Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп.лекц. з іст.України..docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
290 Кб
Скачать
☆

6. Соціально-економічний розвиток українських земель.

Кріпацтво на українських землях юридично ввелось постановою сейму Речі Посполитої 1573 р. і Литовським статутом 1588р. Селянин і його земля ставали власністю феодала, він повинен був відробляти панщину та сплачувати податки.

Селяни продовжували жити громадою (общиною), управління якою здійснювали виборний староста (отаман) та громадська рада, що обиралась раз на рік. Вони мали право судочинства, котре здійснювалось на громадському віче, так звана “копа”, тому цей суд називали “копним”. Основою господарства України продовжувало залишатись сільське господарство, в якому відбувся ряд змін: трипільна система витісняє підсічну, поши-рюється використання органічних добрив (гною). Розвивається городництво, садівництво, тваринництво. Господарство в своїй основі залишалось натуральним.

Протягом XIV-XVІст. відроджуються міста, які стають центрами ремесла, торгівлі, куль-турного та політичного життя. Міста поділялись на приватновласницькі та державні.

7. Берестейська Церковна унія 1596р.

– об’єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності й української мови богослужіння. Її було проголошено на церковному соборі в Бресті (Бересті). В результаті унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква).

Для подальшого зміцнення Речі Посполитої, як вважали польська влада і католицькі кола, було необхідно об'єднати православних українців і білорусів з поляками-католиками. Право-славні єпископи також виступали за об'єднання церков, але при цьому інтереси православних і католицьких ієрархів, так само як і їх бачення ролі і становища майбутньої уніатської церкви, були зовсім різними.

Для православних єпископів основними причинами укладання унії були:

а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства;

б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій;

в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті, мали титули “князів церкви” і підкорялися тільки владі Папи та короля;

г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу.

Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як:

а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами україн-ських земель;

б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довго-літні традиції православ'я.

в) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських “хлопів”, покликана зміцнити польсько-католицький вплив на при-єднаних українських землях.

Наслідки унії:

– переслідування православної церкви;

– поділ українців на дві конфесії і поступове формування відмінностей між західними та східними українцями;

– посилення національного руху, одним з гасел якого був захист православ’я.

Греко-католицька церква не була зрівняна в правах з католицькою.