Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
036_036_036_036_ekzamen_anasteziyka.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
337 Кб
Скачать
☆

106. (21) Патогенез, клінічний перебіг та іт травматичного шоку.

Симптомами шокового стану є ті ж ознаки, які можна спостерігати при сильних зовнішніх або внутрішніх кровотечах: 

  1. Блідість шкірного покриву. Шкіра може бути вологою, холодною на дотик. 

  2. У початковий період, а також при сильному нервовому перенапруженні потерпілий може не усвідомлювати всій тяжкості власного стану, він збуджений.

  3. Слабкість. 

  4. Занепокоєння. 

  5. Спрага, відчуття сильної сухості у роті. 

  6. Пульс слабкий, прискорений. 

  7. Дихання часте. 

  8. Свідомість сплутана, можлива втрата свідомості. 

При травматичному шоку крововтрата супроводжується масивною травмою м’яких тканин (обширні гематоми, переломи великих кісток, тазових, стегнових, плечових), ушкодження життєво важливих органів (серце, легені, головний і спинний мозок, печінка нирки, підшлункова залоза) з можливим порушенням їхньої функції. Найчастіше виникає у людей з політравмою. При травматичному шоку швидше розвивається синдром системної запальної відповіді, і тому цей шок більш рефрактерний до терапії, відповідно, вища летальність.

Лікування: важливу роль відіграє адекватне знеболювання. Останнім часом рекомендують гіпотонічну ресусцитацію до спинення кровотечі. Передбачається, що надмірне внутрішньовенне введення рідини може збільшити об’єм крововтрати і підвищувати смертність. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що порівняно з масивним поповненням рідини помірний темп інфузійної терапії асоціюється з кращою виживаністю. У пацієнтів з проникними пораненням тулуба, які супроводжується артеріальною гіпотензією, рання ресусцитація гіпертонічним сольовим розчином з декстраном або гідроксиетилкрохмалем з підтриманням систолічного артеріального тиску на рівні 80-90 мм. рт. ст. до спинення кровотечі сприяє збільшенню виживаності.

107. (22) Патогенез, клінічний перебіг та іт геморагічного шоку.

Геморагічний шок (ГШ) є найтяжчим ускладненням при патологічній кровотечі.

З патофізіологічного погляду шок — це криза мікроциркуляції, її нездатність забезпечити адекватний тканинний обмін, задовольнити потреби кисню в тканинах, енергетичних продуктах та видалити з ор­ганізму токсичні речовини обміну. Провідним патогенетичним моментом є не відповідність об"єму крові, що циркулює ,ємності судинного русла. Зростання цієї диспропорції внаслідок крововтрати зумовлює зменшення ударного і хвилинного об"єму та венозного повернення крові до правого передсердя, зниження артеріального тиску (АТ).

При крововтраті вище фізіологічної виникає криза мікроциркуляції — ГШ.

За класифікацією Ваker в модифікації П. Г. Брюсова розрізняють 4 ступеня ГШ .

  • При І ступені ГШ має місце помірна гіповолемія. Загальний стан середньої тяжкості. Свідомість не втрачена, слабкість, серцебиття. Шкірні покриви бліді.

  • При ІІ ступені ГШ має місце виражена гіповолемія. Загальний стан тяжкий. Слабкість, запаморочен­ня, потемніння в очах, спрага, пітливість, задишка, глухість серцевих тонів, загальмованість. Виражена блідість шкіряних покровів, акроцианоз, похолодіння кінцівок. Гіповолемія супроводжується розвитком тяжкої тканинної гіпоксії, декомпенсованим ацидозом, активацією викиду біологічно активних речовин (серотоніну, кеніну, простагландинів, гістаміну та ін.), делятацією судин. Цей процес сприяє зростанню диспропорції між ємкістю судинного русла й ОКЦ.

  • За показників крововтрати більше 1500 мл спостерігається тяжка гіповолемія. Гемодинаміка значно порушена, стан хворої тяжкий і оцінюється як ІІІ ступінь ГШ. Стан вкрай тяжкий, свідомість сплутана, сту­пор, занепокоєння, зниження температури тіла, різка блідість шкіряних покровів, периферичний ціаноз.

  • За показників крововтрати більше за 2,5-3% маси тіла спостерігається позамежна гіповолемія. Стан жінки вкрай тяжкий, свідомість відсутня. Загальна блідість, "мармуровість" кінцівок. Пульс слабкий, іноді й зовсім не визначається, можна підрахувати лише ЧСС (частоту серцевих скорочень), дихання по­верхневе, тахіпноє, патологічне рухове збудження, гіпорефлексія, анурія, знижена температура тіла. Де­компенсований метаболічний ацидоз (IV ступінь ГШ).

Основні принципи лікування кровотеч та ГШ:

1) зупинка кровотечі;

2) визначення стадії компенсованої крововтрати;

3) відновлення ОКЦ;

4) нормалізація тонусу судинного русла;

5) корекція реології крові, її структурного, біохімічного, електролітного складу, КЛС, копоїдно-ос-мотичних властивостей;

6) дезінтоксикація;

7) десенсибілізація;

8) корекція функції згортальної, антизгортальної, фібринолітичної та протеазної систем;

9) регуляція діяльності життєвоважливих органів;