67. (34) Печінкова кома, принципи інтенсивної терапії

Печінкова кома — патологічний стан, що супроводжується порушеннями свідомості, руховими розладами різного ступеня.

Печінкова кома є останньою і найбільш важкою стадією печінкової енцефалопатії. Цей стан зумовлений токсичним впливом продуктів обміну на центральну нервову систему, в тому випадку якщо вони не повністю утилізуються печінкою або ж, навпростець потрапляють з ворітної вени в системний кровотік.

Симптоми печінкової енцефалопатії

ПЕ має 5 стадій, від 0 до 4.

Стадія 0, або латентна ПЕ не має симптомів, але може бути виявлена ​​за допомогою нескладних діагностичних тестів, таких як тест зв’язування чисел, що визначає швидкість розумових процесів і тест лінії або лабіринту, на точність тонкої моторики.

Стадія 1 супроводжується порушеннями сну, погіршенням настрою, дратівливістю, іноді призводить до депресії. Голос стає монотонним, з’являється тремор, погіршується почерк. Останнє добре помітно у людей, які мають гарний почерк, регулярно і багато пишуть від руки.

Стадія 2, навпаки, характеризується загальмованістю, з’являється сонливість, погіршення пам’яті й орієнтації в просторі. Порушується координація рухів, хода хворого, йому стає складно говорити, мова тиха і нерозбірлива. Характерний симптом ПЕ — «пурхаючий» тремор кистей (астериксис), помітний, коли пацієнт тримає витягнуті перед собою руки.

Стадія 3: сонливість, відзначається амнезія, тривожність, гнів, параноя, зміна поведінки. Ригідність м’язів, посилення або ослаблення рефлексів.

Стадія 4 — кома.

Невідкладна допомога

В першу чергу необхідно визначити фактор, який спровокував розвиток печінкової коми, усунути вплив цього фактора.

• Інфузійна терапія — 50-100 мл / кг на добу, з контролем і корекцією електролітного балансу, кислотно-основного стану.

• Розчин глюкози 5-10 г / кг на добу.

• Заходи, спрямовані на зменшення рівня аміаку в крові: призначення гепатопротекторів, препаратів, що знижують рівень аміаку в крові, сифонні клізми і промивання шлунка, призначення антибіотиків для зменшення кількості продукції і всмоктування продуктів розпаду білка з кишечника.

• Екстракорпоральна детоксикація (гемосорбція, гемодіаліз) за показаннями.

• Протисудомні, седативні препарати за показаннями.

• Для пацієнтів з тяжкою печінковою енцефалопатією, яка не піддається медикаментозному лікуванню, єдино ефективним засобом залишається трансплантація печінки.

68. (35) Основні принципи іт гострого отруєння.

Невідкладна терапія пацієнтів з гострими отруєннями включає:

1.Припинення контактуз отрутою і прискорене виведення її частини,що не всмокталася,із шлунково-кишкового тракту(речовини,що викликають блювання,та проносні засоби,промивання шлунково-кишкового тракту,ентеросорбція)

2.Посилення природної(форсований діурез,лікувальна гіпервентиляція легенів,гіпербарична оксигенація крові,гіпер- та гіпотермія,регуляція ферментативної активності) та використання штучної детоксикації(розведення та заміщення крові,діаліз та сорбція різних біологічних середовищ організму,фізіогемотерапія)

3.Використання антидотної терапії

4.Симптоматичне лікування(корекція порушених функцій організму).