власності та право зобов’язання за Цивільним кодексом усрр 1922 року.
- •58. Поняття та види злочинів, мета і система покарань за Кримінальним кодексом 1922р.
- •66)Сімейно-шлюбне та спадкове право Гетьманської України.
- •67)Сервітутне право Гетьманської України: його поняття та види
- •69)Поняття т види злочинів: мета та система покарань за Кримінальним кодексом урср 1961р
- •70)Поняття права власності та права зобов’язань за Цивільним кодексом 1963р
- •71) «Руська Правда»,її списки, структура, загальний зміст та історичне значення
- •72) «Судебник Казимира» 1468 року, його структура, зміст та історичне значення.
- •73) «Устава на волоки» 1557 року, причини прийняття,загальний зміст та значення
- •74) «Статут Великого князівства Литовського» 1588 року, його структура, загальний зміст та історичне значення
- •75) «Жалувана грамота короля Казиміра IV» 1457 року, її зміст та історичне значення.
- •76) «Ухвала Люблінської унії» 1569, її зміст та значення.
- •77) «Ординація війська Зпорожського» 1638 її зміст та значення.
- •78) «Статті б. Хмельницького»1654 їх структура,зміст та історичне значення.
- •79) «Гетьманські статті» XVII-xviiIст причини їх прийняття, загальний зміст та історичне значення.
- •80) «Конституція Пилипа Орлика» 1710р,її зміст та значення.
- •81) «Конституція 3 червня 1791року»,її загальний зміст та історичне значення
- •82) «Інструкція судам» 1730року, її зміст та значення для судоустрою і судочинства України.
- •83)«Процес Короткий Приказний» 1734р, т його основний зміст
- •84) «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743р, його структура, зміст та значення.
- •85) « Суд і розправа в правах малоросійських» 1750р, його зміст та значення.
- •88. Систематизований збірник законів Російської імперії, розміщених у тем. Порядку. Підготовлений 1826—30 спец, комісією під кер. М. М. Сперанського.
- •91. Статут про покарання що надаються мировими судами
- •92. Основні закони Російської імперії 23 квітня 1906р.
- •93. Статут про державний устрій, права і вольності унр (Конституція унр) — Основний Закон Української Народної Республіки.
- •97. Земельний кодекс усрр (1922)
- •99. «Декларація про державний суверенітет України» (1990р.), «Акт проголошення незалежності України» (1991р.)
- •101. «Заснування судових установ» (1964р.)
- •102. «Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської імперії» (1811р.)
- •13. Джерала права України 1922-1991 р. Конспект
- •21. Надзвичайна юстиція в Російс. Імперії 1906-1907 р.
- •55. Зміни в крим. І адмін. Праві 1900-1917 р.
- •102. "Загальне цивільне уложення для спадкових земель Австрійської монархії",
43. Зобов*язання у вкл
Закон передбачав неоднакову правоздатність суб'єктів у зобов'язаннях. Більш широкою вона була для шляхти, обмеженою - для залежних і напіввільних людей. Наприклад, залежна людина не мала права без згоди свого пана укладати угоди про землю, бути поручителем у зобов'язаннях, що перевищували 4 копи грошей (одна копа = 60 грошей). У випадку невиконання зобов'язання просту вільну людину могли видати кредиторові для відпрацювання боргу. Крім того, закабалення простої вільної людини феодалом допускалося й за заздалегідь укладеному в письмовій формі зобов'язанню.
Головними підставами для виникнення зобов'язань були угоди й делікти. Крім того, зобов'язання могли виникнути для феодально-залежних людей згідно з волею їхнього пана. Останній міг зобов'язати залежну від себе людину виконати певну роботу або ж передати якесь майно на користь третьої особи. Зобов'язання могли виникнути й на підставі судового рішення.
Зазвичай усі угоди відбувалися в присутності свідків і з дотриманням визначених символічних дій (рукобиття, могорич тощо). Угоди про землю укладалися тільки в письмовій формі. Письмова форма передбачалась і для договорів позики на суму понад 10 коп. грошей.
Припинення зобов'язання наступало у випадку його виконання чи закінчення терміну дії (позовної давності), внаслідок смерті зобов'язаної особи (було досить обмеженим, оскільки борг зобов'язані були відпрацювати діти боржника), а також за неможливості його виконання.
Аналіз зобов'язальних норм права, їхнє місце в системі литовсько-руського цивільного права схиляють до висновку, що для свого часу цей інститут був добре розвинений і на достатньому рівні забезпечував потреби тодішнього суспільства. Закон установлював форму й порядок укладення договорів, терміни позовної давності, черговість стягнень та інші норми зобов'язального права. Докладно було врегульовано договори дарування, обміну й купівлі-продажу маєтків. Чимало положень зобов'язального права регулювалися нормами звичаєвого права або грамотами, що видавалися мешканцям окремих міст чи областей.
44. Родинне право Литовсько-Руської доби
Законним вважався шлюб, оформлений у церкві. Спочатку для цього вимагався дозвіл князя, але вже у 1457р його було відмінено через те що це обмежувало інтереси шляхти, панів (ображало їх гідність).
В ІІ Литовському статуті (31 артикул) існувала заборона на насильне заміжжя панянок, княгинь, дівчат і вдів, потрібно було обов’язково враховувати їх бажання.
Було установлено принцип спільності майна подружжя. Існувало таке поняття як «віно» - частина майна чоловіка, що забезпечувала придане дружині, яке після смерті переходило у власність дружини. Якщо проста жінка виходила заміж за шляхтича, вона ставала шляхтянкою, якщо вдруге виходила за простолюдина то втрачала шляхетство.
Правовий статус жінки був нижчий за чоловіка, але коли чоловік помирав до неї переходили всі його борги. Також чоловік міг віддати жінку або дітей кредитом для відробітку боргу.
Спадкове право визнавалось окремим інститутом. Було 3 види успадкування:
за законом – діти, брати, сестри, батьки та інші кровні родичі. Можна було позбавити права на спадщину, якщо дівчина вийшла заміж без згоди батьків, вдова-шляхтянка, яка без згоди родичів вийшла за простолюдина, незаконнонароджені діти, діти державних злочинців, та деякі інші;
за заповітом – поширювалось на рухоме і нерухоме майно яке не входило в родову власність (вотчина, материнське майно). Не мали права заповідати речі, неповнолітні, ченці, сини які не були відокремлені від батьків, залежні люди. За відсутності спадкоємців майно переходило до близьких по чоловічій лінії, а материнське майно – до спадкоємців по материнській лінії;
на основі звичаю.
Діти ставали спадкоємцями майна батьків. У Польщі жінки отримували у спадок лише рухоме майно, а сини не рухоме (земля), але з XVI ст. за відсутності сина шляхетський маєток могла успадкувати донька.
Існувало успадкування батьківського та материнського майна. Доньки отримували все нерухоме майно, сини – батьківське майно в тому числі й куплене. Материнське майно розподілялось порівну.
Якщо не було спадкоємців майно визнавалось виморочним і переходило до державної скарбниці великого князя. Цю норму було введено в ІІ Литовському статуті, також згадувалась у ІІ Литовському статуті.