Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп.лекц. з іст.України..docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
290 Кб
Скачать
☆

1851 Р. Була ліквідована Головна Руська Рада.

Революція 1848-1849 рр. призвела до посилення селянського руху в Західній Україні.

Селянський депутат рейхстагу Л. Кобилиця в листопаді 1848 р. організував кінний загін і відправився у визвольний похід по Буковині. Проти повсталих діяли регулярні війська, тому повстання було розгромлене. Л.Кобилицю схопили і кинули до в’язниці, де він і загинув.

Селянські заворушення поширилися і на Закарпаття, що виявилося в традиційному русі опришків (керівники І.Кокоша, Й.Паляниця). Імперський уряд змушений був скасувати пан-щину в Закарпатті в березні 1853 року.

Незважаючи на поразку революції 1848-1849 рр., імперська влада була змушена провести низку важливих реформ:

– скасувати кріпацтво;

– запровадити конституційне правління;

– вперше українцям були надані місця в Віденському рейхстазі.

Проведені реформи носили непослідовний характер, бо селяни повинні були сплачувати величезні викупні платежі, збереглися значні феодальні господарства, сталося розчленування українських земель: Галичина відійшла до Польщі, Буковина була передана Румунії. Та все ж революція 1848-1849 рр. сприяла формуванню національної самосвідомості українського народу, зростанню його політичної активності.

Питання до самоконтролю

1.В чому проявився занепад феодально-кріпосницької системи господарства в І половині XІX ст?

2.Охарактеризуйте український національний рух в Наддніпрянській Україні.

3.Назвіть і охарактеризуйте основні програмні цілі кирило-мефодіївців.

4.Охарактеризуйте національне відродження в західноукраїнських землях.

5.Які наслідки мала Європейська революція 1848 – 1849 рр. для західноукраїнських земель?

Тема: Українські землі другої половини XIX ст.

План:

1. Скасування кріпацтва.

2. Реформи 60-70-х років.

3. Антиукраїнська політика царизму.

4. Український культурно – національний рух.

5. Суспільно – політичний рух в Західно-Українських Землях.

6. Виникнення українських політичних партій.

1. Скасування кріпацтва.

Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII – перший половині XIX ст.

наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого еконо-мічного розвитку.

Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853-1856 рр.), яку Росія програла.

3 січня 1857 р. було створено Таємний комітет, пізніше перейменований на Головний комітет у селянській справі. Селянське питання мали вирішувати дворяни.

19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими доку-ментами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

В ході аграрної реформи територія України ділилась на регіони за специфікою її проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю);

2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).

Реформою було збережено велике поміщицьке землеволодіння.

Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатись торгівлею і про-мислами, заводити фабрики). Однак, селянство залишалось нижчим станом у державі з обме-женим правом пересування. Внаслідок земельної реформи селяни на півдні і сході втратили 30% своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20% з метою при-вернути селян на свою сторону.

Протягом 49 років селяни повинні були виплатити викупні платежі. На Правобережжі викупну плату зменшили на 20%. Впроваджувалась система селянського управління: сільські громади, об’єднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків.

Наслідки реформи:

  1. відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності;

  2. товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиків та замож-них селян;

  3. чіткішою стає спеціалізація окремих районів України;

  4. застосовуються різні методи використання землі:

а) оренда; б) ведення власного господарства;

  1. підвищилась врожайність с/г культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.