- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни «Технологія галузі»
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Іформаційні ресурси Періодичні видання
- •Інтернет-ресурси
- •2.13. Відходи овочів та їх використання
- •2. Зміни, що відбуваються у жирах
- •4. Зміни, які відбуваються у вітамінах
- •5. Утворення нових смакових та ароматичних речовин
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Обробка сільськогосподарської птиці і дичини
- •5.3. Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці і дичини
- •Напівфабрикати з цілої птиці, дичини
- •Порційні напівфабрикати
- •Дрібношматкові напівфабрикати
- •Обробка субпродуктів птиці і дичини
- •Напівфабрикати, які надходять із заготівельних фабрик
- •Тема №6 Лекція №17-21 класифікація супів
- •Прозорі супи
- •Супи на охолоджених бульйонах
- •Супи на відварі житніх сухарів
- •Супи на фруктових і ягідних відварах
- •Тема №7 Лекція №22-23 Страви та гарніри з круп, бобових та макаронних виробів т7
- •4.5. Страви на основі каш
- •2.1. Класифікація соусів і напівфабрикати для їхнього приготування
- •2.2. Асортимент соусів,
- •2.3. Нові напрямки в технологи соусів
- •§ 1. Страви і гарніри з відварних овочів
- •§ 5. Страви з овочевих напівфабрикатів
- •Тема 10. Лекція № 29-30 Страви з риби та продуктів моря.Т10
- •Асортимент страв з вареної риби
- •Особливості припускання риби
- •Асортимент страв з припущеної риби
- •Технологічний процес приготування і відпуску страв з смаженої риби
- •Загальні правила запікання риби
- •Страви з тушкованої риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви з котлетної рибної маси
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів морського промислу
- •§ 8. Вимоги до якості рибних страв
- •Тема №11 Лекція №31-32 Страви з яєць та сиру. Т 11
- •1. Страви з яєць. Варіння яєць
- •§ 2. Смажені і запечені яєчні страви
- •§ 3. Приготування холодних страв із сиру
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати з сирних страв
- •Тема 12 Лекція № 33-36 Страви з м’яса та м’ясних продуктів.Т12.
- •§ 1. М ясні гарячі страви
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса і котлетної маси
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської птиці і дичини
- •Лекція №1 (Тема№14) холодні страви і закуски
- •1. Підготовка продуктів для приготування холодних закусок
- •2. Бутерброди
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви з овочів і грибів
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Кава чорна
- •Кава чорна з молоком
- •Кава чорна з морозивом (глясе)
- •Кава по-східному
- •Какао і шоколад
- •Какао з молоком
- •Шоколад
- •Прохолодні напої
- •Страви і вироби з борошна
- •1.1. Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •1.2. Технологічні властивості борошна
- •1.3. Приготування начинок
- •1.4. Види розпушувачів тіста
- •1.5. Страви з борошна
- •1.6. Дріжджове тісто і вироби з нього
- •1.7. Листкове тісто і вироби з нього
- •1.8. Пісочне тісто і вироби з нього
- •1.9. Бісквітне тісто і вироби з нього
- •1.10. Заварне тісто і вироби з нього
- •1.11. Оздоблюючі напівфабрикати для виробів з тіста
- •22.1. Організація лікувального і лікувально-профілактичного харчування
- •Характеристика дієт
- •22.3. Холодні дієтичні страви і закуски
- •22.4. Перші дієтичні страви
- •22.5. Страви з овочів
- •22.6. Страви з круп
- •22.7. Страви з макаронних виробів
- •22.8. Страви з риби
- •22.9. М'ясні страви
- •22.10. Страви з яєць
- •22.11. Страви з сиру
- •Солодкі страви
- •Дієтичні кисломолочні продукти
- •Вироби з тіста
- •Печиво з висівками (дієта № 9)
- •Страви для хворих діабетом
- •Оладки з капусти з твердим сиром
- •Маскуючі страви
- •Страви з гематогену
- •Омлет з гематогену
- •Бісквіт з гематогену
- •Страви з дріжджів
- •Дріжджовий сироп
- •Дріжджова крупа
- •Добова потреба дітей у вітамінах, мг
- •Холодні закуски
- •Страви з овочів
- •Страви з молока, сиру та яєць
- •Страви з риби
- •Страви з м'яса
- •Солодкі страви і напої
- •23.2. Особливості харчування учнів пту
§ 8. Вимоги до якості рибних страв
Відварну рибу подають одним порціонним куском, укладають шкірою догори. Риба проварена, повністю зберегла свою форму. Смак — у міру солоний, властивий певному виду риби, з ароматом спецій і прянощів, цибулі. Не допускається присмак «загару» і жиру, що окислився. Колір — від білого до світло-сірого. Консистенція м'яка. Соуси подають окремо або поливають ними рибу.
Припущену рибу з кістковим скелетом подають порціонними кусками без кісток, з шкірою або без неї, рибу з хрящовим скелетом — без хрящів і шкіри, малу — цілою.
На поверхні риби допускаються згустки зсілого білка, тому для поліпшення зовнішнього вигляду страви рибу поливають соусом, прикрашають лимоном, грибами, раковою шийкою або крабами. Гарнір розміщують поряд з рибою або подають окремо. Смак ніжний, трохи кислуватий, консистенція м'яка.
Смажену рибу подають одним куском з шкірою і кістками, з шкірою без кісток, розібрану на філе, малу рибу -цілою, з хрящовим скелетом — без хрящів, з шкірою або без неї. Риба повинна зберегти форму, мати рівномірно добре підсмажену кірочку від золотистого до світло-коричневого кольору, без відставання панірування у риби фрі. Не допускаються вироби, які підгоріли, пересохли. Смак страв— специфічний, без стороннього присмаку, із запахом риби і жиру. Консистенція м'яка, соковита, поверхнева кірочка злегка хрумка (для риби фрі), але не засохла.
Риба у тісті — добре підсмажена, соковита. Колір світло-золотистий, на розрізі—білий або з кремовим відтінком, консистенція пухка, оболонка у смаженої риби пориста.
Запечені рибні страви подають на порціонних сковородах, з добре підсмаженою кірочкою. Не допускається наявність кісток, крім страв із запеченої цілої риби. Соус густий, але без ознак висихання. Страва соковита, не допускаються риба і гарнір, які пригоріли.
Страви з рибної котлетної маси повинні зберегти форму, як правило, вони запаніровані і покриті тоненьким шаром сухарів або борошна (тюфтельки). Поверхня смажених виробів з рум'яною кірочкою. Колір на розрізі — від білого до сірого, вироби соковиті, пухкі, без присмаку кислого хліба. Подають вироби на тарілці, гарнір кладуть поряд, соусом поливають тільки биточки і тюфтельки, до інших виробів соус підливають збоку.
Відварну і припущену рибу до подавання зберігають на марміті у бульйоні при температурі 60—70 °С не більш як ЗО хв, смажену — на плиті або марміті не більш як 2-^3 год, після чого її охолоджують до 6-8 °С і зберігають при тій самій температурі до 12 год. Перед подаванням рибу прогрівають у жаровій шафі при температурі 90 °С або на плит/ основним способом, після чого реалізують протягом 1 год. Страви з риби фрі і запечені готують у міру попиту.
Тема №11 Лекція №31-32 Страви з яєць та сиру. Т 11
1. Страви з яєць. Варіння яєць
У громадському харчуванні використовують курячі яйця, меланж і яєчний порошок. Найбільш цінними для харчування є дієтичні і свіжі яйця. Гусячі і качині яйця в підприємствах громадського харчування не використовуються.
Якість яєць перед кулінарною обробкою перевіряють на овоскопі, промиваючи в теплій воді з 12%-м вмістом питної соди і 1%-м вмістом хлораміну й ополоскують водою, оскільки їхня шкаралупа може бути джерелом бактеріологічного забруднення. Маса столових кулінарних яєць І категорії має становити не менш як 48 г, II — не менш як 43 г. Відходи на шкаралупу, стек і втрати -12,6 %. Виходячи з цього, маса сирих і варених яєць (без шкаралупи) за збірником рецептур становить 40 г.
Меланж — це заморожена суміш яєчних білків і жовтків, профільтрованих, змішаних і упакованих у жерстяні банки. Банки з меланжем обмивають і розморожують у воді з температурою не вище за 50 °С, потім їх обтирають, розкривають, меланж проціджують і негайно використовують для страв, що не потребують відокремлення жовтка і білка. З меланжу готують омлети, драчену, яєчну кашку і вироби з тіста. Щоб замінити 1 яйце потрібно взяти до 40 г меланжу (1 : 1).
Яєчний порошок — це висушена суміш білків і жовтків. Щоб замінити 1 яйце масою 40 г, беруть 11 —12 г яєчного порошку (1 : 0,28). Перед використанням яєчний порошок просіюють крізь сито і розводять теплою водою або молоком (на 1 кг порошку беруть 3,5 л води), розмішують дерев'яною лопаткою і витримують 30 хв для набухання, потім відразу використовують для тих самих страв, що і меланж. Зберігати розведений яєчний порошок не можна.
Яєчний білок містить 11 — 12 % білкових речовин, жовток—15—16 %. При температурі 50—55 °С з'являються перші ознаки денатурації — часткове помутніння: при 55—60 °С каламутним стає весь білок, при 60—65 °С білок помітно загусає, при 65—70 °С він перетворюється у ніжну рухливу масу, при 75—85 °С вона гірше зберігає форму, а при подальшому нагріванні утворені драглі поступово тверднуть.
На відміну від білків м'яса і риби білок яєць при нагріванні не виділяє воду. Денатурація жовтка і його суміші відбувається при температурі 70 °С. Подальше нагрівання збільшує міцність білкової системи, що особливо помітно при температурі 80—85 °С, при температурі 95—100 °С його міцність змінюється незначно. Ці властивості необхідно враховувати при варінні яєць. Для приготування омлету і яєчної кашки, коли до яєць додають молоко або воду, цукор, сіль, температура, при якій відбувається денатурація білків, підвищується і маса залишається ніжною. Завдяки ньому вона легше засвоюється організмом, ніж білок яйця, звареного накруто. За способом теплової обробки страви яєць поділяють на відварні, смажені і запечені.
Яйця варять некруто, «в мішечок» або круто, у шкаралупі і без неї. Для варіння яєць використовують яйцеварки, наплитні казани, каструлі, сотейники, казани із спеціальними сітчастими втулками. За допомогою їх яйця зручно занурювати і виймати з води.
Яйця некруті варять у киплячій підголеній воді 3—3,5 хв з моменту закипання води. Готові яйця виймають шумівкою і промивають у холодній воді. Яйце, зварене некруто, містить напіврідкий білк і рідкий жовток, тому обчистити його не можна — воно не зберігає форму. Подають яйця гарячими звичайно на сніданок (1—3 шт., на порцію). Одне яйце кладуть гострим кінцем донизу на спеціальну підставку (пашотницю), яку ставлять на закусочну тарілку, решту - на тарілку. Окремо подають масло і хліб.
Яйця «в мішечок» варять так само, але протягом 4,5—5 хв, потім промивають холодною водою. Подають у шкаралупі або обережно обчищають її, опустивши яйце у холодну воду. В яйцях, варених «в мішечок», білок повинен мати консистенцію ніжних драглів і напіврідкий жовток. Обчищене від шкаралупи яйце зберігає форму, але трохи деформується під дією власної маси, їх також подають необчищеними у пашотницях. Обчищають яйця для прозорого бульйону, шпинату з яйцем і грінками, яєць на грінках під соусом. Яйця у шкаралупі зварені некруто і «в мішечок», подають тільки гарячими.
Яйця круті варять 8—10 хв у киплячій підсоленій воді, щоб запобігти витіканню яйця при наявності тріщин на шкаралупі. В яйцях, зварених - круто, білок і жовток повністю загусають.
Готові яйця швидко охолоджують у холодній воді, щоб легше було обчищати шкаралупу. Не слід подовжувати строк варіння яєць, оскільки вони стають твердими, тугими і важче засвоюються організмом. У звареному неохолодженому яйці можливе потемніння поверхні жовтка внаслідок утворення сірчистого заліза з сірководню білка і заліза жовтка. Швидке охолодження яйця у холодній воді перешкоджає сполученню сірководню із залізом і жовток не темнішає. Яйця використовуються обчищеними для холодних закусок, супів, соусів. Для варіння яєць без шкаралупи у воду додають оцет, сіль (50 г оцту і 10 г солі на 1 л води), доводять до кипіння, розмішують воду, щоб посередині утворилась воронка, в яку випускають яйця без шкаралупи. Варять при слабкому кипінні 3—3,5 хв, потім виймають шумівкою і ножем вирівнюють білкові торочки, що розплилися по краях. Відходи при цьому становлять 7 % маси вареного яйця. Форма яйця, звареного без шкаралупи, приплюснута, білок густий з нерівною поверхнею, жовток— напіврідкий, повинен бути всередині білка. Яйця, зварені без шкаралупи, використовують холодними і гарячими. Подають на грінках з пшеничного хліба під соусом або з гарячими м'ясними стравами.
Яйця з шинкою на грінках
Яйця — 2 шт., шинка варена — 23 або окіст копчено-варений, або варений (з шкуркою і кістками) — 29, хліб пшеничний— ЗО, маргарин столовий— 10, соус — 75. Вихід — 185.
На підсмажені грінки з пшеничного хліба покласти кусочок обсмаженої шинки, зверху — яйця, зварені «в мішечок» без шкаралупи. Соус червоний з естрагоном або томатний подають окремо. Страву перед подаванням прикрашають листками естрагону (3 г).
Яєчна кашка
Яйця — 2 шт., або меланж — 80, молоко — 40, масло вершкове — 5, маса готової кашки — 105, грінки — 35 або сир— 16,5. Вихід— 140/120.
Яйця або меланж розвести молоком або водою, додати сіль, суміш розмішати, додати кусочки вершкового масла і проварити на водяній бані, безперервно розмішуючи, до консистенції напіврідкої каші. Готову кашу зберігають на марміті при температурі 60"°С не більш як 15 хв.
Подавати у порціонних сковородах або підігрітих тарілках, виклавши гіркою, навколо покласти підсмажені грінки з пшеничного хліба або посипати тертим сиром (10 г). Яєчну кашку можна подавати з додатковим гарніром у вигляді обсмажених м'ясних продуктів (сосисок, шинки, нирок).40 г або з грибами, зеленим горошком, відварної цвітної капусти 50 г.
