Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
036_036_036_036_ekzamen_anasteziyka.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
337 Кб
Скачать
☆

81. (48) Принципи іт при коматозних станах різного походження.

Одним з основних напрямків лікування хворих в комі є профілактика та усунення гіпоксії мозку. Оскільки у цих хворих відсутня свідомість, часто порушені ковтання і кашльовий рефлекс, дуже важлива підтримка прохідності дихальних шляхів. Хворому надають горизонтальне положення на спині без подушки. При западінні язика використовують повітрепровід. Мокроту негайно відсмоктують. Якщо прогресує гіповентиляція, наростає ціаноз, виконують інтубацію трахеї.

Щоб попередити розвиток аспіраційного синдрому, в шлунок вводять зонд. У хворих, тривалий час перебувають в комі, зонд використовують також для ентерального харчування.

Для адекватного забезпечення потреби мозку в кисні необхідно підтримувати кровообіг. При артеріальній гіпотензії вводять кардіостимулюючі препарати, плазмозамінники, за показами– гормональні препарати. Для боротьби з артеріальною гіпотензією хворим в комі призначають дофамін (до 10 мкг / кг / хв), який забезпечуючи виражений гемодинамічний ефект, сприяє поліпшенню ниркового кровотоку.

Для боротьби з набряком мозку проводять дегідратаційну терапію. В/в струменевий вводять 100-150 мл 10% розчину манітолу. Використовують також салуретики (40-80 мг фуросеміду), еуфілін (240-480 мг). Оскільки цим хворим нерідко роблять спинно-мозкову пункцію, медсестрі необхідно мати напоготові стерильні набори для її виконання, а також засоби для вимірювання лікворного тиску.

При розвитку судом під контролем показників кровообігу і дихання вводять сибазон (5-10 мг), оксибутират натрію (50-100 мг / кг маси тіла) або барбітурати. Якщо судоми не вдається купірувати і виникає порушення дихання, вводять м'язові релаксанти, інтубують трахею і проводять ШВЛ

82. (49) Патогенез, клініка та іт гіпоглікемічної коми.

Розвивається внаслідок вираженого зниження рівня цукру в крові, що призводить до погіршення метаболічних процесів у мозку та розвитку гіпоглікемії.

Частіше розвивається у хворих на цукровий діабет з підвищеною чутливістю до інсуліну. Причиною розвитку гіпоглікемічної коми може бути прийом недостатньої кількості їжі після ін'єкції інсуліну, передозування препаратів, що знижують рівень цукру в організмі. ГК може також виникати внаслідок фізичного перенапруження, алкогольної інтоксикації, захворювань травного каналу та нейроендокринної системи.

Зниження вмісту глюкози в крові призводить до погіршення метаболічних процесів в ЦНС. Особливо важка гіпоксія розвивається в клітинах КГМ (швидко виникає набряк, дегенеративні зміни, некроз).

Клініка. ГК може розвиватися швидко (протягом декількох хвилин або годин). Спочатку з'являється головний біль, посилення почуття голоду, збудження, агресивність, пітливість, збліднення шкіри, парестезія кінчика язика, губ, тахікардія. Потім психомоторне збудження змінюється оглушенням, сопором. Можуть розвинутися тонічні судоми, які переходять у великий епілептичний припадок. Язик вологий, немає ознак зневоднення. Свідомість відсутня. Артеріальна гіпотензія. Поверхневе дихання. Арефлексія. Такий стан може призвести до летального кінця.

Лікування. При збереженні свідомості для поліпшення стану іноді досить дати випити хворому 1-2 склянки солодкого чаю, з'їсти кілька цукерок, 100-150 г варення. У більш важких випадках негайно вводять в/в 40-100 мл 40% розчину глюкози або вводять глюкозу крапельно. Якщо немає ефекту, хворому вводять в/в крапельно 5% розчин глюкози з глюкокортикоїдами (30-60 мг преднізолону), глюкагон (1-2 мл). Призначають вітаміни, серцеві засоби, проводять оксигенотерапію. Для профілактики і лікування набряку мозку вводять 15% розчин маніту (з розрахунку 0,5-1 г / кг), 10-15 мл 25% магнію сульфату. При вираженому збудженні, судомах вводять 5-10 мг діазепаму.