- •Перелік питань для підсумкового контролю з дисципліни.
- •Змістовий модуль і. Загальна реаніматологія та анестезіологія
- •1. Клінічна смерть, визначення, діагностика.
- •2. Негайний етап слцр.
- •3. Ознаки ефективності реанімації, показання до припинення реанімації.
- •4. Спеціалізований етап слцр.
- •5. Види зупинки кровообігу та їх діагностика.
- •6. Лікарські засоби, що використовуються на спеціалізованому етапі серцево та церебральної реанімації. Їх дози.
- •8. Техніка електричної дефібриляції.
- •9. Показання до прямого масажу серця.
- •7. Шляхи введення медикаментів під час реанімації та їх обгрунтування.
- •10. Ускладнення реанімації.
- •11. Післяреанімаційний період.
- •12. Поняття про декортикацію, децеребрацію, смерть мозку.
- •13. Основні напрями лікування у після реанімаційному періоді.
- •14. Інтенсивна терапія набряку мозку.
- •15. Класифікація видів анестезії.
- •16. Основні вузли наркозного апарату.
- •17. Заходи запобігання загоранню та вибухам у операційній.
- •18. Дихальні контури, переваги, недоліки.
- •19. Інгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг .
- •20. Компоненти загальної анестезії.
- •21. Етапи анестезіологічного забезпечення.
- •22. Премедикація. Її види.
- •23. Підготовка хворих до операції та наркозу
- •24. Клініка наркозу ефіром.
- •25. Масковий метод загальної анестезії.
- •26. Ендотрахеальний наркоз. Показання, методика проведення.
- •27. Фармакологія м'язових релаксантів
- •28. Ускладнення при загальній анестезії.
- •29. Неінгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг.
- •30. Види та методи регіонарної анестезії.
- •31. Особливості загальної анестезії в амбулаторних та ургентних умовах.
- •32. Особливості підготовки хворих до операції га наркозу.
- •33. Фізіологічні га патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку
- •34. (1) Роль води та електролітів у організмі.
- •35. (2) Поняття про осмолярність. Її корекція.
- •36. (3) Клінічні ознаки дегідратації та гіпергідратації
- •37. (4) Гіпертонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.
- •38. (5) Ізотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.
- •39. (6) Гіпотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.
- •40. (7) Гіпертонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.
- •41. (8) Ізотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.
- •42. (9) Гіпотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.
- •43. (10) Причини га ознаки гіпо- та гіпернатріємії, методи лікування.
- •44. (11) Патофізіологічні порушення при гіпо- та гіперкаліємії, клініка, діагностика, корекція.
- •45. (12) Порушення обміну хлору.
- •46. (13) Буферні системи організму.
- •47. (14) Поняття про ацидоз, діагностика, корекція.
- •48. (15) Поняття про алкалоз, діагностика, корекція.
- •49. (16) Характеристика розчинів для інфузійної терапії.
- •50. (17) Показання до парентерального живлення.
- •51. (18) Особливості інфузійної терапії та корекції порушень вео і кос при цукровому діабеті.
- •52. (19) Особливості інфузійної терапії та корекції порушень вео і кос у післяопераційному періоді.
- •53. (20) Особливості інфузійної терапії та корекції порушень вео і кос при стенозі воротаря.
- •54. (21) Особливості інфузійної терапії та корекції порушень вео і кос при кишковій непрохідності.
- •55. (22) Особливості інфузійної терапії та корекції порушень вео і кос при перитоніті.
- •56. (23) Особливості інфузійної терапії та корекції порушень вео і кос при панкреонекрозі.
- •57. (24) Причини виникнення і патогенез гострої ниркової недостатності (гнн).
- •58. (25) Диференціальна діагностика преренальної. Ренальної та постренальної олігоурії, анурії. Лабораторна діагностика гнн.
- •59. (26) Стадії клінічного перебігу гнн.
- •60. (27) Основні принципи лікування гнн.
- •61. (28) Уремічна кома, принципи інтенсивної терапії.
- •62. (29) Показання до гемодіалізу.
- •63. (30) Розрахунок добової потреби в рідині хворих з гнн.
- •64. (31) Причини виникнення гострої печінкової недостатності.
- •65. (32) Клінічні прояви гострої печінкової недостатності. Лабораторна діагностика.
- •67. (34) Печінкова кома, принципи інтенсивної терапії
- •68. (35) Основні принципи іт гострого отруєння.
- •69. (36) Основні принципи форсованого діурезу.
- •70. (37) Екстракорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.
- •1.Методи посилення природних детоксикаційних систем:
- •2. Методи штучної детоксикації:
- •71. (38) Принципи антидотної терапії.
- •72. (39) Патогенез, клініка та іт при отруєнні метиловим спиртом.
- •73. (40) Патогенез, клініка та іт при отруєнні етиловим спиртом та його сурогатами.
- •74. (41) Патогенез, клініка та іт при отруєнні опіатами та барбітуратами.
- •75. (42) Патогенез, клініка та іт при отруєннях фосфоорганічними речовинами.
- •76. (43) Патогенез клініка та іт при отруєннях кислотами та лугами
- •77. (44) Патогенез, клініка та іт при отруєнні чадним газом.
- •78. (45) Патогенез, клініка та іт при отруєнні отруйними грибами.
- •79. (46) Особливості невідкладної допомоги при укусах комах і тварин.
- •80. (47) Види порушень свідомості, оцінка глибини порушень свідомості.
- •81. (48) Принципи іт при коматозних станах різного походження.
- •82. (49) Патогенез, клініка та іт гіпоглікемічної коми.
- •83. (50) Патогенез, клініка та іт гіперглікемічної коми.
- •84. (51) Патогенез, клініка та іт гіперосмолярної коми.
- •85. (52) Патогенез, клініка. Іт гіпертермічного синдрому у дітей.
- •86. (1) Класифікація гіпоксії, клініка, диференційна діагностика різних видів гіпоксії.
- •87. (2) Гіперкапнія, клініка.
- •88. (3) Гіпокапнія. Клініка.
- •89. (4) Класифікація гдн.
- •90. (5) Основні принципи інтенсивної терапії гдн.
- •3. Забезпечення венозного доступу
- •1. Надання екстреної медичної допомоги
- •91. (6) Оксигенотерапія: методи, показання, токсична дія кисню.
- •92. (7) Швл, показання, методи, критерії ефективності.
- •95. (10) Принципи диференційованої терапії астматичного стану.
- •93. (8) Методи відновлення прохідності дихальних шляхів та поліпшення дренажної функції легенів.
- •94. (9) Санація трахеобронхіального дерева і ротоглотки.
- •96. (11) Невідкладна допомога при різних типах набряку легенів.
- •97. (12) Аспіраційний синдром, патогенез, клінічні прояви, інтенсивна терапія.
- •98. (13) Інтенсивна терапія післяопераційної гдн.
- •99. (14) Реанімація та інтенсивна терапія при різних видах утоплення.
- •100. (15) Респіраторний дистрес-синдром дорослих, етіологія, патогенез, клінічні ознаки, інтенсивна терапія.
- •101. (16) Реанімація та інтенсивна терапія тромбоемболії легеневої артерії та її гілок.
- •102. (17) Види гострих розладів кровообігу.
- •Стаз (від лат. Stasis – зупинка) – зупинка руху крові в судинах мікроциркуляторного русла, головним чином в капілярах.
- •103. (18) Патогенез, клінічні прояви та іт гострої серцевої недостатності
- •104. (19) Патогенез, клінічні прояви та іт гострих порушень серцевого ритму.
- •I. Порушення утворення імпульсу.
- •II. Порушення провідності:
- •III. Комбіновані порушення ритму:
- •105. (20) Патофізіологія, діагностика, особливості перебігу та інтенсивна терапія при запамороченні та колапсі.
- •106. (21) Патогенез, клінічний перебіг та іт травматичного шоку.
- •107. (22) Патогенез, клінічний перебіг та іт геморагічного шоку.
- •108. (23) Патогенез, клінічний перебіг та іт опікового шоку
- •109. (24) Патогенез, клінічний перебіг та іт анафілактичного шоку.
- •Обколоти місце ін’єкції 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну з 4,5 мл 0,9% розчину хлориду натрію.До місця ін’єкції прикласти лід або грілку з холодною водою на 10-15 хвилин.
- •У кінцівку ввести 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну (дітям 0,15-0,3 мл).
- •110. (25) Патогенез, клінічний перебіг та іт токсико-інфекційного шоку.
- •111. (26) Реанімація та іт при електротравмі.
- •112. (27) Реанімація та інтенсивна терапія при синдромі тривалого стискання.
- •113.(28) Реанімація га іт при політравмі.
87. (2) Гіперкапнія, клініка.
Гіперкапнія — ненормально високий рівень діоксиду вуглецю в крові, або, іншими словами, отруєння вуглекислим газом, який в звичайному випадку виводиться з організму легенями. Процес газообміну (надходження з легенів у кров кисню і виведення з організму вуглекислого газу) здійснюється в альвеолах. Якщо з якоїсь причини альвеоли не виконують свою основну функцію (наприклад, через пошкодження легенів хронічним обструктивним захворюванням), газообмін порушується, і вуглекислий газ не виводиться з легенів повністю. Результат — занадто велика кількість окису вуглецю в крові з усіма характерними симптомами.
Перша стадія — це помірні симптоми гіперкапнії, що спостерігаються при перевищенні рівня окису вуглецю в крові в 40-45 міліметрів ртутного стовпа. На цій стадії спостерігаються почастішання пульсу і дихання, підвищення тиску і потовиділення.
Друга стадія гіперкапнії — так звана глибока гіперкапнія, що викликає значні порушення дихання на тлі подальшого підвищення артеріального тиску і порушення ритму дихання.
Третя, найбільш важка стадія гіперкапнії — так звана ацидотична кома: отруєння вуглекислим газом призводить до втрати свідомості, пригнічення рефлексів, тяжке порушення дихання, наступ коми і, за відсутності оперативної медичної допомоги, летальний результат.
88. (3) Гіпокапнія. Клініка.
Гіпокапнія – зниження парціального тиску і вміцсту СО2 в артеріальній крові і в організмі. Виникає при збільшеній вентиляції легенів,висотній хворобі.
При значній гіпокапнії хворі – мляві, сонливі, апатичні. Шкірні покриви бліді і сухі, артеріальний тиск знижений, пульс частий, реакція сечі лужна внаслідок посилення виділення нирками бікарбонатів. При гіпокапнії розвивається газовий алкалоз, який може призвести до спазму судин мозку.
89. (4) Класифікація гдн.
Етіопатофізіологічна класифікація
Вентиляційна(гіперкапнічна). Респіраторний ацидоз,зростання кехоламінів крові. Причина-гіповентиляція
Паренхіматозна(гіпоксемічна)
Однією з класифікацій гострої дихальної недостатності (ГДН)є варіант, заснований на етіологічних факторах:
1. Гостра дихальна недостатність (ГДН) центрального генезу.
2. Гостра дихальна недостатність (ГДН) при обструкції дихальних шляхів.
3. Гостра дихальна недостатність (ГДН) змішаного генезу
Гостра дихальна недостатність (ГДН) I стадії. Хворий у свідомості, неспокійний, може бути в ейфорії. Скарги на відчуття нестачі повітря. Шкірні покриви бліді, вологі, легкий акроціаноз.Число подихів (ЧД) - 25-30 в 1 хв., ЧСС - 100-110 за 1 хв., АТ в межах норми або кілька підвищено, рaО, знижується до 70 мм рт. ст., paСО, зменшується до 35 мм рт. ст. (Гипокапния носить компенсаторний характер,як наслідок задишки).
Гостра дихальна недостатність (ГДН) II стадії. Свідомість порушено, часто виникає психомоторне збудження. Скарги на сильну ядуху. Можлива втрата свідомості, марення, галюцинації. Шкірні покриви ціанотичні, іноді впоєднанні з гіперемією, профузний піт. ЧД - 30-40 в 1 хв., ЧСС - 120-140 за 1 хв., Відзначається артеріальна гіпертензія. рa02 зменшується до 60 мм рт. ст., раС02 збільшується до 50 мм рт. ст.
Гостра дихальна недостатність (ГДН) III стадії. Свідомість відсутня. Клоніко-тонічні судоми, розширення зіниць з відсутністю їх реакції на світло, плямистий ціаноз. Частто спостерігається швидкий перехід тахіпное (ЧД від 40 і більше) в брадипное (ЧД - 8-10 в 1 хв.). Падіння артеріального тиску. ЧСС більше 140 за 1 хв., Можлива поява миготливої аритмії, pa02 зменшується до 50 мм рт. ст. і нижче, раСO2зростає до 80-90 мм рт. ст. і вище.