- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни «Технологія галузі»
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Іформаційні ресурси Періодичні видання
- •Інтернет-ресурси
- •2.13. Відходи овочів та їх використання
- •2. Зміни, що відбуваються у жирах
- •4. Зміни, які відбуваються у вітамінах
- •5. Утворення нових смакових та ароматичних речовин
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Обробка сільськогосподарської птиці і дичини
- •5.3. Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці і дичини
- •Напівфабрикати з цілої птиці, дичини
- •Порційні напівфабрикати
- •Дрібношматкові напівфабрикати
- •Обробка субпродуктів птиці і дичини
- •Напівфабрикати, які надходять із заготівельних фабрик
- •Тема №6 Лекція №17-21 класифікація супів
- •Прозорі супи
- •Супи на охолоджених бульйонах
- •Супи на відварі житніх сухарів
- •Супи на фруктових і ягідних відварах
- •Тема №7 Лекція №22-23 Страви та гарніри з круп, бобових та макаронних виробів т7
- •4.5. Страви на основі каш
- •2.1. Класифікація соусів і напівфабрикати для їхнього приготування
- •2.2. Асортимент соусів,
- •2.3. Нові напрямки в технологи соусів
- •§ 1. Страви і гарніри з відварних овочів
- •§ 5. Страви з овочевих напівфабрикатів
- •Тема 10. Лекція № 29-30 Страви з риби та продуктів моря.Т10
- •Асортимент страв з вареної риби
- •Особливості припускання риби
- •Асортимент страв з припущеної риби
- •Технологічний процес приготування і відпуску страв з смаженої риби
- •Загальні правила запікання риби
- •Страви з тушкованої риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви з котлетної рибної маси
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів морського промислу
- •§ 8. Вимоги до якості рибних страв
- •Тема №11 Лекція №31-32 Страви з яєць та сиру. Т 11
- •1. Страви з яєць. Варіння яєць
- •§ 2. Смажені і запечені яєчні страви
- •§ 3. Приготування холодних страв із сиру
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати з сирних страв
- •Тема 12 Лекція № 33-36 Страви з м’яса та м’ясних продуктів.Т12.
- •§ 1. М ясні гарячі страви
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса і котлетної маси
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської птиці і дичини
- •Лекція №1 (Тема№14) холодні страви і закуски
- •1. Підготовка продуктів для приготування холодних закусок
- •2. Бутерброди
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви з овочів і грибів
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Кава чорна
- •Кава чорна з молоком
- •Кава чорна з морозивом (глясе)
- •Кава по-східному
- •Какао і шоколад
- •Какао з молоком
- •Шоколад
- •Прохолодні напої
- •Страви і вироби з борошна
- •1.1. Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •1.2. Технологічні властивості борошна
- •1.3. Приготування начинок
- •1.4. Види розпушувачів тіста
- •1.5. Страви з борошна
- •1.6. Дріжджове тісто і вироби з нього
- •1.7. Листкове тісто і вироби з нього
- •1.8. Пісочне тісто і вироби з нього
- •1.9. Бісквітне тісто і вироби з нього
- •1.10. Заварне тісто і вироби з нього
- •1.11. Оздоблюючі напівфабрикати для виробів з тіста
- •22.1. Організація лікувального і лікувально-профілактичного харчування
- •Характеристика дієт
- •22.3. Холодні дієтичні страви і закуски
- •22.4. Перші дієтичні страви
- •22.5. Страви з овочів
- •22.6. Страви з круп
- •22.7. Страви з макаронних виробів
- •22.8. Страви з риби
- •22.9. М'ясні страви
- •22.10. Страви з яєць
- •22.11. Страви з сиру
- •Солодкі страви
- •Дієтичні кисломолочні продукти
- •Вироби з тіста
- •Печиво з висівками (дієта № 9)
- •Страви для хворих діабетом
- •Оладки з капусти з твердим сиром
- •Маскуючі страви
- •Страви з гематогену
- •Омлет з гематогену
- •Бісквіт з гематогену
- •Страви з дріжджів
- •Дріжджовий сироп
- •Дріжджова крупа
- •Добова потреба дітей у вітамінах, мг
- •Холодні закуски
- •Страви з овочів
- •Страви з молока, сиру та яєць
- •Страви з риби
- •Страви з м'яса
- •Солодкі страви і напої
- •23.2. Особливості харчування учнів пту
Обробка субпродуктів і кісток
Обробка субпродуктів. У підприємства масового харчування, крім м'яса різних тварин, надходять і субпродукти.
Субпродуктами називають їстівні внутрішні органи (печінка, нирки, шлунок, серце, легені та ін.) і зовнішні частини забійної худоби (голови, хвости, нижні частини ніг), які дістають при розбиранні туш. У середньому субпродукти становлять 10-18% маси тварин. Вони містять білки (9-21%), жири (1,8-13,7%), екстрактивні і мінеральні речовини.
Харчова цінність субпродуктів різна. Найціннішими вважаються язик, печінка, мозок, нирки. Вони містять велику кількість повноцінних білків (до 18%), багаті на вітаміни, солі заліза, калію, фосфору. Язик і серце містять до 17% жиру. Залежно від харчової цінності субпродукти
поділяють на І і II категорії: до І належать печінка, нирки, язик, мозок, серце; до II - голови великої рогатої і малої худоби, ноги великої рогатої і малої худоби, шлунки (рубці), серце, легені, вим'я, хвости.
Субпродукти надходять охолодженими і рідше - солоними (язики), їх обробляють у птахоголинному або м'ясо-рибному цеху. Для обробки використовують виробничі столи, ванни, шафу для обсмалювання, ножі кухарської трійки, мусат.
Морожені субпродукти розморожують на повітрі при температурі 15-16°С (їх кладуть у лотки в один ряд), а мозок, рубці, нирки розморожують у воді. Розморожені субпродукти швидко псуються, оскільки вони мають вологу поверхню і можуть обсіменятися мікроорганізмами. Тому треба ретельно перевіряти їхню якість, швидше обробляти і використовувати для приготування страв.
З печінки вирізують жовчні протоки і кровоносні судини, промивають у холодній воді, відбивають плоским боком ножа, підрізують і знімають плівку.
Нирки яловичі звільняють від жиру, для цього розрізують їх уздовж з одного боку і видаляють плівку разом з жиром. З баранячих, свинячих і телячих нирок зрізують зайвий жир, залишаючи його шаром не більш як 0,5 см. Для видалення специфічного запаху нирки вимочують у холодній воді протягом 3-4 год.
Язики зачищають від забруднення ножем і ретельно промивають у холодній воді.
Мозок замочують у холодній воді на 1-2 год для видалення крові з кровоносних судин і набухання плівок. Після цього, не виймаючи мозок з води, обережно знімають плівку.
Голови великої рогатої і малої худоби надходять з шерстю, обсмаленими або без шкіри. Для видалення шерсті їх обсмалюють, потім кладуть у холодну воду на 1 год, після цього ретельно обчищають шкіру ножем, промивають, видаляють губи, язик і очі, розрубують верхню кістку черепа, виймають мозок, промивають і зрізують м'якоть разом з шкірою.
Ноги великої рогатої і малої худоби, які надійшли з шерстю, обсмалюють або обшпарюють, потім зачищають, збивають копита, промивають, розрубують уздовж на дві частини і замочують на 2-3 год у холодній воді. У телячих і свинячих ніжок роблять надріз між копитами і зрізують м'якоть з шкірою (рис. 46), а кістки, що залишились, видаляють після варіння.
Шлунки (рубці) вивертають внутрішнім боком назовні, вимочують у холодній воді протягом 8-12 год, періодично міняючи воду. Після цього обшпарюють, зачищають слизову оболонку і вимочують до повного зникнення запаху, міняючи воду ще 2-3 рази. Перед варінням згортають у вигляді рулету і перев'язують шпагатом.
Серце розрізують уздовж, зачищають згустки крові, замочують у холодній воді на 1-3 год і кілька разів промивають.
Легені промивають, розрізують на частини по бронхах і знову промивають.
Вим'я розрізують на шматки масою 1-1,5 кг, промивають, замочують у холодній воді на 5-6 год, великі судини вирізують.
Хвости баранячі і яловичі розрубують на частини по хребцях, промивають і замочують у холодній воді на 5-6 год.
Обробка кісток. Харчові відходи (кістки і сухожилки), які дістають при обробці м'яса, можна використовувати в кулінарному виробництві. До складу кісткової тканини входять мінеральні солі, жири, білки, осеїн, екстрактивні речовини. Кількість кісткової тканини і сухожилків залежить від виду м'яса, віку тварини і її вгодованості. Кістки використовують у підприємствах масового харчування для приготування бульйонів. Для цього зачищені кістки розрубують, щоб при тепловій обробці краще виділялись харчові речовини. У невеликих підприємствах масового харчування кістки розрубують сокирою на розрубувальному столі, у великих - використовують кісткодробарки або розпилюють на кісткопилках. У трубчастих кістках з обох кінців
відпилюють потовщену частину, а трубку залишають цілою. Хребетні кістки розрубують на хребці і упоперек, великі кістки - на шматочки розміром 5-7 см масою 100 г. Після подрібнення їх промивають.
Кістки зберігають у нерозрубаному вигляді в лотках шаром до 20 см не довше ніж 3 год при температурі 10-12°С. Подрібнені кістки негайно використовують.
Реберні і лопаткові кістки для варіння бульйонів не використовують, їх і виварені кістки здають заготівельним організаціям для технічної переробки.
Тема №5
Лекція №15-16
ОБРОБКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ І ДИЧИНИ
Значення птиці у харчуванні людини. Класифікація її
До сільськогосподарської птиці належать кури, гуси, качки, індики.
М'ясо птиці поживне і легко засвоюється. Воно містить білки (15-22%), жири (5-39%), мінеральні солі, екстрактивні речовини, а також вітаміни A, D, РР, групи В. Жир птиці плавиться при низькій температурі, в ньому багато ненасичених кислот. При тепловій обробці він розтоплюється і просочує м'язову тканину, завдяки чому м'ясо стає соковитим, поліпшується його смак. У м'ясі птиці переважають повноцінні білки. З мінеральних речовин м'ясо містить солі калію, натрію, фосфору, кальцію, заліза, міді.
Порівняно з забійною худобою м'язова тканина птиці більш щільна і дрібноволокниста. Сполучної тканини в птиці менше, вона більш ніжна і пухка. У м'яса курей і індиків грудні м'язи білі, гусей і качок -темні. Жирові відкладення розміщені під шкірою, на кишечнику і шлунку. Завдяки рівномірному розподілу жиру між м'язовими пучками м'ясо птиці має ніжну консистенцію, приємний смак і аромат. Шкіра гонка, від рожевого до жовтого кольору, залежно від породи.
М'ясо птиці класифікують за віком, видом, способом обробки, термічним станом, вгодованістю, якістю обробки.
За видом розрізняють м'ясо від молодої і дорослої птиці. Молода птиця має неокостенілий хрящовий кіль грудної кістки і неороговілий дзьоб. На ногах у курчат і індичат ніжна, еластична луска, у півнів -м'які рухливі шпори у вигляді горбиків, у гусенят і каченят - ніжна шкіра.
У дорослої птиці твердий, окостенілий кіль грудної кістки і ороговілий дзьоб. У курей і індиків на ногах тверда луска, у півнів і індиків - тверді ороговілі шпори, в гусей і качок - тверда шкіра.
За способом обробки тушки птиці бувають напівпотрошені (з видаленим кишечником); потрошені - без внутрішніх органів, крім нирок, легень і сальника, голови, шиї і ніг; потрошені з комплектом потрухів і з шиєю - потрошені тушки, в порожнину яких укладений комплект потрухів (печінка, серце, шлунок).
За термічним станом у підприємства масового харчування надходять тушки птиці в охолодженому або мороженому вигляді.
За вгодованістю і якістю обробки тушки птиці поділяють на І і II категорії. Тушки птиці І категорії мають добре розвинені м'язи, кіль грудної кістки злегка виділяється. Підшкірний жир у гусей і качок вкриває всю тушку, крім гомілки і крилець; у курей і індиків жир відкладений в області живота, грудей і на спині (у вигляді суцільної смуги).
Птиця має бути добре обробленою, чистою, без синців. Допускаються поодинокі колодочки пір'я і легке садно шкіри в 1-2 місцях (крім грудей).
У тушок II категорії м'язи розвинені задовільно. Кіль грудної кістки виділяється. У нижній частині спинки і живота незначні відкладення підшкірного жиру, в курчат і каченят може не бути жирових відкладень. Допускається незначна кількість колодочок пір'я і не більше трьох розривів шкіри.
Тушки старих півнів, які мають шпори 15 мм завдовжки, незалежно від вгодованості відносять тільки до II категорії.
Кулінарне використання сільськогосподарської птиці залежить від виду, віку і вгодованості її. З м'яса молодих курей і курчат готують смажені і відварні другі страви. З м'яса старих курей і півнів - січені вироби і тушковані страви; з гусей і качок - смажені, тушковані страви. Міцні і ароматні бульйони дістають з м'яса дорослих угодованих курей і індиків. Бульйони з м'яса гусей і качок мають специфічний запах, тому його використовують тільки для приготування розсольників, капусняків.
М'ясо дичини порівняно з м'ясом сільськогосподарської птиці має темніше забарвлення, не таке ніжне, містить більше білків (23-25%) і екстрактивних речовин, які надають йому своєрідного смаку й аромату (злегка гіркуватого з смолистим присмаком), але менше жиру (1-2%).
Дичину поділяють на лісову (глухарі, тетеруки, рябчики, куріпки пілі, фазани); гірську (куріпки гірські, індики гірські); степову (куріпки сірі, перепілки); водоплавну (гуси, качки) і болотяну (кулики, бекаси).
Дичина надходить з пір'ям замороженою. За розміром її поділяють па велику і дрібну; за якістю - на І і II сорти. Тушки І сорту мають чисте міцне оперення, повні очі; II сорту - злегка забруднене оперення І невеликі пошкодження.
