Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп.лекц. з іст.України..docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
290 Кб
Скачать
☆

4. Український культурно-національний рух.

Хлопомани (від польської „хлопи” – селяни) = хохломани (від „хохли” – зневажливе прі-звисько українців) = українофіли (тобто „українолюби”).

Гурток було утворено наприкінці 50-х років студентами Київського університету: Воло-димиром Антоновичем (випускник 1860 р., згодом професор цього університету); Тадеєм Рильським (ідеолог гуртка), Борисом Познанським, інш.

Мета: зближення з селянством для відстоювання його соціальних інтересів і виховування в ньому свідомих патріотичних почуттів. Кінцева стратегічна мета: ліквідація царизму, кріпацтва, встановлення демократичної республіки на основі зміцнення добровільного співжиття росіян, українців та поляків.

Гурток припинив своє існування на рубежі 1860 – 1861 років з ініціативи самих учасників.

Дії гуртковців: 1860 р. – мандрування по селах (на канікулах) збирання пісень, дум, казок, звичаїв; етнографічна діяльність – вбирання в український одяг, спілкування ви-ключно українською мовою.

Реакція поліції: арешти. Результат: з 1861 р. зосередження діяльності в містах: відкриття недільних шкіл, бібліотек, праця вчителями; організація видавничої діяльності: твори Шевченка, М.Вовчка. 1861-1863 рр. відбувається видавництво «Чернігівського листка» – щотижневої газети, – видавець Леонід Глібов (видавалася до1863 р.) і зв’язок хлопоманів з освітньо-громадською організацією «Українська громада» (1860 рік).

Таким чином діяльність хлопоманів носила культурно-просвітницький характер, сприяла духовному піднесенню України. Але наприкінці 1863 року була придушена урядом. Це привело до занепаду руху на десятиріччя.

В цей же період утворюються громади: культурно-просвітницькі організації.

  • I-ша – 1859 року у Петербурзі.

  • 1861 рік – у Київі (приблизно 200 чоловік).

  • Харків, Полтава, Чернігів, Одеса...

Вони видають журнал «Основа» (1861 – 1862 роки) – перший український літературно-мистецький і публіцистично-історичний щомісячник (Петербург) за редакцією колишніх учасників Кирило – Мефодієвського товариства – В.Бєлозерського, М.Костомарова і П.Ку-ліша (самоліквідувався). Основний напрям роботи: недільні школи для дорослих. Само-ліквідувалися або були заборонені.

70-тих років відбулося відродження українського громадівського руху.

5. Суспільно – політичний рух в Західно-Українських Землях.

Тут створюються наступні організації:

Народовці – прибічники національно-культурного розвитку України. Вони створюють бібліотеки, гуртки художньої самодіяльності, влаштовувують концерти, театральні вистави.

За ініціативи народовців у Львові 1868 року було засновано товариство «Просвіта», а 1873 року – Товариство імені Шевченка .

Москвофіли – орієнтувалися на союз з Москвою. 1868 рік – Чернівці – утворено това-риство «Руська Бесіда» (Буковина). В Закарпатті – в цілому, москвофільські настрої.

6. Виникнення українських політичних партій.

1890 рік – створення РУРП (Російсько-української радикальної партії) – Львів (М.Пав-лик, І.Франко) – це перша українська партія. Мала представників у Віденському парла-менті. Проіснувала 10 років.

Політична платформа: погляди М.Драгоманова, що був основоположником українського соціалізму. Його політична програма складалася з 3-х принципів:

  1. в політиці – федералізм,

  2. в культурі – націоналізм,

  3. в соціальній сфері – радикалізм.

Мета :

  1. справедливе перевлаштування суспільства,

  2. обмеження приватної власності,

  3. широкі демократичні свободи.

1900 р. – РУП (Революційна українська партія), перша національна партія в Над-дніпрянщині. Керівники : В.Винниченко, М.Грушевський, С.Петлюра.