86. (1) Класифікація гіпоксії, клініка, диференційна діагностика різних видів гіпоксії.

Гіпоксія, або кисневе голодування – це типовий патологічний процес, який виникає внаслідок недостатнього постачання тканинами кисню або порушення використання його тканинами.

Класифікація гіпоксії:

І. В залежності від причин виникнення та механізмів розвитку виділяють сім типів гіпоксії:

• Екзогенна (гіпоксична)

• Дихальна (респіраторна)

• Циркуляторна (серцево-судинна)

• Гемічна (кров’яна)

• Тканинна (гістотоксична)

• Гіпоксія навантаження

• Гіпоксія змішаної етіології.

II. За темпами розвитку і тривалістю виділяють:

а) блискавичну

б) гостру

в) підгостру

г) хронічну гіпоксію.

1. Гіпоксичною (екзогенною)називають гіпоксію, причиною якої є зменшення парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі.

Гіпоксична гіпоксія може бути двох видів:

• Гіпобарична виникає при зниженні атмосферного тиску ( наприклад, при підніманні на висоту в гори). Дана гіпоксія супроводжується гіпокапнією (зниженням СО₂) і алкалозом (злужненням крові), які виникають внаслідок частого і глибокого дихання. Гіпокапнія та алкалоз пригнічують дихальний центр

• Нормобарична гіпоксія виникає при зменшенні вмісту кисню у вдихуваному повітрі (наприклад, робота в шахтах, несправність систем кисневого забезпечення в літальних апаратах, на підводних човнах, у скафандрах). Це супроводжується гіперкапнією (збільшенням рівня СО₂).

2. Дихальна (респіраторна) гіпоксія – це кисневе голодування, причиною якого є недостатність зовнішнього дихання. Супроводжується зменшенням р0₂(гіпоксемією) і ..збільшенні pCO₂ (гіперкапнією) артеріальної крові, розвитоком газового ацидозу. Респріторна гіпоксія спостерігається при обструкції (закупорці) дихальних шляхів, пневмонії, бронхіальній астмі, центральних розладах дихання, які можуть виникнути при вроджених та набутих аномаліях будови грудної клітки, а також при порушенні дифузії в легенях (при ателектазі (спадінні легень) або фіброзі легень (переродженні легеневої тканини на сполучну).

3. Циркуляторна гіпоксія – це кисневе голодування, причиною якого є розлади загальної гемодинамікн або порушення місцевого кровообігу. Циркуляторна гіпоксія буває загальною та місцевою.

• В основі розвитку загальної циркуляторної гіпоксії є порушення системного кровообігу (зниження системного артеріального тиску) при серцевій недостатності і зниження тонусу судин (колапсі).

• Місцева гіпоксія виникає при збільшені опору судин та звужені їх просвіту Наприклад, гіпертонічна хвороба).

Гемічна (кров’яна) гіпоксія– це кисневе голодування, що виникає внаслідок зменшення кисневої ємності крові

Виділяють дві форми кров’яної гіпоксії:

а). анемічну - виникає як наслідок анемії, порушенні здатності гемоглобіну зв'язувати транспортувати та віддавати тканинам кисень.

Спостерігається при зниженні в крові гемоглобіну і еритроцитів, а також при гемоглобінпатіях, таласемії, утворенні мет-, карб оксигемоглобіну.

б). гіпоксію, пов’язану з інактивацією гемоглобіну.

Основні форми інактивованого гемоглобіну.

1. Карбоксигемоглобін - продукт взаємодії гемоглобіну з оксидом вуглецю (II)(чадним газом, СО).

2. Метгемоглобін – гемоглобін, у якому залізо перебуває у тривалентному стані.

3. Сульфгемоглобін - сполука гемоглобіну із сірководнем.

5. Тканинна гіпоксія - це кисневе голодування, що виникає в результаті порушення утилізації (засвоєння) кисню клітинами. У цьому випадку порушується біологічне окиснення на фоні достатнього постачання тканинам кисню. Причинами тканинної гіпоксії є зниження кількості або активності дихальних ферментів, роз’єднання процесів окиснення і фосфорилювання. Зниження синтезу дихальних ферментів буває при гіповітамінозах. З вітамінів особливо важливими в цьому плані є рибофлавін і нікотинова кислота. При нестачі тіаміну порушується засвоєння кисню, оскільки він приймає участь у окисленні глюкози.В наслідок роз’єднання процесів окиснення і фосфорилювання знижується ефективність біологічного окиснення, енергія розсіюється у вигляді вільної теплоти.

У виникненні тканинної гіпоксії може мати значення активація перекисного вільнорадикального окиснення, при якому органічні речовини піддаються неферментативному окисненню молекулярним киснем. Активація вільнорадикального окиснення, а отже, і тканинна гіпоксія спостерігаються при дії іонізуючого випромінювання, у разі дефіциту природних антиоксидантів.

6. Гіпоксію навантаження, яка розвивається на фоні достатнього або навіть підвищеного постачання тканинам кисню. Однак підвищення функції органа і значно збільшена потреба в кисні можуть зумовити неадекватне кисневе постачання і розвиток метаболічних порушень, характерних для справжньої кисневої недостатності. Прикладом можуть буди надмірні навантаження у спорті, інтенсивна м’язова робота. Така гіпоксія є пусковим механізмом розвитку втоми.

7. Змішана гіпоксія спостерігається при комбінації двох або більше типів гіпоксії. Наприклад, хронічна гіпоксія будь-якого генезу звичайно ускладнюється ураженням дихальних ферментів і приєднанням кисневої недостатності тканинного характеру.