91. (6) Оксигенотерапія: методи, показання, токсична дія кисню.

Основна мета оксигенотерапії – корекція альвеолярної та тканинної гіпоксії з досягненням сатурації ≥93% та/або Ра О₂ ≥70-80мм.рт.ст.

Показання до оксигенотерапії:

• Гіпоксемія(Ра О₂≤60мм.рт.ст. або сатурація <93%

• Гострий стан у разі припущення наявності гіпоксемії

• Тяжка травма

• Гострий інфаркт міокарда

• Оперативне втручання

Додатковими є:

• ранній післяопераційний період

• дихальне недостатність

• шок

• сепсис

• отруєння чадним газом

• застосування опіатів і засобів, які пригнічують дихальний центр

• тяжка анемія і т.д.

Для проведення оксигенотерапії використовують кисневі маски. Залежно від того, повністю чи частково вони забезпечують вентиляційні потреба хворого,виділяють два типи масок

• Маски низького потоку: назальні канюлі,маски Ходсона(лицева),та маски з мішком-резервуаром(10-15 л за хв.)

• Маски високого потоку – маски Вентурі(60 л за хв.)

Кисень повинен бути зволоженим,бо сухий призводить до порушення функції мукоциліарної системи.

Токсична дія кисню

Тривале застосування кисню у високих дозах(>60%) та гіпероксимія приводить до: адсорбційне виникнення ателектазів внаслідок руйнування сурфактанту та порушення його синтезу,розвиток синдрому гострого ушкодження легенів,руйнування мембран пневмоцитів 1 та 2 типу,що виникає через вплив вільних радикалів кисню внаслідок пероксидного окиснення ліпідів(основний механізмім ушеодження мембран нейронів). Гіпероксимія сприяє зростанню судинного опору. у хворих із хронічними захворюваннями легень та ХДН кисень у високій концентрації може сприяти гіперкапнії.

92. (7) Швл, показання, методи, критерії ефективності.

Основною метою штучної вентиляції легень в умовах інтенсивної терапії є забезпечення адекватного газообміну відповідно до метаболічних потреб організму в даний момент та повне звільнення хворого від роботи дихання.На сьогодні показаннями до переведення хворого на штучну вентиляцію легень є симптоми гіпоксемії,що виникають унаслідок порушення функції ЦНС,тяжкі розлади серцево-судинної діяльності.

Абсолютними показаннями до переведення на механічну вентиляцію легень :

– апное та термінальні види дихання.

Відносні показання до респіраторної підтримки:

1)частота дихання <8 або>40

2)життєва ємність легень <15

3)обєм форсованого видиху <10

4)сила вдиху <25

5)респіраторний індекс< 80

6)РаСО₂> 55

7)SpO₂<85

8)стан ССС-зупинка серцевої діяльності,тахікардія,що прогресує,порушення ритму,артеріальна гіпотензія,які повязані з гіпоксією та/або гіперкапнією

Методи ШВЛ:

• з рота до рота

• з рота до носа

• мішком Амбу

• через носо-лицеву маску

• більш тривалу ШВЛ здійснюють за допомогою респіраторів

Найбільш інформативним критерієм ефективності ШВЛ є:

• тиск на вдиху

• пульсовий артеріальний тиск

• хвилинний обєм дихання

• парціальна напруга кисню і вуглекислого газу в артеріальній крові

• Критеріями ефективності штучної вентиляції легень є руху (екскурсії) грудної клітки при вдиху, дихальний шум при видиху, зникнення синюшності і мраморности шкірних покривів.